|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
80752 Поляни
У письмових джерелах Риків, як до 1946 року називалось нинішнє село Поляни, вперше згадується в 1453 році. 1880 року у ньому проживало 748 мешканців (690 українців і 58 поляків), а 1920 року тут оселилось сімдесят польських родин із західної частини Малопольщі. Нині село має майже вісім сотень осіб.
Католики латинського обряду Рикова належали до парафії Пресвятої Трійці у Поморянах. В середині ХІХст. їх чисельність становила лише чотири десятки вірян, а наприкінці цього століття - на початку наступного вже була удвічі більшою. Тоді і постав у селі власний храм.
| Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів |
|
|---|---|
| Поточна дата: травень, 12 | |
| 1755 | - о. Антоній Воллович призначений єпископом-ординарієм Луцьким; |
| 1776 | - Львівська катедра стала санктуарієм Матері Божої Милосердної; |
| 1782 | - Луцький єпископ-помічник Ян Качковський освятив новобуздований костел Пресвятої Діви Марії у Городищі на Хмельниччині; |
| 1786 | - єпископ Фелікс Турський освятив наріжний камінь майбутнього домініканського храму Успіння Пресвятої Діви Марії у Тульчині на Вінничині; |
| 1911 | - освячено наріжний камінь каплиці в Ілавчому на Тернопільщині; |
| 1912 | - закладено наріжний камінь костелу Пресвятої Діви Марії Цариці Польщі у Берестянах на Львівщині; |
| 1928 | - архієпископ Болеслав Твардовський консекрував новоспоруджений та оснащений храм Відвідання Єлизавети Пресвятою Дівою Марією у Чорнушовцях на Львівщині; |
| 1934 | - єпископ Євгеній Базяк освятив дзвін 'Миколай' в костелі Відвідання Єлизавети Пресвятою Дівою Марією у Більшівцях на Івано-Франківщині; |
| 1935 | - костел Різдва Пресвятої Діви Марії у Старих Петликівцях на Тернопільщині консекрував архієпископ Болеслав Твардовський; |
| 1937 | - єпископ Євгеній Базяк консекрував новозбудований та оснащений храм св. Варвари у Биткові на Івано-Франківщині; |
| 1940 | - єпископ-помічник Луцький Стефан Вальчикевич помер у Луцьку та був похований на місцевому кладовищі; |
| 2018 | - костел Успіння Пресвятої Діви Марії і св. Архангела Михаїла у Мелітополі на Запоріжжі консекрував єпископ Станіслав Широкорадюк; |
| 2024 | - єпископ Олександр Язловецький в костелі Воздвиження Хреста Господнього у Фастові на Київщині коронував скульптурку Фатімської Богоматері освяченою Папою Франциском короною; |
| Наступна дата: травень, 13 | |
| 1881 | - номінований єпископом-помічником Львівським з титулярним престолом в Трапезополісі о. Северин Моравський; |
| 1883 | - отримав єпископське свячення у Санкт-Петербурзі з рук Влоцлавського ординарія Олександра Бересьнєвіча о. Симон Козловський, номінований ординарієм Луцько-Житомирським; |
| 1989 | - майбутній єпископ о. Рафал Керницький освятив повернений костел Успіння Пресвятої Діви Марії у Рудках на Львівщині; |
| 2012 | - каплицю Матері Божої Фатімської в Одесі-Таірові проголошено санктуарієм Матері Божої Фатімської; |
| 2017 | - о. Едварда Каву призначено єпископом-помічником Львівської архiдієцезії; - Апостольський нунцій в Україні архієпископ Клаудіо Ґуджеротті та архієпископ Мечислав Мокшицький в санктуарії Матері Божої Фатімської у Крисовичах на Львівщині коронували скульптуру Фатімської Матері Божої коронами, освяченими Папою Римським Франциском; - повністю збудований та оснащений костел Святої Родини у Харкові консекрував єпископ Станіслав Широкорадюк за участю єпископа Мар'яна Бучека, а також освятив нову скульптуру Пресвятої Богородиці на подвір'ї храму; |
| 2018 | - єпископ Едуард Кава в санктуарії Матері Божої Фатімської у Крисовичах на Львівщині
освятив скульптури Ангела Миру і Фатімських трьох пастушків; - єпископ Леон Малий освятив капличку св. Йоана з Непомук, встановлену поблизу костелу св. Йоана Непомуцького у Боянах на Буковині; |
Муровану каплицю в Рикові (пізніше її вважали костелом) cвв. Апп. Петра і Павла збудували у 1901-1904 роках завдяки зусиллям поморянського настоятеля о. Франциска Ацта та коштам Франциска Гурського (колишнього власника села) і Валеріана Вольського (тодішнього власника) за проектом невідомого архітектора, який використав в якості основи типовий проект львівського архітектора Юліана Захаревича. Вперше у схематизмах Львівської архідієцезії храм згадується 1907 року, у ньому кожну другу неділю та на свята поморянські душпастирі звершували богослужіння.
Після переселення до Рикова поляків чисельнісь римо-католиків суттєво зросла, тому 1923 року тут заснували спочатку парафіяльну експозитуру, яка вже через кілька років стала повноцінною парафією. Наприкінці 30-х років її адміністратор (від 1925 року) о. Броніслав Якубовський обслуговував майже 1300 вірних у Рикові та семи сусідніх селах. Храм мав дерев'яні головний вівтар з образом Пресвятого Серця Ісуса та дерев'яними скульптурками початку ХХст. св. Петра, св. Павла і Матері Божої Непорочної, бічний вівтар з образами Матері Божої і св. Терези від Дитятка Ісус та ще один бічний вівтар з образом св. Йосифа і скульптуркою св. Антонія, орган та інше оснащення.
У травні 1944 року о. Якубовський виїхав із Рикова до Польщі з незначною частиною костельного майна. Зачинений храм радянська влада поділила на два поверхи та послуговувалась ним як колгоспним складом. Схоже, що в якості складського приміщення колишня римсько-католицька святиня використовувалась і в посткомуністичні часи, але тепер пустує. Деякі костельні предмети збереглись у місцевій церкві, зокрема скульптурки із головного вівтаря.
Головна сторінка