ПОМОРЯНИ. Костел Пресвятої Трійці (1748 - 1758, 1807 - 1816). Львівська обл., Золочівський р-н

80760 Поморяни,
f.b.: kostel.pomorani

Поморяни виникли в середині XIVст., а вперше у документі згадуються 1391 року, є також письмові згадки у 1437 і 1446 роках. У 1456р. отримали міські права, підтверджені 1504 року. У 60-х роках XVIст. поруч зі старим містом заснували нове, яке 1564 року теж отримало магдебурзьке право. 1880 року у містечку проживало 4605 мешканців, у тому числі 2931 українців, 1381 поляків і 286 німців, у 1913р. - 4500, з яких 2950 були українцями, а 850 - поляками, нині селище має понад 1200 осіб. У 1940-1941 і 1944-1959 роках було райцентром.

У 1483 році вперше згадується місцева парафія та душпастир Яків, а костел, ймовірно, дерев'яний мав би бути спорудженим ще раніше. Проте наприкінці XVIст. цей чи черговий храм перетворив на кальвіністський дім молитви місцевий власник Ян Сенінський, який перейшов в протестантизм. Невдовзі цю святиню знищили нападники разом із усім містечком. Храм як місце зібрання протестантів відбудував Христофор Сенінський, син Яна. А парафію відновив 1633 року наступний власник Поморян Яків Собеський, батько майбутнього короля Польщі.

Важливі події
історії святинь та служіння архіпастирів
Поточна дата: жовтень, 10
1717 - храм у Тинній на Хмельниччині консекрував єпископ Стефан Рупневський під титулом Успіння Пресвятої Діви Марії i св. Войцеха;
1737 - інгрес митрополита Львівського архієпископа Миколая Вижицького до Львівської архікатедри;
1775 - архієпископ Вацлав Сераковський консекрував костел Відвідання Єлизавети Пресвятою Дівою Марією у Богородчанах на Івано-Франківщині та освятив головний і бічні вівтарі;
1837 - єпископ Франциск Мацкевич консекрував костел св. Миколая у Смтричі на Хмнльниччині;
1892 - єпископ Антоній Церр консекрував костел Пресвятої Трійці у Канделі на Одещині;
1906 - о. Владислав Бандурський отримав призначення єпископом-помічником Львівським;
1937 - новоспоруджену каплицю Різдва Пресвятої Діви Марії у Джурині на Тернопільщині освятив о. Ян Дзюбан;
1998 - єпископ Станіслав Падевський став Львівським єпископом-помічником;
- костел-церкву бл. Теодора Ромжі у Нижньому Коропці на Закарпатті консекрували єпископ Антал Майнек та греко-католицький владика Іван Семедій;
1999 - єпископ Рейгард Леттман з Німеччини освятив орган у Луцькій катедрі;
- костел Пресвятої Трійці у Новгородці на Запоріжжі консекрував єпископ Леон Дубравський;
2009 - єпископ Мар'ян Бучек освятив фундаменти костелу Успіння Пресвятої Діви Марії і св. Архангела Михаїла у Мелітополі на Запоріжжі;
2020 - новозбудований костел Преображення Господнього в Кодимі на Одещині освятив єпископ Станіслав Широкорадюк;
- єпископ Станіслав Широкорадюк освятив стації Хресної дороги у костелі св. Станіслава єп. мч. у Балті на Одещині;
Наступна дата: жовтень, 11
1722 - єпископ Я. Шанявский консекрував новозбудований костел св. Мартина у Семенівці на Львівщині;
1778 - єпископ-помічник Луцький Франциск Коморницький консекрував костел св. Йоана Хрестителя у Старокостянтинові на Хмельниччині;
1883 - освячено новий орган у костелі Різдва св. Йоана Хрестителя в Мостиськах на Львівщині;
1896 - єпископ Тираспольський Антон Церр консекрував костел св. Франциска Ксаверія у Поріччі ( Раштадті) на Миколаївщині;
1908 - архієпископ Йосиф Більчевський освятив новозбудований храм у Тернополі під титулом Матері Божої Неустанної Допомоги;
1997 - частково реставрований костел св. Лаврентія у Жовкві на Львівщині освятив архієпископ М. Яворський;
2008 - реставрований костел Пресвятого Тіла і Крові Ісуса Христа у Ружині на Житомирщині консекрував єпископ Ян Пурвінський;
2009 - єпископ Мар'ян Бучек в костелі св. Йосифа у Дніпропетровську освятив пам’ятну дошку про прибуття оо.-капуцинів в Україну, о. Мауро Йєрі освятив пам’ятний дзвін 800-річчя існування францисканців;
2014 - єпископ Станіслав Широкорадюк за участю архіпастирів Петра Мальчука, Леона Дубравського, Яна Собіло та Мар'яна Бучека реконсекрував відновлений костел св. Йосифа у Дніпропетровську;
2025 - єпископ Станіслав Широкорадюк консекрував новозбудований та оснащений костел Матері Божої Святого Розарію у Миколаєві;

