ГЛИНЯНИ. Костел Святого Духа (1791 - 183?). Львівська обл., Львівський р-н

80720 Глиняни,
вул. св. Миколая, 34,
+380 (3265) 515-86

Глиняни вперше згадуються у документах 1379 роком, є згадки також у 1380, 1381 і 1395 роках. 1397 року отримали магдебурзьке право, підтверджене 1425 року. 1857 року тут проживало 3155 мешканців, 1880 року - 3965, у тому числі 1794 греко- і 463 римо-католиків, 1921 року - 4255, з них 1965 українців і 719 поляків, 1939 року - 4563, у тому числі 1573 українців і 1121 поляків, нині - понад три тисячі осіб. У 1939-1962 роках були райцентром, потім увійшли до Золочівського району, а від 2020 року - у Львівському.

Парафію у Глинянах засновано 2 жовтня 1397 року коштом короля Владислава Ягайла та збудовано перший (дерев'яний) костел, який освятив архієпископ Галицький Яків Стрепа. Черговий дерев'яний храм було знищено нападниками на зламі другого і третього десятиліть XVII століття, але його швидко відновили.

Важливі події
історії святинь та служіння архіпастирів
Поточна дата: червень, 26
1881 - висвячений на єпископа у Львівській катедрі архієпископом Львівським Франциском Вежхлейським о. Северин Моравський, номінований єпископом-помічником Львівським;
1887 - новозбудований котел cвв. Апп. Петра і Павла у Карлсруе на Миколаївщині освятив о. Черяхович;
1896 - відремонтований храм Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії у Гвіздці на Івано-Франківщині повторно освятив єпископ Ян Пузина;
1910 - освячено новозбудований костел у Жаб'єму (нині - Верховина) на Франківщині;
1938 - висвячений на священника Львівським архієпископом Болеславом Твардовським майбутній таємний єпископ Ян Ценський;
1977 - висвячений на священника єпископом Целестином Безмаліновичем майбутній Апостольський нунцій в Україні архієпископ Нікола Етерович;
2001 - Святіший Отець Йоан Павло II у Львові беатифікував архієпископа Йосифа Більчевського та о. Зигмунта Гораздовського, освятив наріжний камінь для костелу св. Архангела Михаїла у Хоросткові на Тернопільщині, коронував образ Матері Божої Милосердної із Львівської катедри, відвідав її та Львівську семінарію у Брюховичах;
2004 - отримав пресвітерське рукоположення з рук єпископа Леона Дубравського майбутній єпископ-помічник Київсько-Житомирський Олександр Язловецький;
- єпископ Мар'ян Бучек відправив першу післявоєнну Службу у поверненому костелі Різдва св. Йоана Хрестителя у Сасові на Львівщині;
2009 - архієпископ Мечислав Мокшицький консекрував каплицю cвв. Апп. Петра і Павла в Обертині на Івано-Франківщині;
2021 - архієпископ Мечислав Мокшицький освятив скульптуру св. Йоана Павла ІІ біля храму св. Йоана Павла ІІ у Львові-Сокільниках;
Наступна дата: червень, 27
1391 - призначено архієпископом-митрополитом Галицьким майбутнього блаженного о. Якова Стрепу;
1730 - свячено наріжний камінь костелу Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії у Гвіздці на Івано-Франківщині;
1826 - в Орнбау (Німеччина) народився майбутній єпископ-ординарій Тираспольський Франц Цоттман;
1858 - о. Конрад Шмутс освятив під титулом св. Йосифа новозбудований костел у Велдіжі (нині - Шевченкове) на Івано-Франківщині;
1913 - єпископ Владислав Бандурський освятив фундамент костелу св. Казимира у Ладичині на Тернопільщині;
1929 - консекровано новозбудований та оснащений храм Матері Божої Неустанної Допомоги у Магдалівці на Тернопільщині;
1976 - висвячений на священника архієпископом Ламбертом Антонієм Гохом майбутній Апостольський нунцій в Україні архієпископ Томас Галліксон;
1994 - єпископ Юзеф Жицінскі з Польщі за участю архієпископа Мар'яна Яворського і єпископа Маркіяна Трофим'яка консекрував новоспоруджений храм Пресвятого Серця Ісуса і Непорочного Серця Марії у Стрілецькому на Львівщині;
1997 - освячено костел св. Василя у Бакоші на Закарпатті;
1999 - новозбудований храм Матері Божої Неустанної Допомоги в Деребчині на Вінничині освятив майбутній єпископ о. Броніслав Бернацький;
2002 - костел св. Катерини в Мостиськах на Львівщині проголошено санктуарієм Матері Божої Неустанної Допомоги;
2015 - архієпископ Мечислав Мокшицький консекрував храм Матері Божої Неустанної Допомоги у Львові на Збоїщах;
- архієпископ Мечислав Мокшицький та єпископ Віталій Скоморовський відкрили та освятили на подвір'ї Курії у Львові скульптуру св. Яна з Дуклі;
2019 - архієпископ Мечислав Мокшицький освятив каплицю Поєднання костелу Матері Божої Неустанної Допомоги у Львові на Збоїщах;
2020 - архієпископ Мечислав Мокшицький у храмі Матері Божої Неустанної Допомоги у Львові на Збоїщах освятив новий вівтар, присвячений св. Йоану Павлу ІІ, та впровадив його мощі;

