ГАЛИЦЬКЕ (Ляцьке, Червоне). Костел Матері Божої Неустанної Допомоги (2020). Львівська обл., Золочівський р-н

80733 Галицьке

Село Галицьке, яке до 2024 року називалось Червоним, а до 1946 року - Ляцьким, ділилось на два поселення - Велике Ляцьке і Мале Ляцьке. Уперше документально згадується 14 жовтня 1370 року. 1880 року у Ляцькому Великому проживало 848 мешканців, а у Малому - 736, на початку 1939 року - 1210 (Ляцьке Велике) і 830 (Мале). Переважна більшість населення була українцями. Нині село нараховує понад 1700 осіб.

Католики латинського обряду у Великому та Малому Ляцькому спочатку належали до парафії Різдва Пресвятої Діви Марії у Гологорах. У схематизмах Львівської архідієцезії, починаючи від 1862 року, у Малому Ляцькому подаються дві каплиці, одна з яких містилась у палаці, а другою була споруджена на початку 20-х років ХІХст. на високій горі поряд із селом усипальниця місцевих власників Стшембошів. В них звершували нерегулярні богослужіння.

Важливі події
історії святинь та служіння архіпастирів
Поточна дата: жовтень, 11
1722 - єпископ Я. Шанявский консекрував новозбудований костел св. Мартина у Семенівці на Львівщині;
1778 - єпископ-помічник Луцький Франциск Коморницький консекрував костел св. Йоана Хрестителя у Старокостянтинові на Хмельниччині;
1883 - освячено новий орган у костелі Різдва св. Йоана Хрестителя в Мостиськах на Львівщині;
1896 - єпископ Тираспольський Антон Церр консекрував костел св. Франциска Ксаверія у Поріччі ( Раштадті) на Миколаївщині;
1908 - архієпископ Йосиф Більчевський освятив новозбудований храм у Тернополі під титулом Матері Божої Неустанної Допомоги;
1997 - частково реставрований костел св. Лаврентія у Жовкві на Львівщині освятив архієпископ М. Яворський;
2008 - реставрований костел Пресвятого Тіла і Крові Ісуса Христа у Ружині на Житомирщині консекрував єпископ Ян Пурвінський;
2009 - єпископ Мар'ян Бучек в костелі св. Йосифа у Дніпропетровську освятив пам’ятну дошку про прибуття оо.-капуцинів в Україну, о. Мауро Йєрі освятив пам’ятний дзвін 800-річчя існування францисканців;
2014 - єпископ Станіслав Широкорадюк за участю архіпастирів Петра Мальчука, Леона Дубравського, Яна Собіло та Мар'яна Бучека реконсекрував відновлений костел св. Йосифа у Дніпропетровську;
2025 - єпископ Станіслав Широкорадюк консекрував новозбудований та оснащений костел Матері Божої Святого Розарію у Миколаєві;
Наступна дата: жовтень, 12
1612 - костел Успіння Пресвятої Діви Марії у Жидачеві на Львівщині консекрував Баковський єпископ В. Любенецький;
1752 - черговий костел Успіння Пресвятої Діви Марії у Перевалах на Волині консекрував єпископ-помічник Кам'янець-Подільський Адам Ораньський;
1908 - освячено наріжний камінь костелу у Скородинцях на Тернопільщині;
1930 - костел у Заболотті на Волині освятив єпископ Адольф Шельонжек;
- новозбудований та оснащений костел Успіння Пресвятої Діви Марії у (Війткевичах (нині - Камяне) освятив єпископ Стефан Вальчикевич;
1996 - єпископ Райнхард Леттманн з Мюнстера (Німеччина) за участю єпископів Маркіяна Трофим’яка, Станіслава Падевського та Станіслава Широкорадюка консекрував перенесений костел св. Анни у Ковелі на Волині;

В середині ХІХст. у Малому Ляцькому було приблизно 240 вірян, а у Великому - удвічі менше, наприкінці ж цього століття Мале Ляцьке мало 300 вірних, а Велике - 190. З 90-х років у Малому Ляцькому працювали черниці згромадження Сестер Божественного Провидіння, яким місцева власниця Зузанна Стшембош подарувала палац (після своєї смерті). Монахині облаштували у ньому виховний заклад для дівчат. У 1899 році сестри добудували до нього каплицю, якою опікувався окремий капелан. У 10-х - 30-х роках ХХст. ним був о.-емерит Антоній Брейтер. Схоже, що саме його, як старенького священника, радянська влада залишила 1944 року у маленькому будиночку, а колишній чернечий заклад перетворила на тюрму. Нині у ньому міститься професійний агротехнічний коледж.

У 1935 року Мале та Велике Ляцьке перейшли до новоствореної парафії св. Архангела Михаїла у Княжому. Після падіння комуністичного режиму римо-католики Червоного тривалий час збирались на Служби Божі у подарованому парафіянкою приватному будинку поки не збудували власний мурований храм, який 19 грудня 2020 року освятив архієпископ Мечислав Мокшицький за участю єпископа Едуарда Кави. Греко-католики і православні зберегли та повернули до костелу головний вівтар та ікону Пресвятої Діви Марії Неустанної Допомоги.

Джерело фотознімка: pijarzy.pl

Червоне (нині - Галицьке) обслуговували дієцезіальні священники з парафії Успіння Пресвятої Діви Марії у Золочеві, а від 2021 року місцевими вірними та костелом опікуються золочівські оо.-піари.

Джерело фотознімка: pijarzy.pl
СВЯТИНІ,
ЯКІ МАЮТЬ ТАКІ Ж:
Костел (чеською kostel, словацькою kostol, польською kościół) — західнослов'янська назва римсько-католицького храму. Від старочеського 'kostel', утвореного латинським 'castellum' ('замок' - у ті часи святині будували укріпленими), походять словацьке 'kostol' та польське 'kościół'. На західноукраїнських землях слово костел вживалось ще у білохорватські та руські (давньоукраїнські) часи, коли ці терени належали до Празької дієцезії.
Фільми