|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
80720 Глиняни,
вул. св. Миколая, 34,
+380 (3265) 515-86
Глиняни вперше згадуються у документах 1379 роком, є згадки також у 1380, 1381 і 1395 роках. 1397 року отримали магдебурзьке право, підтверджене 1425 року. 1857 року тут проживало 3155 мешканців, 1880 року - 3965, у тому числі 1794 греко- і 463 римо-католиків, 1921 року - 4255, з них 1965 українців і 719 поляків, 1939 року - 4563, у тому числі 1573 українців і 1121 поляків, нині - понад три тисячі осіб. У 1939-1962 роках були райцентром, потім увійшли до Золочівського району, а від 2020 року - у Львівському.
Парафію у Глинянах засновано 2 жовтня 1397 року коштом короля Владислава Ягайла та збудовано перший (дерев'яний) костел, який освятив архієпископ Галицький Яків Стрепа. Черговий дерев'яний храм було знищено нападниками на зламі другого і третього десятиліть XVII століття, але його швидко відновили.
| Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів |
|
|---|---|
| Поточна дата: липень, 15 | |
| 1464 | - архієпископ Григорій Саноцький консекрував костел у Підкамені на Львівщині під титулом Пресвятої Діви Марії, Святого Хреста, свв. Апп. Петра і Павла і Всіх Святих; |
| 1826 | - освячено новоспоруджений костел Успіння Пресвятої Діви Марії в Умані на Черкащині; |
| 1845 | - освячено земельну ділянку під спорудження костелу Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії у Сніткові на Вінничині; |
| 1872 | - отримав священничі свячення у Санкт-Петербурзі майбутній єпископ-ординарій Луцько-Житомирський Болеслав Клопотовський; |
| 1901 | - інгрес ординарія Луцько-Житомирського єпископа Кароля Недзялковського до Житомирської катедри; |
| 1906 | - о.-канонік Юзеф Пяскевич освятив новозбудований костел Успіння Пресвятої Діви Марії у Ворохті на Івано-Франківщині; |
| 1930 | - єпископи Франциск Лісовський та греко-католицький Никита Будка у відновленому костелі Відвідання Єлизавети Пресвятою Дівою Марією у Більшівцях на Івано-Франківщині очолили урочистість внесення ікони Матері Божої Більшівецької; |
| 2001 | - новоспоруджений храм Матері Божої Святого Скапулярію у Чимбарівці на Хмельниччині консекрував єпископ Ян Ольшанський; |
| Наступна дата: липень, 16 | |
| 1785 | - інгрес єпископа-ординарія Луцько-Житомирського (Київського) Каспера Цецішовського до Житомирської катедри; |
| 1930 | - костел Успіння Пресвятої Діви Марії у Колках на Волині освятив Луцький єпископ-помічник Стефан Вальчикевич; |
| 1934 | - освячено новозбудовану каплицю Матері Божої Святого Скапулярію в Ільнику на Львівщині; |
| 1938 | - архієпископ Болеслав Твардовський консекрував новоспоруджений костелу Матері Божої Святого Скапулярію кармелітів босих у Львові на Персенківці; |
| 1995 | - єпископ Ян Ольшанський консекрував новозбудований костел Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії у Писарівці на Хмельниччині; |
| 2004 | - костел св. Йосифа у Полупанівці на Тернопільщині став санктуарій Матері Божої Святого Скапулярію; |
| 2007 | - призначено архієпископом-коад’ютором Львівської архідієцезії о. Мечислава Мокшицького, а єпископа Мар’яна Бучека - коад’ютором Харківсько-Запорізької дієцезії; |
| 2014 | - Голова Папського Комітету з Міжнародних Євхаристійних Конгресів архієпископ П'єро Маріні освятив каплицю у Львівській курії; - освячено скульптуру Марії Матері Миру, яка встановлена на подвір'ї костелу Матері Божої Святого Скапулярію у Томашполі на Вінничині; |
Приблизно 1729 року у Глинянах спорудили останній дерев'яний храм завдяки місцевому настоятелю о. Франциску Мігальському. 1741 року він мав чотири вівтарі (головний - Матері Божої і бічні св. Яна Непомуцького, св. Франциска і св. Анни) та ще не був консекрований. 1766 року головний вівтар містив два образи Матері Божої з Дитятком і Святого Духа, два бічних - ікони св. Анни і св. Йосифа та св. Яна Непомуцького і св. Франциска, четвертий бічний - образ св. Антонія. Ця святиня прослужила, принаймні, до 1821 року, коли згадується також дерев'яна дзвіниця з трьома дзвонами, але 1828 року дерев'яного костелу вже точно не було.
Сучасний мурований храм у Глинянах розпочали будувати 1791 року, проте його спорудження тривало ще навіть у 30-ті роки XIX століття, коли парафію обслуговував настоятель о. Войтех Додольський (саме він і завершив будівництво святині). 3 квітня 1840 року новоспоруджений та належним чином оснащенйи костел консекрував архієпископ Львівський Франциск Піштек під час візитації парафії. 1843 року Глиняни стали садибою декату, який охопив тоді вісім парафій.
Перед І світовою війною храм збагатився новими, набагато більшими дзвонами, його також перебудували в необароковому стилі. 1935 року святиню відновили зі середини, у тому числі і вівтарі. Містила вона три дерев'яні вівтарі - головний із Розп'яттям і образом Зіслання Духа Святого та бічні з іконою Матері Божої з Дитятком (і дерев'яною скульптуркою св. Франциска Асизького) та скульптуркою Пресвятого Серця Ісуса (і образами св. Ісидора і Святої Родини). Від 1935 року парафію чисельністю близько трьох тисяч вірних у містечку і десятці сусідніх сіл обслуговував настоятель о. Людовик Дроздовський, тоді мала вона філіальні святині у Скнилові, Словіті, а раніше - також у Задвір'ї.
Після ІІ світової війни парафіяни-поляки та їхній душпастир виїхали із Глинян до Польщі разом із найціннішим костельним майном. Храм радянська влада використовувала спочатку як зерносховище, а потім в якості адміністративних приміщень. 1995 року його повернули римо-католикам. 11 червня 2000 року єпископ-помічник Львівський Станіслав Падевський OFM Cap освятив храм, відремонтований настоятелем о. Казимиром Квятковським коштом переважно доброчинців із Польщі. Парафію обслуговують дієцезіальні священники.
Головна сторінка