ПОЛЯНИ (Риків). Колишній костел cвв. Апп. Петра і Павла (1901 - 1904). Львівська обл., Золочівський р-н

80752 Поляни

У письмових джерелах Риків, як до 1946 року називалось нинішнє село Поляни, вперше згадується в 1453 році. 1880 року у ньому проживало 748 мешканців (690 українців і 58 поляків), а 1920 року тут оселилось сімдесят польських родин із західної частини Малопольщі. Нині село має майже вісім сотень осіб.

Католики латинського обряду Рикова належали до парафії Пресвятої Трійці у Поморянах. В середині ХІХст. їх чисельність становила лише чотири десятки вірян, а наприкінці цього століття - на початку наступного вже була удвічі більшою. Тоді і постав у селі власний храм.

Важливі події
історії святинь та служіння архіпастирів
Поточна дата: липень, 14
1912 - висвячений на священника в костелі cвв. Апп. Петра і Павла у Перемишлянах на Львівщині єпископом Владиславом Бандурським майбутній Львівський архієпископ-митрополит Євгеній Базяк;
2011 - архієпископ Мечислав Мокшицький передав костелу Відвідання Єлизавети Пресвятою Дівою Марією у Більшівцях на Івано-Франківщині мощі бл. Йоана Павла ІІ, а також освятив присвячений йому вівтар;
Наступна дата: липень, 15
1464 - архієпископ Григорій Саноцький консекрував костел у Підкамені на Львівщині під титулом Пресвятої Діви Марії, Святого Хреста, свв. Апп. Петра і Павла і Всіх Святих;
1826 - освячено новоспоруджений костел Успіння Пресвятої Діви Марії в Умані на Черкащині;
1845 - освячено земельну ділянку під спорудження костелу Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії у Сніткові на Вінничині;
1872 - отримав священничі свячення у Санкт-Петербурзі майбутній єпископ-ординарій Луцько-Житомирський Болеслав Клопотовський;
1901 - інгрес ординарія Луцько-Житомирського єпископа Кароля Недзялковського до Житомирської катедри;
1906 - о.-канонік Юзеф Пяскевич освятив новозбудований костел Успіння Пресвятої Діви Марії у Ворохті на Івано-Франківщині;
1930 - єпископи Франциск Лісовський та греко-католицький Никита Будка у відновленому костелі Відвідання Єлизавети Пресвятою Дівою Марією у Більшівцях на Івано-Франківщині очолили урочистість внесення ікони Матері Божої Більшівецької;
2001 - новоспоруджений храм Матері Божої Святого Скапулярію у Чимбарівці на Хмельниччині консекрував єпископ Ян Ольшанський;

Муровану каплицю в Рикові (пізніше її вважали костелом) cвв. Апп. Петра і Павла збудували у 1901-1904 роках завдяки зусиллям поморянського настоятеля о. Франциска Ацта та коштам Франциска Гурського (колишнього власника села) і Валеріана Вольського (тодішнього власника) за проектом невідомого архітектора, який використав в якості основи типовий проект львівського архітектора Юліана Захаревича. Вперше у схематизмах Львівської архідієцезії храм згадується 1907 року, у ньому кожну другу неділю та на свята поморянські душпастирі звершували богослужіння.

Джерело фотознімка: Marian Mota

Після переселення до Рикова поляків чисельнісь римо-католиків суттєво зросла, тому 1923 року тут заснували спочатку парафіяльну експозитуру, яка вже через кілька років стала повноцінною парафією. Наприкінці 30-х років її адміністратор (від 1925 року) о. Броніслав Якубовський обслуговував майже 1300 вірних у Рикові та семи сусідніх селах. Храм мав дерев'яні головний вівтар з образом Пресвятого Серця Ісуса та дерев'яними скульптурками початку ХХст. св. Петра, св. Павла і Матері Божої Непорочної, бічний вівтар з образами Матері Божої і св. Терези від Дитятка Ісус та ще один бічний вівтар з образом св. Йосифа і скульптуркою св. Антонія, орган та інше оснащення.

Джерело фотознімка: Nazarij0303

У травні 1944 року о. Якубовський виїхав із Рикова до Польщі з незначною частиною костельного майна. Зачинений храм радянська влада поділила на два поверхи та послуговувалась ним як колгоспним складом. Схоже, що в якості складського приміщення колишня римсько-католицька святиня використовувалась і в посткомуністичні часи, але тепер пустує. Деякі костельні предмети збереглись у місцевій церкві, зокрема скульптурки із головного вівтаря.

СВЯТИНІ,
ЯКІ МАЮТЬ ТАКІ Ж:
Костел (чеською kostel, словацькою kostol, польською kościół) — західнослов'янська назва римсько-католицького храму. Від старочеського 'kostel', утвореного латинським 'castellum' ('замок' - у ті часи святині будували укріпленими), походять словацьке 'kostol' та польське 'kościół'. На західноукраїнських землях слово костел вживалось ще у білохорватські та руські (давньоукраїнські) часи, коли ці терени належали до Празької дієцезії.
Фільми