ЄЛИХОВИЧІ. Костел Воздвиження Святого Хреста (1938). Львівська обл., Золочівський р-н

80716 Єлиховичі

Перша писемна згадка про Єлиховичі (Гелеховичі) датується 17 жовтня 1447 року, згадуються також у 1449, 1464 і 1478 роках та наступного століття. 14 червня 1627 року місцевий власник Яків Собеський, батько майбутнього короля, пожертвував село парафії Успіння Пресвятої Діви Марії у Золочеві, власністю якої воно було аж до ХХ століття. У 1880р. тут проживало 495 мешканців, 1900 року - 614, нині - менше тисячі осіб.

Католики латинського обряду, які становили більшість населення Єлиховичів, належали до вже згаданої золочівської парафії. Протягом другої половини ХІХст. їх чисельність трималась приблизно на рівні чотирьох сотень, перед І світовою війною майже досягла півтисячі, а в 30-х роках ХХ століття почала зростати до шести сотень вірян.

Важливі події
історії святинь та служіння архіпастирів
Поточна дата: липень, 14
1912 - висвячений на священника в костелі cвв. Апп. Петра і Павла у Перемишлянах на Львівщині єпископом Владиславом Бандурським майбутній Львівський архієпископ-митрополит Євгеній Базяк;
2011 - архієпископ Мечислав Мокшицький передав костелу Відвідання Єлизавети Пресвятою Дівою Марією у Більшівцях на Івано-Франківщині мощі бл. Йоана Павла ІІ, а також освятив присвячений йому вівтар;
Наступна дата: липень, 15
1464 - архієпископ Григорій Саноцький консекрував костел у Підкамені на Львівщині під титулом Пресвятої Діви Марії, Святого Хреста, свв. Апп. Петра і Павла і Всіх Святих;
1826 - освячено новоспоруджений костел Успіння Пресвятої Діви Марії в Умані на Черкащині;
1845 - освячено земельну ділянку під спорудження костелу Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії у Сніткові на Вінничині;
1872 - отримав священничі свячення у Санкт-Петербурзі майбутній єпископ-ординарій Луцько-Житомирський Болеслав Клопотовський;
1901 - інгрес ординарія Луцько-Житомирського єпископа Кароля Недзялковського до Житомирської катедри;
1906 - о.-канонік Юзеф Пяскевич освятив новозбудований костел Успіння Пресвятої Діви Марії у Ворохті на Івано-Франківщині;
1930 - єпископи Франциск Лісовський та греко-католицький Никита Будка у відновленому костелі Відвідання Єлизавети Пресвятою Дівою Марією у Більшівцях на Івано-Франківщині очолили урочистість внесення ікони Матері Божої Більшівецької;
2001 - новоспоруджений храм Матері Божої Святого Скапулярію у Чимбарівці на Хмельниччині консекрував єпископ Ян Ольшанський;

Підготовку до спорудження храму в Єлиховичах розпочав 1937 року настоятель золочівської парафії о. Каетан Грушевський. Зокрема, тоді він обміняв парафіяльну земельну ділянку на іншу, що належала селянину Кусому, яка більш підходила для будівництва костелу. Того ж року місцева влада передала Церкві ще дві земельні ділянки, зокрема, цвинтарну. 26 січня 1938 року львівський архітектор Лаврентій Дайчак завершив роботу над проектом святині, який затвердили 14 лютого цього ж року спочатку урядова інституція Тернопільського воєводства, а 8 травня - архієпископ Львівський Болеслав Твардовський.

Джерело фотознімка: m-a-d-m-a-x.livejournal.com

Схоже, що спорудження досить великого (на 800-1000 осіб) філіального мурованого з цегли та каміння на бетонному фундаменті храму в Єлиховичах розпочалось ще до остаточного затвердження його проекту, бо вже цього ж, 1938 року його було, в основному, збудовано та навіть освячено. Швидше за все, до ІІ світової війни костел так і не вдалось повноцінно оздобити та оснастити. 1945 року радянська влада святиню зачинила, а від 1950 року використовувала її як колгоспне зерносховище.

Протягом наступних років внаслідок неналежного утримання костел в Єлиховичах поступово руйнувався, зокрема, 1985 року завалилась вежа на сигнатурці. Повернули його місцевим римо-католикам, а також греко-католиками 1993 року. Католицька спільнота відремонтувала святиню. 25 вересня 2005 року храм освятив єпископ Мар'ян Бучек. Костелом продовжують послуговуватись католики обох обрядів.

Джерело фотознімка: zolochiv.pijarzy.pl

Єлиховичі обслуговують (як і до ІІсв. війни) душпастирі з парафії Успіння Пресвятої Діви Марії у Золочеві.

ПОДІЇ,
ПОВ'ЯЗАНІ ІЗ СВЯТИНЕЮ
Костел (чеською kostel, словацькою kostol, польською kościół) — західнослов'янська назва римсько-католицького храму. Від старочеського 'kostel', утвореного латинським 'castellum' ('замок' - у ті часи святині будували укріпленими), походять словацьке 'kostol' та польське 'kościół'. На західноукраїнських землях слово костел вживалось ще у білохорватські та руські (давньоукраїнські) часи, коли ці терени належали до Празької дієцезії.
Фільми