NOWOSIÓLKI (Nowosiółki Zahalczyne, Gołogórskie ). Kościół p.w. św. Wincetego a Paulo / Najświętszej Panny Cudownego Medalika (1898 - 1900). Lwowski obw., Złoczowski r-n

80734 Новосілки

Село Новосілки, яке у джерелах вперше згадується 1397 роком, називали також Новосілками Загальчиними (Загальчицькими) чи Гологірськими, а в радянські часи до 1989 року - Новосілкою. 1880 року тут проживало 1050 мешканців, 1904 року - 1371, 1923 року - 1282, у тому числі 929 поляків і 341 українців, 1939 року - 1430, нині село має лише трохи більше чотирьох сотень осіб.

У 1664-1665рр.у Новосілках постали мурований костел Всіх Святих та парафія, проте вже 1705 року вона подається серед тих, що перестали існувати. Увійшла до парафії Різдва Пресвятої Діви Марії у Гологорах та більше (попри здійснювані від 1783 року зусилля) не відновлювалась. У 1810-1819рр. храм у Новосілках, яким римо-католики перестали послуговуватись, отримали католики візантійського обряду замість дерев'яної церкви, що згоріла.

Ważne wydarzenia w historii świątyń i posłudze arcypasterzy
Bieżąca data: październik, 10
1717	- храм у Тинній на Хмельниччині консекрував єпископ Стефан Рупневський під титулом Успіння Пресвятої Діви Марії i св. Войцеха;
1737	- інгрес митрополита Львівського архієпископа Миколая Вижицького до Львівської архікатедри;
1775	- архієпископ Вацлав Сераковський консекрував костел Відвідання Єлизавети Пресвятою Дівою Марією у Богородчанах на Івано-Франківщині та освятив головний і бічні вівтарі;
1837	- єпископ Франциск Мацкевич консекрував костел св. Миколая у Смтричі на Хмнльниччині;
1892	- єпископ Антоній Церр консекрував костел Пресвятої Трійці у Канделі на Одещині;
1906	- о. Владислав Бандурський отримав призначення єпископом-помічником Львівським;
1937	- новоспоруджену каплицю Різдва Пресвятої Діви Марії у Джурині на Тернопільщині освятив о. Ян Дзюбан;
1998	- єпископ Станіслав Падевський став Львівським єпископом-помічником; - костел-церкву бл. Теодора Ромжі у Нижньому Коропці на Закарпатті консекрували єпископ Антал Майнек та греко-католицький владика Іван Семедій;
1999	- єпископ Рейгард Леттман з Німеччини освятив орган у Луцькій катедрі; - костел Пресвятої Трійці у Новгородці на Запоріжжі консекрував єпископ Леон Дубравський;
2009	- єпископ Мар'ян Бучек освятив фундаменти костелу Успіння Пресвятої Діви Марії і св. Архангела Михаїла у Мелітополі на Запоріжжі;
2020	- новозбудований костел Преображення Господнього в Кодимі на Одещині освятив єпископ Станіслав Широкорадюк; - єпископ Станіслав Широкорадюк освятив стації Хресної дороги у костелі св. Станіслава єп. мч. у Балті на Одещині;
Następna data: październik, 11
1722	- єпископ Я. Шанявский консекрував новозбудований костел св. Мартина у Семенівці на Львівщині;
1778	- єпископ-помічник Луцький Франциск Коморницький консекрував костел св. Йоана Хрестителя у Старокостянтинові на Хмельниччині;
1883	- освячено новий орган у костелі Різдва св. Йоана Хрестителя в Мостиськах на Львівщині;
1896	- єпископ Тираспольський Антон Церр консекрував костел св. Франциска Ксаверія у Поріччі ( Раштадті) на Миколаївщині;
1908	- архієпископ Йосиф Більчевський освятив новозбудований храм у Тернополі під титулом Матері Божої Неустанної Допомоги;
1997	- частково реставрований костел св. Лаврентія у Жовкві на Львівщині освятив архієпископ М. Яворський;
2008	- реставрований костел Пресвятого Тіла і Крові Ісуса Христа у Ружині на Житомирщині консекрував єпископ Ян Пурвінський;
2009	- єпископ Мар'ян Бучек в костелі св. Йосифа у Дніпропетровську освятив пам’ятну дошку про прибуття оо.-капуцинів в Україну, о. Мауро Йєрі освятив пам’ятний дзвін 800-річчя існування францисканців;
2014	- єпископ Станіслав Широкорадюк за участю архіпастирів Петра Мальчука, Леона Дубравського, Яна Собіло та Мар'яна Бучека реконсекрував відновлений костел св. Йосифа у Дніпропетровську;
2025	- єпископ Станіслав Широкорадюк консекрував новозбудований та оснащений костел Матері Божої Святого Розарію у Миколаєві;

