ЄЛИХОВИЧІ. Костел Воздвиження Святого Хреста (1938). Львівська обл., Золочівський р-н

80716 Єлиховичі

Перша писемна згадка про Єлиховичі (Гелеховичі) датується 17 жовтня 1447 року, згадуються також у 1449, 1464 і 1478 роках та наступного століття. 14 червня 1627 року місцевий власник Яків Собеський, батько майбутнього короля, пожертвував село парафії Успіння Пресвятої Діви Марії у Золочеві, власністю якої воно було аж до ХХ століття. У 1880р. тут проживало 495 мешканців, 1900 року - 614, нині - менше тисячі осіб.

Католики латинського обряду, які становили більшість населення Єлиховичів, належали до вже згаданої золочівської парафії. Протягом другої половини ХІХст. їх чисельність трималась приблизно на рівні чотирьох сотень, перед І світовою війною майже досягла півтисячі, а в 30-х роках ХХ століття почала зростати до шести сотень вірян.

Важливі події
історії святинь та служіння архіпастирів
Поточна дата: квітень, 22
1765 - о. Ігнатій Оссолінський, майбутній ординарій Київський, призначений коад'ютором з правом наступництва ординарія Баківського Станіслава Єзєрського;
- майбутній єпископ Луцький о. Фелікс Турський призначений правлячим єпископом Холмським;
1922 - освячено головний вівтар костелу Пресвятої Трійці у Старому Селі на Львівщині;
2004 - призначено Апостольським нунцієм в Україні архієпископа Івана Юрковича;
Наступна дата: квітень, 23
1719 - у Кракові єпископ-помічник Краківський Михаїл Шембек рукоположив в єпископи о. Станіслава Гозія, майбутнього ординарія Кам'янець-Подільського;
1736 - єпископ Київський Самуель Ожга консекрував новозбудований храм св. Миколая і св. Софії у Тисмениці на Івано-Франківщині;
1753 - єпископ Миколай Дембовський освятив наріжний камінь костелу Успіння Пресвятої Діви Марії у Збрижі на Хмельниччині;
1933 - архієпископ Болеслав Твардовський консекрував відновлений після пошкоджень Ісв. вівйни костел Матері Божої Неустанної Допомоги у Тернополі;
1996 - освятили залитий фундамент костелу св. Емеріха у Великому Бичкові на Закарпатті;
2005 - єпископ Станіслав Падевський освятив ікону св. Адальберта (Войтеха) у присвяченій цьому святому каплиці у Новомосковську на Дніпропетровщині;
2017 - звершено першу післявоєнну Месу у костелі cв. Станіслава Костки у Чемеринцях на Львівщині;

Підготовку до спорудження храму в Єлиховичах розпочав 1937 року настоятель золочівської парафії о. Каетан Грушевський. Зокрема, тоді він обміняв парафіяльну земельну ділянку на іншу, що належала селянину Кусому, яка більш підходила для будівництва костелу. Того ж року місцева влада передала Церкві ще дві земельні ділянки, зокрема, цвинтарну. 26 січня 1938 року львівський архітектор Лаврентій Дайчак завершив роботу над проектом святині, який затвердили 14 лютого цього ж року спочатку урядова інституція Тернопільського воєводства, а 8 травня - архієпископ Львівський Болеслав Твардовський.

Джерело фотознімка: m-a-d-m-a-x.livejournal.com

Схоже, що спорудження досить великого (на 800-1000 осіб) філіального мурованого з цегли та каміння на бетонному фундаменті храму в Єлиховичах розпочалось ще до остаточного затвердження його проекту, бо вже цього ж, 1938 року його було, в основному, збудовано та навіть освячено. Швидше за все, до ІІ світової війни костел так і не вдалось повноцінно оздобити та оснастити. 1945 року радянська влада святиню зачинила, а від 1950 року використовувала її як колгоспне зерносховище.

Протягом наступних років внаслідок неналежного утримання костел в Єлиховичах поступово руйнувався, зокрема, 1985 року завалилась вежа на сигнатурці. Повернули його місцевим римо-католикам, а також греко-католиками 1993 року. Католицька спільнота відремонтувала святиню. 25 вересня 2005 року храм освятив єпископ Мар'ян Бучек. Костелом продовжують послуговуватись католики обох обрядів.

Джерело фотознімка: zolochiv.pijarzy.pl

Єлиховичі обслуговують (як і до ІІсв. війни) душпастирі з парафії Успіння Пресвятої Діви Марії у Золочеві.

ПОДІЇ,
ПОВ'ЯЗАНІ ІЗ СВЯТИНЕЮ
Костел (чеською kostel, словацькою kostol, польською kościół) — західнослов'янська назва римсько-католицького храму. Від старочеського 'kostel', утвореного латинським 'castellum' ('замок' - у ті часи святині будували укріпленими), походять словацьке 'kostol' та польське 'kościół'. На західноукраїнських землях слово костел вживалось ще у білохорватські та руські (давньоукраїнські) часи, коли ці терени належали до Празької дієцезії.
Фільми