 |  |  |  |  |
|---|
 |  |  |  |  |
|---|
 |  |  |  |  |
|---|
| | | | |
|---|
| | | | |
|---|
| | | | |
|---|
80720 Глиняни,
вул. св. Миколая, 34,
+380 (3265) 515-86
Глиняни вперше згадуються у документах 1379 роком, є згадки також у 1380, 1381 і 1395 роках. 1397 року отримали магдебурзьке право, підтверджене 1425 року. 1857 року тут проживало 3155 мешканців, 1880 року - 3965, у тому числі 1794 греко- і 463 римо-католиків, 1921 року - 4255, з них 1965 українців і 719 поляків, 1939 року - 4563, у тому числі 1573 українців і 1121 поляків, нині - понад три тисячі осіб. У 1939-1962 роках були райцентром, потім увійшли до Золочівського району, а від 2020 року - у Львівському.
Парафію у Глинянах засновано 2 жовтня 1397 року коштом короля Владислава Ягайла та збудовано перший (дерев'яний) костел, який освятив архієпископ Галицький Яків Стрепа. Черговий дерев'яний храм було знищено нападниками на зламі другого і третього десятиліть XVII століття, але його швидко відновили.
| Ważne wydarzenia w historii świątyń i posłudze arcypasterzy |
|
|---|---|
| Bieżąca data: styczeń, 13 | |
| 1850 | - у Львівській катедрі ординарій Перемишльський та майбутній Львівський митрополит єпископ Франциск Вежхлейський консекрував о. Лукаша Баранецького, номінованого архієпископом-митрополитом Львівським; |
| 1901 | - інтронізація ординарія Перемишльського єпископа Йосифа Пельчара, майбутнього святого, у Перемишльській катедрі (Польща); |
| 2013 | - єпископи Мар’ян Бучек та Ян Собіло освятили новозбудовані та завершені приміщення першої черги церковного комплексу у Харкові; |
| Następna data: styczeń, 14 | |
| 1722 | - єпископ Станіслав Гозій став ординарієм у Кам'янці-Подільському; |
| 1729 | - в Чарноцині на теренах Гнєзненської архідієцезії (Польща) народився майбутній єпископ Луцький Фелікс Турський; |
| 1850 | - інгрес до Львівськї катедри архієпископа-митрополита Львівського Лукаша Баранецького; |
| 1919 | - у Гутищі Бродському (парафія Пониква) Тернопільського воєводстсва народився майбутній єпископ Ян Ольшанський, ординарій Кам'янець-Подільський; |
Приблизно 1729 року у Глинянах спорудили останній дерев'яний храм завдяки місцевому настоятелю о. Франциску Мігальському. 1741 року він мав чотири вівтарі (головний - Матері Божої і бічні св. Яна Непомуцького, св. Франциска і св. Анни) та ще не був консекрований. 1766 року головний вівтар містив два образи Матері Божої з Дитятком і Святого Духа, два бічних - ікони св. Анни і св. Йосифа та св. Яна Непомуцького і св. Франциска, четвертий бічний - образ св. Антонія. Ця святиня прослужила, принаймні, до 1821 року, коли згадується також дерев'яна дзвіниця з трьома дзвонами, але 1828 року дерев'яного костелу вже точно не було.
Сучасний мурований храм у Глинянах розпочали будувати 1791 року, проте його спорудження тривало ще навіть у 30-ті роки XIX століття, коли парафію обслуговував настоятель о. Войтех Додольський (саме він і завершив будівництво святині). 3 квітня 1840 року новоспоруджений та належним чином оснащенйи костел консекрував архієпископ Львівський Франциск Піштек під час візитації парафії. 1843 року Глиняни стали садибою декату, який охопив тоді вісім парафій.
Перед І світовою війною храм збагатився новими, набагато більшими дзвонами, його також перебудували в необароковому стилі. 1935 року святиню відновили зі середини, у тому числі і вівтарі. Містила вона три дерев'яні вівтарі - головний із Розп'яттям і образом Зіслання Духа Святого та бічні з іконою Матері Божої з Дитятком (і дерев'яною скульптуркою св. Франциска Асизького) та скульптуркою Пресвятого Серця Ісуса (і образами св. Ісидора і Святої Родини). Від 1935 року парафію чисельністю близько трьох тисяч вірних у містечку і десятці сусідніх сіл обслуговував настоятель о. Людовик Дроздовський, тоді мала вона філіальні святині у Скнилові, Словіті, а раніше - також у Задвір'ї.
Після ІІ світової війни парафіяни-поляки та їхній душпастир виїхали із Глинян до Польщі разом із найціннішим костельним майном. Храм радянська влада використовувала спочатку як зерносховище, а потім в якості адміністративних приміщень. 1995 року його повернули римо-католикам. 11 червня 2000 року єпископ-помічник Львівський Станіслав Падевський OFM Cap освятив храм, відремонтований настоятелем о. Казимиром Квятковським коштом переважно доброчинців із Польщі. Парафію обслуговують дієцезіальні священники.
