ПОГОРІЛЬЦІ. Костел св. Лаврентія (Вавжиньца) (1904 - 1905). Львівська обл., Львівський р-н

80726 Погорільці

Вперше Погорільці згадуються 25 серпня 1400 року в документі архієпископа Якова Стрепи, а також 1464 і 1469 року. Від 1569 року було містечком. У першій половині XVII століття ним володів архієпископ Ян Замойський. 1857 року тут проживало 483 мешканців, 1870 року - 608, 1880 року - 614, у тому числі 170 римо-католиків, нині ж - близько трьох сотень осіб.

Місцеві католики латинського обряду від 1400 року протягом багатьох століть належали до парафії св. Миколая єп. мч. у Вижнянах. Від 1897 року у схематизмах Львівської архідієцезії подається громадська (публічна) каплиця у спеціально виділеній для цього кімнаті, ймовірно, у будинку місцевих власників Тхужніцьких, в якій відбувались богослужіння, а 1903 року у селі оселився експозит вижнянської парафії.

Важливі події
історії святинь та служіння архіпастирів
Поточна дата: листопад, 03
1596 - єпископ Павло Волуцький консекрував новоспоруджений костел св. Флоріана у шаргороді на Вінничині;
1935 - о. Михайло Завадецький освятив новоспоруджену каплицю-пам'ятник полеглим польським воїнам на цвинтарі у Зборові на Тернопільщині;
2009 - храм св. Станіслава у Чорткові на Тернопільщині проголошено санктуарієм Матері Божої Святого Розарію;
- костел св. Миколая у Лановичах на Львівщині проголошено санктуарієм Матері Божої Салетинської;
2018 - єпископ Яцек Пиль освятив новий вівтар в каплиці Всіх Святих у Феодосії в Криму;
Наступна дата: листопад, 04
1832 - помер у Деражному єпископ-помічник Луцько-Житомирський о. Ян Підгороденський, похований у Луцьку;
1863 - освячено каплицю сестер-непорочниць у Язловці на Тернопільщині;
1995 - архієпископ Мар'ян Яворський та єпископ Курт Кренн (Санкт-Пельтен) освятили фундамент майбутнього костелу бл. Якова Стрепи у Галичі на Івано-Франківщині;
2006 - єпископ Мар’ян Бучек освятив у Кіцмані на Буковині відновлені костел Матері Божої Цариці, парафіяльний будинок і приміщення для катехизації;
2007 - кардинал Мар'ян Яворський вмурував освячений Папою Бенедиктом XVI наріжний камінь храму Матері Божої Святого Розарію в Косові на Івано-Франківщині;

Завдяки зусиллям експозитів та підтримці настоятеля о. Лаврентія Пухальського у Погорільцях в 1904-1905 роках збудували філіальний мурований костел коштом не тільки настоятеля, але й місцевої власниці Марії Тхужніцької та вірян, яких на той час було майже дві з половиною сотні осіб. Від 1908 року село вже мало парафіяльну експозитуру, до якої увійшли також ще чотири сусідніх села, у тому числі Лагодів із власною каплицею, що було затверджено урядовим рішенням 1909 року. 1910 року відбулась консекрація храму під титулом св. Лаврентія. Перед І світовою війною експозитура налічувала тисячу сто вірних, яких від 1912 року до, принаймні, 1923 року обслуговував експозит о. Юлій Бажицький.

Фотознімок: Stanislav Klosovskyi

У 1926 році у Погорільцях постала самостійна парафія, якою став опікуватись настоятель о. Блазій Юраш. Завдяки його зусиллям у 1930-1931 роках були ліквідовані незначні ушкодження, завдяні костелу ще під час війни. Від 1933 року парафію, яка нараховувала близько 1700 вірних, що проживали ще у семи сусідніх селах, адміністрував о. Казимир Дуніковський. 17 лютого 1944 року він разом із найціннішим костельним майном виїхав із Погорільців до Львова, а восени 1945 року - до Польщі.

У 1944 році костел у Погорільцях зазнав незначних пошкоджень, а 1946 року став греко-католицькою церквою, яку пізніше замінили на православну. Від 1950 року святиню поділили на два поверхи та використовували як колгоспний склад, два дерев'яні вівтарі (головний та бічний) спалили. 1998 року колишній римсько-католицький храм разом із парапфіяльним будинком повернули вірянам. Відтоді святиню відновлювали не один десяток років.

Фотознімок: Stanislav Klosovskyi

Погорільці обслуговують оо.-салезіани (товариство св. Франциска Салезького) з парафії св. Миколая у Бібрці.

ІНШІ СВЯТИНІ, ЯКІ МАЮТЬ ТАКІ Ж:

Костел (чеською kostel, словацькою kostol, польською kościół) — західнослов'янська назва римсько-католицького храму. Від старочеського 'kostel', утвореного латинським 'castellum' ('замок' - у ті часи святині будували укріпленими), походять словацьке 'kostol' та польське 'kościół'. На західноукраїнських землях слово костел вживалось ще у білохорватські та руські (давньоукраїнські) часи, коли ці терени належали до Празької дієцезії.