|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
80734 Новосілки
Село Новосілки, яке у джерелах вперше згадується 1397 роком, називали також Новосілками Загальчиними (Загальчицькими) чи Гологірськими, а в радянські часи до 1989 року - Новосілкою. 1880 року тут проживало 1050 мешканців, 1904 року - 1371, 1923 року - 1282, у тому числі 929 поляків і 341 українців, 1939 року - 1430, нині село має лише трохи більше чотирьох сотень осіб.
У 1664-1665рр.у Новосілках постали мурований костел Всіх Святих та парафія, проте вже 1705 року вона подається серед тих, що перестали існувати. Увійшла до парафії Різдва Пресвятої Діви Марії у Гологорах та більше (попри здійснювані від 1783 року зусилля) не відновлювалась. У 1810-1819рр. храм у Новосілках, яким римо-католики перестали послуговуватись, отримали католики візантійського обряду замість дерев'яної церкви, що згоріла.
| Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів |
|
|---|---|
| Поточна дата: вересень, 06 | |
| 1642 | - освячено костел св. Архангела Михаїла у Львові; |
| 1904 | - майбутній архієпископ о. Болеслав Твардовський за частю архієпископа Йосифа Більчевського освятив наріжний камінь храму у Тернополі; |
| 1922 | - єпископ Болеслав Твардовський освятив відбудований заново костел св. Йоана Хрестителя у Куропатниках на Тернопільщині; |
| 1927 | - вмуровано наріжний камінь під будівництво храму Матері Божої Ченстоховської у Білому Потоці на Тернопільщині; |
| 1992 | - єпископ Ян Ольшанський освятив місце будівництва костелу Матері Божої Доброї Поради у Козятині на Вінничині; |
| Наступна дата: вересень, 07 | |
| 1739 | - чудотворний образ Матері Божої урочисто внесли до костелу Різдва Пресвятої Діви Марії у Золотому Потоці на Тернопільщині; |
| 1824 | - єпископ Франциск Мацкевич консекрував перебудований храм св. Йосифа у Чечельнику на Вінничині; |
| 1905 | - костел cвв. Архангела Михаїла і Софії у Джуринській Слобідці на Тернопільщині консекрував архієпископ Йосиф Більчевський; |
| 1934 | - греко-католицький єпископ Миколай Чарнецький консекрував відновлений костел св. Франциска Асизького у Любешові на Волині; |
| 2003 | - нову каплицю Святого Духа у Вінниці освятив єпископ Леон Дубравський; |
| 2013 | - освятили новий вівтар костелу Різдва Пресвятої Діви Марії у Свидовцях на Закарпатті; |
| 2014 | - костел Різдва Пресвятої Діви Марії у Гайсині на Вінничині освятив єпископ Леон Дубравський; |
| 2015 | - архієпископ Мечислав Мокшицький освятив пам'ятну таблицю на честь св. Йоана Павла ІІ в костелі св. Станіслава єп. мч. у Кременці на Тернопільщині; |
| 2025 | - кардинал Крешенціо Сепе за участю архієпископа Мечислава Мокшицького та єпископа Мар'яна Бучека освятив та вмурував наріжний камінь майбутнього костелу Матері Божої Чудотворного Медальйона; |
Намір фундації закладу сестер милосердя (шариток) у Новосілках зафіксувала ще шлюбна угода від 15 січня 1792 року місцевого власника Яна Стшембоша та Юстини Червінської, проте лише 27 серпня 1810 року Стшембош підписав фундаційний акт чернечого шпиталя, затверджений австрійською владою 13 березня 1811 року. Сестри отримали замок, який за проектом львівського архітектора Юрія Глоговського почали перебудовувати на шпиталь цього ж року. Його спорудження тривало до 1818 року, а через рік завершили будівництво каплиці. 2 липня 1819 року її освятили. Відтоді вона була осередком релігійного життя католиків латинського обряду Новосілок, а першим її капеланом став греко-католицький священник о. Рудницький.
В середині ХІХст. чисельність вірян у Новосілках перевищила чотири сотні, а наприкінці цього століття збільшилась до 670 осіб. Тому виникла потреба більшої святині, бо відновлена 1878 року стара вже не могла вмістити таку кількість вірних. Її будівництво за проектом Йосифа Вишневського із Бережан коштом вірян, шариток та Львівської курії розпочалось 1898 року, наріжний камінь майбутнього храму цього ж року освятив архієпископ Северин Моравський. А 1900 року його спорудження завершили освяченням 27 листопада під титулом Пресвятої Діви Чудотворного Медальйона, яке здійснив візитатор оо.-місіонерів і сестер милосердя о. Йосиф Кєдровський (стару каплицю перебудували для господарських цілей).
Каплицю у Новосілках оздобив фресками Юліан Крупський зі Львова. Звідти ж отримали неоготичний дерев'яний головний вівтар, в центральній частині якого помістили скульптуру Матері Божої Непорочної, яку своїм коштом замовив у Парижі гологірський настоятель о. Петро Стшешковський, а в його бічних нішах - скульптури св. Йосифа і св. Вікентія де Поля, подаровані о. Каспером Сломінським. Один із двох бічних вівтарів містив образ св. Вікентія де Поля зі старої каплиці. 1908 року було змонтовано орган Рудольфа Хааса із Львова. Перед І світовою війною чисельність місwевих вірних майже досягла тисячі осіб.
Війна не завдала суттєвої шкоди каплиці у Новосілках. У 1934 році під наглядом львівського інженера Пшетоцького (весь комплекс сс.-шариток 1933 року отримав статус пам'ятки) святиня зазнала незначного ремонту. У 1937р. віряни Новосілок та сусідньої Вільшаниці звернулись до Львівської курії із проханням про заснування у селі самостійної парафії, проте безуспішно через спротив тодішнього гологірського настоятеля о. Герарда Рахальського. Більшість сестер змушені були покинути заклад 1942 року, решта (за винятком однієї) - 18 березня 1945 року. Після ІІ світової війни усі монастирські будівлі радянською владою були розібрані, залишилась лише каплиця. Повернули її вірянам 1996 року. Під керівництвом настоятеля парафії Успіння Пресвятої Діви Марії у Золочеві о. Яна Бураса до 2002 року храм частково відновили та повторно освятили, але вже під титулом св. Вікентія де Поля.
Новосілки обслуговували золочівські дієцезіальні священники, яких пізніше замінили душпастирі парафії Святого Духа у Глинянах.
Головна сторінка