|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
80716 Єлиховичі
Перша писемна згадка про Єлиховичі (Гелеховичі) датується 17 жовтня 1447 року, згадуються також у 1449, 1464 і 1478 роках та наступного століття. 14 червня 1627 року місцевий власник Яків Собеський, батько майбутнього короля, пожертвував село парафії Успіння Пресвятої Діви Марії у Золочеві, власністю якої воно було аж до ХХ століття. У 1880р. тут проживало 495 мешканців, 1900 року - 614, нині - менше тисячі осіб.
Католики латинського обряду, які становили більшість населення Єлиховичів, належали до вже згаданої золочівської парафії. Протягом другої половини ХІХст. їх чисельність трималась приблизно на рівні чотирьох сотень, перед І світовою війною майже досягла півтисячі, а в 30-х роках ХХ століття почала зростати до шести сотень вірян.
| Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів |
|
|---|---|
| Поточна дата: липень, 14 | |
| 1912 | - висвячений на священника в костелі cвв. Апп. Петра і Павла у Перемишлянах на Львівщині єпископом Владиславом Бандурським майбутній Львівський архієпископ-митрополит Євгеній Базяк; |
| 2011 | - архієпископ Мечислав Мокшицький передав костелу Відвідання Єлизавети Пресвятою Дівою Марією у Більшівцях на Івано-Франківщині мощі бл. Йоана Павла ІІ, а також освятив присвячений йому вівтар; |
| Наступна дата: липень, 15 | |
| 1464 | - архієпископ Григорій Саноцький консекрував костел у Підкамені на Львівщині під титулом Пресвятої Діви Марії, Святого Хреста, свв. Апп. Петра і Павла і Всіх Святих; |
| 1826 | - освячено новоспоруджений костел Успіння Пресвятої Діви Марії в Умані на Черкащині; |
| 1845 | - освячено земельну ділянку під спорудження костелу Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії у Сніткові на Вінничині; |
| 1872 | - отримав священничі свячення у Санкт-Петербурзі майбутній єпископ-ординарій Луцько-Житомирський Болеслав Клопотовський; |
| 1901 | - інгрес ординарія Луцько-Житомирського єпископа Кароля Недзялковського до Житомирської катедри; |
| 1906 | - о.-канонік Юзеф Пяскевич освятив новозбудований костел Успіння Пресвятої Діви Марії у Ворохті на Івано-Франківщині; |
| 1930 | - єпископи Франциск Лісовський та греко-католицький Никита Будка у відновленому костелі Відвідання Єлизавети Пресвятою Дівою Марією у Більшівцях на Івано-Франківщині очолили урочистість внесення ікони Матері Божої Більшівецької; |
| 2001 | - новоспоруджений храм Матері Божої Святого Скапулярію у Чимбарівці на Хмельниччині консекрував єпископ Ян Ольшанський; |
Підготовку до спорудження храму в Єлиховичах розпочав 1937 року настоятель золочівської парафії о. Каетан Грушевський. Зокрема, тоді він обміняв парафіяльну земельну ділянку на іншу, що належала селянину Кусому, яка більш підходила для будівництва костелу. Того ж року місцева влада передала Церкві ще дві земельні ділянки, зокрема, цвинтарну. 26 січня 1938 року львівський архітектор Лаврентій Дайчак завершив роботу над проектом святині, який затвердили 14 лютого цього ж року спочатку урядова інституція Тернопільського воєводства, а 8 травня - архієпископ Львівський Болеслав Твардовський.
Схоже, що спорудження досить великого (на 800-1000 осіб) філіального мурованого з цегли та каміння на бетонному фундаменті храму в Єлиховичах розпочалось ще до остаточного затвердження його проекту, бо вже цього ж, 1938 року його було, в основному, збудовано та навіть освячено. Швидше за все, до ІІ світової війни костел так і не вдалось повноцінно оздобити та оснастити. 1945 року радянська влада святиню зачинила, а від 1950 року використовувала її як колгоспне зерносховище.
Протягом наступних років внаслідок неналежного утримання костел в Єлиховичах поступово руйнувався, зокрема, 1985 року завалилась вежа на сигнатурці. Повернули його місцевим римо-католикам, а також греко-католиками 1993 року. Католицька спільнота відремонтувала святиню. 25 вересня 2005 року храм освятив єпископ Мар'ян Бучек. Костелом продовжують послуговуватись католики обох обрядів.
Єлиховичі обслуговують (як і до ІІсв. війни) душпастирі з парафії Успіння Пресвятої Діви Марії у Золочеві.
Головна сторінка