Приблизно 1729 року у Глинянах спорудили останній дерев'яний храм завдяки місцевому настоятелю о. Франциску Мігальському. 1741 року він мав чотири вівтарі (головний - Матері Божої і бічні св. Яна Непомуцького, св. Франциска і св. Анни) та ще не був консекрований. 1766 року головний вівтар містив два образи Матері Божої з Дитятком і Святого Духа, два бічних - ікони св. Анни і св. Йосифа та св. Яна Непомуцького і св. Франциска, четвертий бічний - образ св. Антонія. Ця святиня прослужила, принаймні, до 1821 року, коли згадується також дерев'яна дзвіниця з трьома дзвонами, але 1828 року дерев'яного костелу вже точно не було.

Сучасний мурований храм у Глинянах розпочали будувати 1791 року, проте його спорудження тривало ще навіть у 30-ті роки XIX століття, коли парафію обслуговував настоятель о. Войтех Додольський (саме він і завершив будівництво святині). 3 квітня 1840 року новоспоруджений та належним чином оснащенйи костел консекрував архієпископ Львівський Франциск Піштек під час візитації парафії. 1843 року Глиняни стали садибою декату, який охопив тоді вісім парафій.

Фотознімок: Tata lv

Перед І світовою війною храм збагатився новими, набагато більшими дзвонами, його також перебудували в необароковому стилі. 1935 року святиню відновили зі середини, у тому числі і вівтарі. Містила вона три дерев'яні вівтарі - головний із Розп'яттям і образом Зіслання Духа Святого та бічні з іконою Матері Божої з Дитятком (і дерев'яною скульптуркою св. Франциска Асизького) та скульптуркою Пресвятого Серця Ісуса (і образами св. Ісидора і Святої Родини). Від 1935 року парафію чисельністю близько трьох тисяч вірних у містечку і десятці сусідніх сіл обслуговував настоятель о. Людовик Дроздовський, тоді мала вона філіальні святині у Скнилові, Словіті, а раніше - також у Задвір'ї.

Фотознімок: Tata lv

Після ІІ світової війни парафіяни-поляки та їхній душпастир виїхали із Глинян до Польщі разом із найціннішим костельним майном. Храм радянська влада використовувала спочатку як зерносховище, а потім в якості адміністративних приміщень. 1995 року його повернули римо-католикам. 11 червня 2000 року єпископ-помічник Львівський Станіслав Падевський OFM Cap освятив храм, відремонтований настоятелем о. Казимиром Квятковським коштом переважно доброчинців із Польщі. Парафію обслуговують дієцезіальні священники.

ІНШІ СВЯТИНІ, ЯКІ МАЮТЬ ТАКІ Ж:

Костел (чеською kostel, словацькою kostol, польською kościół) — західнослов'янська назва римсько-католицького храму. Від старочеського 'kostel', утвореного латинським 'castellum' ('замок' - у ті часи святині будували укріпленими), походять словацьке 'kostol' та польське 'kościół'. На західноукраїнських землях слово костел вживалось ще у білохорватські та руські (давньоукраїнські) часи, коли ці терени належали до Празької дієцезії.