|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
80354 Стара Скварява
Перша писемна згадка про Скваряву датується 1398 роком. Наприкінці XIV - на початку XV століть його жителі заснували по сусідству село Нова Скварява, тому Скваряву стали називати Старою. 1880 року село мало 558 мешканців (489 українців, 55 німців і 14 поляків), з яких 315 були греко- і 235 римо-католиками, нині ж тут проживає майже 1100 осіб. Село входило до Жовківського району та 2020 року перейшло до Львівського.
Місцеві римо-католики належали до парафії св. Лаврентія у Жовкві. Ймовірно, саме через порівняну близькість жовківського парафіяльного храму Стара Скварява аж до 30-х років ХХ століття обходилась без власної святині, хоча вірян тут у всі часи були більше, ніж, наприклад, у розташованій значно далі від Жовкви Новій Скваряві, де на початку цього століття постав свій костел.
| Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів |
|
|---|---|
| Поточна дата: жовтень, 08 | |
| 1658 | - костел Різдва Пресвятої Діви Марії у Комарні на Львівщині консекрував архієпископ Ян Тарновський; |
| 1743 | - єпископ Вацлав Сераковський консекрував костел св. Катерини Олександрійської у Воютичах на Львівщині; |
| 1752 | - храм св. Ап. Матвія у Крукеничах на Львівщині консекрував єпископ А. Пруський; |
| 1753 | - храм св. Катерини Олександрійської у Мишлятичах на Львівщині після часткового ремонту консекрував єпископ Вацлав Сераковський; |
| 1772 | - освячено новозбудовану каплицю св. Яна Непомуцького у Підкамені на Львівщині; |
| 1775 | - єпископська консекрація у Варшаві єпископом Познаньським Анджеєм Млодзєйовським о. Каспера Цецішовського, призначеного єпископом-коад'ютором Київським; |
| 1784 | - єпископ-коад'ютор Київський Каспер Цецішовський прийняв урядування Київською дієцезією, яка згодом стала називатись Луцько-Житомирською; |
| 1789 | - єпископ Адам Красинський консекрував костел Пресвятої Трійці у Кам'янці-Подільському на Хмельниччині; |
| 1922 | - костел св. Миколая у Бібрці на Львівщині консекрував єпископ Болеслав Твардовський; |
| 2005 | - новоспоруджений та оснащений храм св. Ап. Фоми i Святої Родини у Томашгороді на Рівненщині консекрував єпископ Маркіян Трофим'як; - Апостольський нунцій в Україні архієпископ Іван Юркович освятив дзвони костелу Бога Отця Милосердного у Запоріжжі; |
| 2011 | - єпископ Леон Дубравський урочисто освятив новоспоруджений костел Воздвиження Хреста Господнього у
Крижополі на Вінничині; - єпископ Леон Дубравський освятив фундамент та хрест на вежу храму св. Катерини Олександрійської, cвв. Апп. Петра і Павла у Вапнярці на Вінничині; |
| 2017 | - єпископ Віталій Скомаровський в костелі Пресвятої Трійці у Затурцях на Волині освятив пам’ятну дошку депутату Сергію Мартиняку, коштом якого проведено зовнішній ремонтн храму; |
| 2021 | - єпископ Броніслав Бернацький та архієпископ Мечислав Мокшицький консекрували костел св. Миколая (санктуарій Матері Божої Салетинської) у Лановичах на Львівщині; |
| Наступна дата: жовтень, 09 | |
| 1705 | - первісний костел св. Йосифа Обручника i Пресвятої Діви Марії у Мельниці на Волині консекрував єпископ Олександр Виговський; |
| 1718 | - єпископ-помічник Львівський Фелікс Шанявський консекрував храм Пресвятої Трійці у Терновиці (Брухналі) на Львівщині; |
| 1774 | - єпископ-помічник Луцький Франциск Коморницький консекрував кармелітський костел св. Іллі, пророка в Луцьку; |
| 1938 | - новоспоруджений костел Відвідання Єлизавети Пресвятою Дівою Марією у Литвинові на Тернопільщині освятив архієпископ Болеслав Твардовський; - новозбудований храм Воздвиження Святого Хреста у Новому Селі на Львівщині освятив єпископ Перемишльський Францішек Барда; |
| 2013 | - єпископ Мар'ян Бучек освятив територію під будівництво другої частини комплексу резиденції єпископа, Курії та парафіяльного будинку у Харкові; |
| 2021 | - архієпископ Мечислав Мокшицький освятив нові вітражі Ісуса Доброго Пастиря, Пресвятої Діви Марії, св. Йосифа, бл. Целестина, св. Йоана Павла II та св. Фаустини в костелі Божого Милосердя у Львові-Рясному; |
Вперше староскварявський філіальний мурований костел згадує укладений 1936 року схематизм Львівської архідієцезії як такий, що завершує споруджуватись, тому, швидше за все, 1937 року він і був, в основному, збудований. Вживане інколи датування цього храму 1902 роком є помилковим, бо стосується святині у Новій Скваряві. Можливо, цю плутанину спричинили схематизми 1913-1932 років, які подавали костел 1902 року у Скваряві, не вказуючи, яка з двох (Стара чи Нова) мала б бути. Наприкінці міжвоєнного періоду чисельність місцевих вірян перевищила 420 осіб.
Із 40-х років по 23 липня 1993 року храм у Старій Скваряві перебував зачиненим та використовувався як колгоспний склад. Після повернення його частково відремонтували. 2011 року до костелу добудували катехетичне приміщення, а в 2019-2020 роках святиню відновили всередені та ззовні. 5 вересня 2020 року архієпископ Мечислав Мокшицький її консекрував.
Стару Скваряву і нині обслуговують дієцезіальні священники парафії св. Лаврентія у Жовкві.
Головна сторінка