БІЛИЙ КАМІНЬ. Колишній костел Успіння (Внебовзяття) Пресвятої Діви Марії (1613). Львівська обл., Золочівський р-н

80700 Білий Камінь

Перша письмова згадка про Білий Камінь датується 1493 роком. У 1614 році Білий Камінь відмежували від двох більших сіл — Ушні та Черемошні. У 1682 році йому надали магдебурзьке право. 1785 року містечко налічувало 1493 мешканців (935 християн), 1880 року - 3144 (1090 греко- і 420 римо-католиків), Після Ісв. війни Білий Камінь втратив статус міста та у документах того часу вже значиться селом, в якому 1921 року проживало лише 1515 осіб, нині ж - менше восьми сотень мешканців.

Мурований костел у Білому Камені споруджено коштом його власників родини Вишневецьких 1613 року, а парафія тут постала 1615 року (правда, є непідтвержена інформація, що її було утворено набагато раніше, ймовірно, на основі первісного дерев'яного храму). Ця ж родина 1642 року профінансувала також заснування препозитури, проте у 1648-1657 роках, а також у 1667, 1672, 1675 роках святиня зазнала значних руйнувань спочатку від козаків, а потім - від татарів і турків.

Важливі події
історії святинь та служіння архіпастирів
Поточна дата: вересень, 08
1724 - коронація чудотворної ікони Сокальської Богоматері у бернардинському костелі Матері Божої Умиління у Сокалі на Львівщині;
1824 - костел св. Казимира у Кузьмівці (Казимирівці) на Рівненщині консекрував єпископ Мінський Яків Дедерко;
1829 - костел Пресвятої Трійці у Ржищеві на Київщині освятив київський архідиякон о. Павло Петровський;
1853 - архієпископ Лука Баранецький консекрував костел св. Миколая у Повітні на Львівщині;
1860 - інгрес до Кам'янець-Подільської катедри єпископа-ординарія Антонія Фіалковського;
1885 - освячено новозбудований костел Матері Божої Святого Розарію у Молодії на Буковині;
1901 - новоспоруджений та оснащений храм у Криниці (Коростятині) на Тернопільщині консекрував під титулом Різдва Пресвятої Діви Марії архієпископ Йосиф Вебер, єпископ-помічник Львівський;
1909 - освячено черговий костел св. Софії у Підволочиську на Тернопільщині;
1911 - помер у Кракові кардинал Ян Пузина, колишній єпископ-помічник Львівський; похований у Краківській катедрі;
1930 - новоспоруджений костел св. Антонія Падуанського у Малих Голобах на Волині консекрував єпископ-ординарій Луцький Адольф Шельонжек;
1931 - освячено костел Різдва Пресвятої Діви Марії у Старих Петликівцях на Тернопільщині;
1995 - храм Різдва Пресвятої Діви Марії у Стрию на Львівщині оголошено санктуарієм Матері Божої Хранительки Людських Надій;
2001 - повернену та відремонтовану каплицю у Чорному Лісі на Тернопільщині повторно освятили (під титулом Різдва Пресвятої Діви Марії);
2003 - єпископ Станіслав Падевський освятив каплицю Божого Милосердя у костелі Різдва Пресвятої Діви Марії в Бердянську на Запоріжжі;
2013 - єпископ Ян Собіло заклав наріжний камінь у стіну костелу Різдва Пресвятої Діви Марії в Бердянську на Запоріжжі;
2014 - освячено подаровану благодійником нову Хресну дорогу в костелі Різдва Пресвятої Діви Марії у Свидовцях на Закарпатті;
2017 - архієпископ Мечислав Мокшицький впровадив впровадив мощі св. єпископа Йосифа Пельчара до костелу Успіння Пресвятої Діви Марії у Рудках на Львівщині;
2018 - єпископ Леон Дубравський реконсекрував костел Пресвятого Серця Ісуса Христа у Кам'янці-Подільському на Хмельниччині;
2021 - костел Різдва Пресвятої Діви Марії у Мацьківцях на Хмельниччині проголошено санктуарієм Божої Матері Фатімської;
2022 - архієпископ Мечислав Мокшицький освятив відреставровану каплицю Різдва Пресвятої Діви Марії в Глиницях на Львівщині;
Наступна дата: вересень, 09
1923 - єпископ Кароль Фішер освятив на Львівщині перенесений до Вацевичів (від 1945р. - Залужани) липовецький дерев'яний костелик Благовіщення Пресвятої Діви Марії;
2001 - в костелі Різдва Пресвятої Діви Марії у Стрию на Львівщині кардинал Мар'ян Яворський коронував образ Матері Божої Стрийської короною, освяченою у Львові 26 червня 2001 року Святішим Отцем Йоаном Павлом ІІ;

У 30-х роках XVIII століття знову завдяки Вишневецьким у Білому Камені відбулась настільки грунтовна перебудова храму, що деякі джерела вважають її його будівництвом. Хоча 25 жовтня 1737 року костел консекрували, проте будівельні роботи, його оздоблення та оснащення продовжувались далі. І лише по їх завершенні архієпископ Львівський Вацлав Сераковський 10 січня 1766 року здійснив повторну консекрацію святині. Від 1903 року парафію обслуговували місіонери-вікентійці. Перед Ісв. війною костел було оновлено, а його інтер'єр частково прикрашено настінними розписами.

Джерело фотознімка: Neovitaha777

У 30-х роках ХХст. відбувся ремонт фасаду храму. Він мав три дерев'яні вівтарі - головний (першої половини XVIII століття) з настільки ж старим образом Матері Божої з Дитятком та бічні св. Тадея і Христа Розіп'ятого, а також дзвіниці із двома дзвонами. Парафія наприкінці міжвоєнного періоду налічувала майже 3400 вірян у Білому Камені та ще семи навколишніх селах із філіальними святинями у Скваряві, Ушні (до 1933 року) та Острівчику-Пильному (від 1928-1929 років).

Джерело фотознімка: m-a-d-m-a-x.livejournal.com

У 1941-1944 роках богослужіння у храмі припинились, костел і територія навколо нього окупанти перетворили на склади зброї та боєприпасів. У 1947 році храм остаточно закрила радянська влада, він став колгоспним складом. 1963 року костел Успіння Пресвятої Богородиці отримав статус пам'ятки архітектури та охоронний № 430, його передали Львівській картинній галереї. У 1977-1982 роках під керівництвом архітектора Уляни Піхурко відбулась реставрація храму, а виставковий зал тут було відкрито наприкінці грудня 1982 року. Проте у червні 1996 року цей виставковий зал зачинили, відтоді споруда не використовується. Римсько-католицької громади у Білому Камені немає, пам'ятник сакральної архітектури поволі знищується.

Джерело фотознімка: m-a-d-m-a-x.livejournal.com

Символічно, що останнім настоятелем парафії став її перший (серед місіонерів-вікентійців) адміністратор о. Вільгельм Вродарчик, який не виїхав до Польщі, а після закриття костелу продовжив своє служіння вже у домівках парафіян. Помер 19 грудня 1950 року, похоронні урочистості очолив майбутній таємний єпископ о. Ян Ценський.

Костел (чеською kostel, словацькою kostol, польською kościół) — західнослов'янська назва римсько-католицького храму. Від старочеського 'kostel', утвореного латинським 'castellum' ('замок' - у ті часи святині будували укріпленими), походять словацьке 'kostol' та польське 'kościół'. На західноукраїнських землях слово костел вживалось ще у білохорватські та руські (давньоукраїнські) часи, коли ці терени належали до Празької дієцезії.
Фільми