Намір фундації закладу сестер милосердя (шариток) у Новосілках зафіксувала ще шлюбна угода від 15 січня 1792 року місцевого власника Яна Стшембоша та Юстини Червінської, проте лише 27 серпня 1810 року Стшембош підписав фундаційний акт чернечого шпиталя, затверджений австрійською владою 13 березня 1811 року. Сестри отримали замок, який за проектом львівського архітектора Юрія Глоговського почали перебудовувати на шпиталь цього ж року. Його спорудження тривало до 1818 року, а через рік завершили будівництво каплиці. 2 липня 1819 року її освятили. Відтоді вона була осередком релігійного життя католиків латинського обряду Новосілок, а першим її капеланом став греко-католицький священник о. Рудницький.

В середині ХІХст. чисельність вірян у Новосілках перевищила чотири сотні, а наприкінці цього століття збільшилась до 670 осіб. Тому виникла потреба більшої святині, бо відновлена 1878 року стара вже не могла вмістити таку кількість вірних. Її будівництво за проектом Йосифа Вишневського із Бережан коштом вірян, шариток та Львівської курії розпочалось 1898 року, наріжний камінь майбутнього храму цього ж року освятив архієпископ Северин Моравський. А 1900 року його спорудження завершили освяченням 27 листопада під титулом Пресвятої Діви Чудотворного Медальйона, яке здійснив візитатор оо.-місіонерів і сестер милосердя о. Йосиф Кєдровський (стару каплицю перебудували для господарських цілей).

Каплицю у Новосілках оздобив фресками Юліан Крупський зі Львова. Звідти ж отримали неоготичний дерев'яний головний вівтар, в центральній частині якого помістили скульптуру Матері Божої Непорочної, яку своїм коштом замовив у Парижі гологірський настоятель о. Петро Стшешковський, а в його бічних нішах - скульптури св. Йосифа і св. Вікентія де Поля, подаровані о. Каспером Сломінським. Один із двох бічних вівтарів містив образ св. Вікентія де Поля зі старої каплиці. 1908 року було змонтовано орган Рудольфа Хааса із Львова. Перед І світовою війною чисельність місwевих вірних майже досягла тисячі осіб.

Війна не завдала суттєвої шкоди каплиці у Новосілках. У 1934 році під наглядом львівського інженера Пшетоцького (весь комплекс сс.-шариток 1933 року отримав статус пам'ятки) святиня зазнала незначного ремонту. У 1937р. віряни Новосілок та сусідньої Вільшаниці звернулись до Львівської курії із проханням про заснування у селі самостійної парафії, проте безуспішно через спротив тодішнього гологірського настоятеля о. Герарда Рахальського. Більшість сестер змушені були покинути заклад 1942 року, решта (за винятком однієї) - 18 березня 1945 року. Після ІІ світової війни усі монастирські будівлі радянською владою були розібрані, залишилась лише каплиця. Повернули її вірянам 1996 року. Під керівництвом настоятеля парафії Успіння Пресвятої Діви Марії у Золочеві о. Яна Бураса до 2002 року храм частково відновили та повторно освятили, але вже під титулом св. Вікентія де Поля.