|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
80733 Галицьке
Село Галицьке, яке до 2024 року називалось Червоним, а до 1946 року - Ляцьким, ділилось на два поселення - Велике Ляцьке і Мале Ляцьке. Уперше документально згадується 14 жовтня 1370 року. 1880 року у Ляцькому Великому проживало 848 мешканців, а у Малому - 736, на початку 1939 року - 1210 (Ляцьке Велике) і 830 (Мале). Переважна більшість населення була українцями. Нині село нараховує понад 1700 осіб.
Католики латинського обряду у Великому та Малому Ляцькому спочатку належали до парафії Різдва Пресвятої Діви Марії у Гологорах. У схематизмах Львівської архідієцезії, починаючи від 1862 року, у Малому Ляцькому подаються дві каплиці, одна з яких містилась у палаці, а другою була споруджена на початку 20-х років ХІХст. на високій горі поряд із селом усипальниця місцевих власників Стшембошів. В них звершували нерегулярні богослужіння.
| Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів |
|
|---|---|
| Поточна дата: листопад, 14 | |
| 1824 | - майбутній архієпископ-митрополит Львівський о. Франциск Піштек висвячений на єпископа у празькому костелі св. Яна Непомуки Празьким архієпископом Вацлавом Хлумчанським; |
| 1899 | - помер у резиденції в Санкт-Петербурзі колишній ординарій Луцько-Житомирський Симон Козловський, митрополит-архієпископ Могильовський; похований на Виборзькому кладовищі; |
| 2016 | - у Львові на Сихові єпископ-помічник Катовіцької дієцезії (Польща) Адам Водарчик освятив приміщення житлові священників та катехитичні у новоспорудженому парафіяльному будинку при костелі св. Архангела Михаїла; |
| 2020 | - архієпископ Мечислав Мокшицький впровадив до костелу Матері Божої Святого Розарію у Косові на Івано-Франківщині мощі бл. Якова Стрепи; |
| Наступна дата: листопад, 15 | |
| 1591 | - храм св. Анни у Сусідовичах на Львівщині консекрував архієпископ Я. Соліковський; |
| 1682 | - костел Успіння Пресвятої Діви Марії у Перевалах на Волині консекрував єпископ Холмський Станіслав Сьвєнціцький; |
| 1942 | - майбутній єпископ-ординарій Кам'янець-Подільський Ян Ольшанський висвячений на священника у Львові у семінарійному костелі архієпископом Болеславом Твардовським; |
| 2000 | - архієпископ М. Яворський освятив тимчасову каплицю, прибудовану до поверненого костелу св. Якова Ап. у Краковці на Львівщині; |
| 2014 | - архієпископ Мечислав Мокшицький освятив відновлену каплицю Матері Божої Святого Розарію в Косові на Івано-Франківщині; |
| 2018 | - архієпископ Мечислав Мокшицький інтронізував мощі св. Йоана Павла ІІ та освятив бічний вівтар Божого Милосердя в костелі Христа Царя в Івано-Франківську; |
В середині ХІХст. у Малому Ляцькому було приблизно 240 вірян, а у Великому - удвічі менше, наприкінці ж цього століття Мале Ляцьке мало 300 вірних, а Велике - 190. З 90-х років у Малому Ляцькому працювали черниці згромадження Сестер Божественного Провидіння, яким місцева власниця Зузанна Стшембош подарувала палац (після своєї смерті). Монахині облаштували у ньому виховний заклад для дівчат. У 1899 році сестри добудували до нього каплицю, якою опікувався окремий капелан. У 10-х - 30-х роках ХХст. ним був о.-емерит Антоній Брейтер. Схоже, що саме його, як старенького священника, радянська влада залишила 1944 року у маленькому будиночку, а колишній чернечий заклад перетворила на тюрму. Нині у ньому міститься професійний агротехнічний коледж.
У 1935 року Мале та Велике Ляцьке перейшли до новоствореної парафії св. Архангела Михаїла у Княжому. Після падіння комуністичного режиму римо-католики Червоного тривалий час збирались на Служби Божі у подарованому парафіянкою приватному будинку поки не збудували власний мурований храм, який 19 грудня 2020 року освятив архієпископ Мечислав Мокшицький за участю єпископа Едуарда Кави. Греко-католики і православні зберегли та повернули до костелу головний вівтар та ікону Пресвятої Діви Марії Неустанної Допомоги.
Червоне (нині - Галицьке) обслуговували дієцезіальні священники з парафії Успіння Пресвятої Діви Марії у Золочеві, а від 2021 року місцевими вірними та костелом опікуються золочівські оо.-піари.
Головна сторінка