ГАЛИЦЬКЕ (Ляцьке, Червоне). Костел Матері Божої Неустанної Допомоги (2020). Львівська обл., Золочівський р-н

80733 Галицьке

Село Галицьке, яке до 2024 року називалось Червоним, а до 1946 року - Ляцьким, ділилось на два поселення - Велике Ляцьке і Мале Ляцьке. Уперше документально згадується 14 жовтня 1370 року. 1880 року у Ляцькому Великому проживало 848 мешканців, а у Малому - 736, на початку 1939 року - 1210 (Ляцьке Велике) і 830 (Мале). Переважна більшість населення була українцями. Нині село нараховує понад 1700 осіб.

Католики латинського обряду у Великому та Малому Ляцькому спочатку належали до парафії Різдва Пресвятої Діви Марії у Гологорах. У схематизмах Львівської архідієцезії, починаючи від 1862 року, у Малому Ляцькому подаються дві каплиці, одна з яких містилась у палаці, а другою була споруджена на початку 20-х років ХІХст. на високій горі поряд із селом усипальниця місцевих власників Стшембошів. В них звершували нерегулярні богослужіння.

Важливі події
історії святинь та служіння архіпастирів
Поточна дата: травень, 13
1881 - номінований єпископом-помічником Львівським з титулярним престолом в Трапезополісі о. Северин Моравський;
1883 - отримав єпископське свячення у Санкт-Петербурзі з рук Влоцлавського ординарія Олександра Бересьнєвіча о. Симон Козловський, номінований ординарієм Луцько-Житомирським;
1989 - майбутній єпископ о. Рафал Керницький освятив повернений костел Успіння Пресвятої Діви Марії у Рудках на Львівщині;
2012 - каплицю Матері Божої Фатімської в Одесі-Таірові проголошено санктуарієм Матері Божої Фатімської;
2017 - о. Едварда Каву призначено єпископом-помічником Львівської архiдієцезії;
- Апостольський нунцій в Україні архієпископ Клаудіо Ґуджеротті та архієпископ Мечислав Мокшицький в санктуарії Матері Божої Фатімської у Крисовичах на Львівщині коронували скульптуру Фатімської Матері Божої коронами, освяченими Папою Римським Франциском;
- повністю збудований та оснащений костел Святої Родини у Харкові консекрував єпископ Станіслав Широкорадюк за участю єпископа Мар'яна Бучека, а також освятив нову скульптуру Пресвятої Богородиці на подвір'ї храму;
2018 - єпископ Едуард Кава в санктуарії Матері Божої Фатімської у Крисовичах на Львівщині освятив скульптури Ангела Миру і Фатімських трьох пастушків;
- єпископ Леон Малий освятив капличку св. Йоана з Непомук, встановлену поблизу костелу св. Йоана Непомуцького у Боянах на Буковині;
Наступна дата: травень, 14
1911 - єпископ Владислав Бандурський освятив наріжний камінь костелу Успіння Пресвятої Діви Марії Кам‘янці-Бузькій на Львівщині;
1974 - у Клайпеді (Литва) народився майбутній Апостолький нунцій в Україні архієпископ Вісвалдас Кулбокас;
2016 - єпископ Антал Майнек освятив у Рахові на Закарпатті на подвір'ї костелу св. Йоана Непомуки пам'ятну дошку на честь осіб, які протистояли знесенню храму в радянські часи;
2022 - архієпископ Мечислав Мокшицький передав санктуарію Матері Божої Святого Скапулярію в Полупанівці на Тернопільщині мощі бл. Матері Єлизавети Рози Чацької;

В середині ХІХст. у Малому Ляцькому було приблизно 240 вірян, а у Великому - удвічі менше, наприкінці ж цього століття Мале Ляцьке мало 300 вірних, а Велике - 190. З 90-х років у Малому Ляцькому працювали черниці згромадження Сестер Божественного Провидіння, яким місцева власниця Зузанна Стшембош подарувала палац (після своєї смерті). Монахині облаштували у ньому виховний заклад для дівчат. У 1899 році сестри добудували до нього каплицю, якою опікувався окремий капелан. У 10-х - 30-х роках ХХст. ним був о.-емерит Антоній Брейтер. Схоже, що саме його, як старенького священника, радянська влада залишила 1944 року у маленькому будиночку, а колишній чернечий заклад перетворила на тюрму. Нині у ньому міститься професійний агротехнічний коледж.

У 1935 року Мале та Велике Ляцьке перейшли до новоствореної парафії св. Архангела Михаїла у Княжому. Після падіння комуністичного режиму римо-католики Червоного тривалий час збирались на Служби Божі у подарованому парафіянкою приватному будинку поки не збудували власний мурований храм, який 19 грудня 2020 року освятив архієпископ Мечислав Мокшицький за участю єпископа Едуарда Кави. Греко-католики і православні зберегли та повернули до костелу головний вівтар та ікону Пресвятої Діви Марії Неустанної Допомоги.

Джерело фотознімка: pijarzy.pl

Червоне (нині - Галицьке) обслуговували дієцезіальні священники з парафії Успіння Пресвятої Діви Марії у Золочеві, а від 2021 року місцевими вірними та костелом опікуються золочівські оо.-піари.

Джерело фотознімка: pijarzy.pl
СВЯТИНІ,
ЯКІ МАЮТЬ ТАКІ Ж:
Костел (чеською kostel, словацькою kostol, польською kościół) — західнослов'янська назва римсько-католицького храму. Від старочеського 'kostel', утвореного латинським 'castellum' ('замок' - у ті часи святині будували укріпленими), походять словацьке 'kostol' та польське 'kościół'. На західноукраїнських землях слово костел вживалось ще у білохорватські та руські (давньоукраїнські) часи, коли ці терени належали до Празької дієцезії.
Фільми