КУРОВИЧІ. Костел cв. Антонія / св. Мартина (1934 - 1938). Львівська обл., Львівський р-н

80725 Куровичі

Село Куровичі, яке у XIV столітті називалось Млиновичі, 25 серпня 1400 року згадується в документі львівського архієпископа Якова Стрепи, є також згадка 1443 року. 1880 року тут проживало 1288 мешканців, у тому числі 472 римо-католиків, нині - понад 1300 мешканців.

Римсько-католицька спільнота Куровичів, принаймні, від 25 серпня 1400 року, коли згаданий вище архіпастир окреслив межі парафії св. Миколая єп. мч. у сусідньому селі Вижняни, належали саме до неї аж до ІІ світової війни. Чисельність католиків латинського обряду перед І світовою війною становила майже сім сотень вірян, а на початку 30-х років - вже понад сім сотень, проте своєї святині вони не мали.

Важливі події
історії святинь та служіння архіпастирів
Поточна дата: травень, 18
1828 - архієпископ Андрій Анквич консекрував костел Матері Божої Сніжної у Куткорі на Львівщині;
1899 - бережанський декан о. Еразм Нейбург освятив наріжний камінь майбутнього храму св. Станіслава єп. мч. в Козовій на Тернопільщині;
1991 - відбувся інгрес архієпископа Мар'яна Яворського до Львівської катедри;
1996 - архієпископ Мар'ян Яворський призначений Апостольським адміністратором відновленої Луцької дієцезії, а костел cвв. Апп. Петра і Павла у Луцьку став кафедральним;
2000 - Апостольський нунцій в Україні архієпископ Нікола Етерович та єпископи Антал Майнек і Іван Семедій освятили костел Пресвятої Трійці в Ужгороді;
2002 - новоспоруджений костел Святого Духа у Кропивницькому (Кіровограді) консекрували Апостольський нунцій в Україні архієпископ Нікола Етерович та єпископ Леон Дубравський;
- кардинал Мар'ян Яворський освятив каплицю у новоспорудженому парафіяльному будинку при костелі Божого Милосердя i Матері Божої Неустанної Допомоги у Тернополі;
2003 - у Римі канонізовано єпископа Йосифа Пельчара, ординарія Перемишльського;
2007 - єпископ Мар'ян Бучек освятив пам'ятник Йоану Павлу ІІ перед костелом Мучеництва св. Йоана Хрестителя у Самборі на Львівщині;
2019 - єпископ Броніслав Бернацький в каплиці Матері Божої Фатімської у Подільську на Одещині коронував новою короною скульптурку Матері Божої Фатімської;
2021 - єпископ Едвард Кава освятив відреставровані скульптури Матері Божої Непорочної та фасадні сходи храму св. Антонія у Львові;
Наступна дата: травень, 19
1761 - освячено костел Відвідання Єлизавети Пресвятою Дівою Марією в Оноківцях на Закарпатті;
1924 - освятили наріжний камінь храму Матері Божої Неустанної Допомоги у Магдалівці на Тернопільщині;
1929 - єпископ-помічник Луцький Стефан Вальчикевич освятив закладений ще в грудні 1928 року фундамент та наріжний камінь майбутнього костелу св. Ізидора у Римачах на Волині;
1930 - освячено земельну ділянку під будівництво храму Воздвиження Святого Хреста у Хмелиськах на Тернопільщині;
1939 - єпископ Стефан Вальчикевич освятив два нових дзвони костелу св. Ізидора у Римачах на Волині;
1997 - єпископ Ян Ольшанський освятив наріжний камінь майбутнього храму Матері Божої Фатімської у Ганнополі на Вінничині;
2013 - у Богуславі на Київщині освятили встановлений на костелі Зіслання Святого Духа хрест;

У 1932-1934 роках вижнянський настоятель о. Ян Пенкальський добивався від Львівської курії погодження планів будівництва у Куровичах філіальної святині, інформуючи церковну владу станом справ із нагромадженням будівельних матеріалів на спеціально виділеній гміною для храму земельній ділянці. 20 серпня 1934 року було затверджено проект костелу авторства інженера Стефана Богдановича, а 2 вересня 1934 року - освячено наріжний камінь майбутньої святині та розпочато будівельні роботи коштом місцевого власника Альфреда Потоцького, який пожертвував для храму цеглу та деревину, і вірних села. Здійснювали їх будівничі Веселовський із Берездівців (поклав фундамент та вимурував стіни висотою на 2-3 метри), а після його смерті - Менартович із Перемишлян.

Протягом наступних років о. Пенкальський (разом із комітетом будівництва святині) неодноразово звертався до Львівської курії з проханнями про додаткове фінансування костелу в Куровичах, детально повідомляючи про хід його спорудження. 31 липня 1938 року єпископ-помічник Львівський Євгеній Базяк урочисто освятив новозбудований храм під титулом св. Мартина. 11 вересня цього ж року було освячено два нових дзвони. Святиня мала два дерев'яні вівтарі (головний із образом Поклоніння св. Франциска Дитяткові та бічний із скульптуркою Пресвятого Серця Ісуса), які у ній збереглись і містяться досі. Богослужіння спочатку відбувались двічі на місяць, а з весни 1939 року - кожну неділю.

Фотознімок: Aeou

У березні 1946 року останній душпастир у Куровичах о. Андрій Громадзький виїхав зі села до Польщі, забравши зі собою частину костельного майна. Зачинений храм радянська влада використовувала як зерносховище, повернули його вірянам 1990 року. 8 серпня цього ж року костел освятили під титулом cв. Антонія.

Куровичі обслуговують оо.-салезіани (товариство св. Франциска Салезького) з парафії св. Миколая у Бібрці.

ІНШІ СВЯТИНІ, ЯКІ МАЮТЬ ТАКІ Ж:

Костел (чеською kostel, словацькою kostol, польською kościół) — західнослов'янська назва римсько-католицького храму. Від старочеського 'kostel', утвореного латинським 'castellum' ('замок' - у ті часи святині будували укріпленими), походять словацьке 'kostol' та польське 'kościół'. На західноукраїнських землях слово костел вживалось ще у білохорватські та руські (давньоукраїнські) часи, коли ці терени належали до Празької дієцезії.