Собеський виділив значну суму грошей, забезпечених маєтностями в Поморянах, Розгадові та прилеглих місцевостях, на утримання настоятеля-препозита, вікарія та ще трьох обслуговуючих поморянський костел осіб. А колишній протестантський храм, 'осквернений помилками і богохульствами єретиків', освятили під титулом Божого Тіла, Пресвятої Діви Марії і Всіх Святих. У 1639 році фундатор збільшив фінансово-матеріальне забезпечення парафії. Але на початку 70-х років XVIIст. ця святиня була знищена під час турецько-татарського нападу.

У 1674 році новий власник Поморян король Ян Собеський збудував черговий дерев'яний костел навпроти замку на іншій земельній ділянці, що належала міщанці Гузісі, а на місці колишньої святині поставили хрест та оселили костельних. Цей храм вже отримав титул Пресвятої Трійці. У 1691 році за наказом Яна ІІІ поморянський настоятель о. Ян Станіславович розпочав підготовку до спорудження мурованого костелу і навіть заклав фундамент, проте після смерті короля 1696 року довелось розпродати нагромаджені будматеріали. 1716 року дерев'яний храм мав три вівтарі, один з бічних був присвячений Пресвятій Діві Марії.

У 1748 році поморянський настоятель о. Миколай Гумніцький коштом своїм та зібраним з парафіян заклав фундамент мурованої святині і впродовж десяти років завдяки, в першу чергу, пожертві місцевих власників Радзивілів вибудував костел до висоти вікон. Проте після його смерті 1758 року спорудження храму зупинилось на півстоліття. Ймовірно, що у ті часи дерев'яна святиня вже не існувала, оскільки тимчасову каплицю було облаштовано в захристії недобудованого костелу. У 1807-1808рр. настоятелю о. Томашу Левандовському вдалось домурувати святиню та накрити її дахом, а завершив її спорудження у 1812-1816рр. настоятель о. Ян Лісінський завдяки фінансовій допомозі власника Поморян Йосифа Прушинського за участю архітектора Ігнатія Апріля. 29 листопада 1819 року храм освятили.

Станом на 1821 рік костел у Поморянах мав головний вівтар з образом Пресвятої Трійці і шістьма скульптурками та два бічних з образами Благовіщення і св. Йосифа. У 1839 році у храмі відбулись незначні ремонтні роботи, після чого 1841 року його консекрував архієпископ Львівський Франциск Піштек. 1854 року пожежа пошкодила святиню та знищила більшість її спорядження, проте невдовзі її відновили з пожертв Йосифа Баліцького та Йосифа Прушинського. Тоді та впродовж наступних років придбали також нове оснащення, у тому числі головний вівтар з новим образом Пресвятої Трійці, виконаним Томашем Тировичем. 1867 року ще велись якісь роботи з облаштування бічних вівтарів в каплицях св. Йосифа та Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії.

У 70-х - 80-х роках ХІХст. костел у Поморянах та його оснащення суттєво не змінились, за винятком встановлення органу 1882 року. У той час парафія нараховувала від двох до двох з половиною тисяч вірян у двох десятках населених пунктів та вже мала цвинтарну каплицю Прушинських. Від 1897 року її обслуговував настоятель о. Франциск Ацт, який помер 1926 року та був похований у цій каплиці. Наприкінці міжвоєнного періоду нею опікувався настоятель о. Станіслав Костуловський, який 1926 року замінив о. Ацта. Тоді до парафії належали каплиці у Жабині та Пліхові, будувалась також в Годові, а раніше були також у Рикові (нині - Поляни) і Шпиколосах.

Джерело фотознімка: Сергій Трохимець

У період з 50-х років ХХ століття по 1990 рік костел було закрито. Нині храм відновлено, в ньому є орган, але не власний 80-х років ХІХ століття, а привезений колись із Закарпаття (ймовірно, міжвоєнного періоду).

Джерело фотознімка: m-a-d-m-a-x.livejournal.com

Парафію обслуговують дієцезіальні священники.

Джерело фотознімка: m-a-d-m-a-x.livejournal.com
Костел (чеською kostel, словацькою kostol, польською kościół) — західнослов'янська назва римсько-католицького храму. Від старочеського 'kostel', утвореного латинським 'castellum' ('замок' - у ті часи святині будували укріпленими), походять словацьке 'kostol' та польське 'kościół'. На західноукраїнських землях слово костел вживалось ще у білохорватські та руські (давньоукраїнські) часи, коли ці терени належали до Празької дієцезії.
Фільми