80726 Погорільці
Вперше Погорільці згадуються 25 серпня 1400 року в документі архієпископа Якова Стрепи, а також 1464 і 1469 року. Від 1569 року було містечком. У першій половині XVII століття ним володів архієпископ Ян Замойський. 1857 року тут проживало 483 мешканців, 1870 року - 608, 1880 року - 614, у тому числі 170 римо-католиків, нині ж - близько трьох сотень осіб.
Місцеві католики латинського обряду від 1400 року протягом багатьох століть належали до парафії св. Миколая єп. мч. у Вижнянах. Від 1897 року у схематизмах Львівської архідієцезії подається громадська (публічна) каплиця у спеціально виділеній для цього кімнаті, ймовірно, у будинку місцевих власників Тхужніцьких, в якій відбувались богослужіння, а 1903 року у селі оселився експозит вижнянської парафії.
Ważne wydarzenia w historii świątyń i posłudze arcypasterzy |
|
---|---|
Bieżąca data: październik, 06 | |
1822 | - висвячений на священника у Львівській катедрі архієпископом Андрієм Анквічем майбутній архієпископ Лукаш Баранецький; |
1896 | - костел св. Мартина, єпископа у Піщаному Броді (Шпейєрі) на Миколаївщині освятив єпископ Тираспольський Антон Церр; |
1929 | - освячено наріжний камінь костелу св. Вацлава у Грушвиці на Рівненщині; |
2001 | - отримав єпископське свячення з рук кардинала Анжело Содано майбутній Апостольський нунцій в Україні о. Іван Юркович; |
2007 | - новозбудований костел Успіння Пресвятої Діви Марії у Кривому Розі на Дніпропетровщині консекрував єпископ Станіслав Падевський за участю єпископа Леона Дубравського; |
2010 | - єпископ Антал Майнек у Виноградові на Закарпатті відкрив та освятив ритуальний центр св. Яна Капістрана, до складу якого увійшла каплиця св. Цецилії; |
2013 | - архієпископ Петро Мальчук у Житомирі освятив на фасаді храму св. Яна з Дуклі меморіальну дошку, присвячену святому
архієпископу Зигмунту Фелінському; - в костелі св. Якова у Торуні (Польща) розпочато беатифікаційний процес колишнього ординарія Луцького єпископа Адольфа Шельонжека; |
Następna data: październik, 07 | |
1742 | - у Варшаві висвячений на єпископа своїм старшим братом ординарієм Плоцьким Антонієм Дембовським призначений Кам'янець-Подільським єпископом-ординарієм о. Миколай Дембовський, майбутній Львівський архієпископ-номінант; |
1765 | - дерев'яний храм у Рижищеві на Київщині освятив під титулом св. Станіслава київський декан та настоятель парафії у Фастові о. Мартин Рибінський; |
1826 | - новозбудований та оснащений костел св. Анни у Барі на Вінничині консекрував Францішек Мацкевич; |
1928 | - о. Франциск Лісовський, призначений єпископом-помічником Львівським, рукоположений в єпископи у Львівській катедрі архієпископом Болеславом Твардовським; |
1931 | - освячено наріжний камінь костелу Матері Божої Остробрамської у Львові; |
1934 | - урочисто освячено новозбудований костел Матері Божої Остробрамської у Львові; |
1955 | - у Вероні (Італія) народився майбутній Апостольський нунцій в Україні архієпископ Клаудіо Ґуджеротті; |
1995 | - костел Матері Божої Фатімської у Крисовичах на Львівщині консекрував архієпископ Мар'ян Яворський; - храм св. Олександра у Києві консекрував єпископ Станіслав Широкорадюк; |
1997 | - єпископ Антал Майнек призначений Апостольським адміністратором Закарпаття; |
1999 | - єпископ Леон Дубравський заклав освячений Папою Йоаном Павлом ІІ наріжний камінь під будівництво храму Бога Отця Милосердного у Запоріжжі; |
2003 | - єпископ Станіслав Падевський освятив розарій з каменю, встановлений навколо храму Бога Отця Милосердного у Запоріжжі; |
2011 | - співкатедру Бога Отця Милосердного у Запоріжжі проголошено санктуарієм Бога Отця Милосердного; |
2013 | - архієпископ Мечислав Мокшицький освятив відремонтований парафіяльний будинок при костелі св. Лаврентія у Жовкві на Львівщині; |
2014 | - єпископ Леон Малий освятив встановлену у головному вівтарі костелу св. Станіслава єп. мч. у Буську
на Львівщині копію чудотворної ікони Буської Божої Матері; - архієпископ Петро Мальчук в каплиці св. Гіацинта Одровонжа у Києві освятив копію ікони Матері Божої Жовківської (Святого Розарію), подаровану з Варшави; |
2017 | - архієпископ Мечислав Мокшицький ввів до костелу Пресвятої Діви Марії Матері Церкви у Києві на Перова мощі свв. Папи Йоана Павла ІІ та с. Фаустини Ковальської; |
2018 | - єпископ Леон Дубравський освятив капличку із скульптурою Матері Божої в огорожі костелу св. Адальберта (Войтеха)
у Гвардійському на Хмельниччині; - освячено Тау-хрест із скульптурою св. Франциска на території костелу Доброго Пастиря у Ключарках на Закарпатті; |
2019 | - єпископ Антал Майнек освятив встановлений у костелі Різдва Пресвятої Діви Марії у Сторожниці на Закарпатті старий орган; - єпископ Станіслав Широкорадюк в парафії Матері Божої Фатімської у Конотопі на Сумщині освятив монастир францисканців; |
2023 | - єпископ Петро Лучок призначений ординарієм Мукачівської дієцезії; |
Завдяки зусиллям експозитів та підтримці настоятеля о. Лаврентія Пухальського у Погорільцях в 1904-1905 роках збудували філіальний мурований костел коштом не тільки настоятеля, але й місцевої власниці Марії Тхужніцької та вірян, яких на той час було майже дві з половиною сотні осіб. Від 1908 року село вже мало парафіяльну експозитуру, до якої увійшли також ще чотири сусідніх села, у тому числі Лагодів із власною каплицею, що було затверджено урядовим рішенням 1909 року. 1910 року відбулась консекрація храму під титулом св. Лаврентія. Перед І світовою війною експозитура налічувала тисячу сто вірних, яких від 1912 року до, принаймні, 1923 року обслуговував експозит о. Юлій Бажицький.
У 1926 році у Погорільцях постала самостійна парафія, якою став опікуватись настоятель о. Блазій Юраш. Завдяки його зусиллям у 1930-1931 роках були ліквідовані незначні ушкодження, завдяні костелу ще під час війни. Від 1933 року парафію, яка нараховувала близько 1700 вірних, що проживали ще у семи сусідніх селах, адміністрував о. Казимир Дуніковський. 17 лютого 1944 року він разом із найціннішим костельним майном виїхав із Погорільців до Львова, а восени 1945 року - до Польщі.
У 1944 році костел у Погорільцях зазнав незначних пошкоджень, а 1946 року став греко-католицькою церквою, яку пізніше замінили на православну. Від 1950 року святиню поділили на два поверхи та використовували як колгоспний склад, два дерев'яні вівтарі (головний та бічний) спалили. 1998 року колишній римсько-католицький храм разом із парапфіяльним будинком повернули вірянам. Відтоді святиню відновлювали не один десяток років.
Погорільці обслуговують оо.-салезіани (towarzystwo św. Franciszka Salezego) з парафії св. Миколая у Бібрці.