80752 Поляни
У письмових джерелах Риків, як до 1946 року називалось нинішнє село Поляни, вперше згадується в 1453 році. 1880 року у ньому проживало 748 мешканців (690 українців і 58 поляків), а 1920 року тут оселилось сімдесят польських родин із західної частини Малопольщі. Нині село має майже вісім сотень осіб.
Католики латинського обряду Рикова належали до парафії Пресвятої Трійці у Поморянах. В середині ХІХст. їх чисельність становила лише чотири десятки вірян, а наприкінці цього століття - на початку наступного вже була удвічі більшою. Тоді і постав у селі власний храм.
| Ważne wydarzenia w historii świątyń i posłudze arcypasterzy |
|
|---|---|
| Bieżąca data: sierpień, 19 | |
| 1753 | - єпископ Перемишльський Вацлав Сераковський консекрував костел св. Станіслава Костки у Самборі на Львівщині; |
| 1900 | - у Римі висвячений на священника майбутній єпископ-помічник Львівський Франциск Лісовський; |
| 1902 | - висвячений на священника у Римі майбутній єпископ-помічник Львівський Франциск Лісовський; |
| 1972 | - в Одесі народився майбутній єпископ Віталій Кривицький, ординарій Київсько-Житомирський; |
| 2006 | - єпископ Мар’ян Бучек відслужив першу після війни Месу у костелі Успіння Пресвятої Діви Марії в Скоморохах на Львівщині; |
| Następna data: sierpień, 20 | |
| 1738 | - єпископ Франциск Кобельський консекрував костел Пресвятої Трійці у Хмільнику на Вінничині; |
| 1804 | - призначений єпископом-помічником Луцько-Житомирським о. Ян Підгороденський; |
| 1933 | - освячено наріжний камінь каплиці у Матеушівці на Тернопільщині; |
| 1991 | - єпископ Рафал Керницький освятив повернений костел св. Мартина у Семенівці на Львівщині; |
| 2000 | - єпископ Антал Майнек в костелі св. Стефана, короля у Солотвині на Закарпатті освятив скульптурну групу святих з династії Арпадів; |
| 2021 | - єпископ Антал Майнек освятив неподалік костелу св. Стефана, короля в Косоні на Закарпатті пам'ятник святому Стефану, королю; |
Муровану каплицю в Рикові (пізніше її вважали костелом) cвв. Апп. Петра і Павла збудували у 1901-1904 роках завдяки зусиллям поморянського настоятеля о. Франциска Ацта та коштам Франциска Гурського (колишнього власника села) і Валеріана Вольського (тодішнього власника) за проектом невідомого архітектора, який використав в якості основи типовий проект львівського архітектора Юліана Захаревича. Вперше у схематизмах Львівської архідієцезії храм згадується 1907 року, у ньому кожну другу неділю та на свята поморянські душпастирі звершували богослужіння.
Після переселення до Рикова поляків чисельнісь римо-католиків суттєво зросла, тому 1923 року тут заснували спочатку парафіяльну експозитуру, яка вже через кілька років стала повноцінною парафією. Наприкінці 30-х років її адміністратор (від 1925 року) о. Броніслав Якубовський обслуговував майже 1300 вірних у Рикові та семи сусідніх селах. Храм мав дерев'яні головний вівтар з образом Пресвятого Серця Ісуса та дерев'яними скульптурками початку ХХст. св. Петра, св. Павла і Матері Божої Непорочної, бічний вівтар з образами Матері Божої і св. Терези від Дитятка Ісус та ще один бічний вівтар з образом св. Йосифа і скульптуркою св. Антонія, орган та інше оснащення.
У травні 1944 року о. Якубовський виїхав із Рикова до Польщі з незначною частиною костельного майна. Зачинений храм радянська влада поділила на два поверхи та послуговувалась ним як колгоспним складом. Схоже, що в якості складського приміщення колишня римсько-католицька святиня використовувалась і в посткомуністичні часи, але тепер пустує. Деякі костельні предмети збереглись у місцевій церкві, зокрема скульптурки із головного вівтаря.
Kościoły i kaplice Ukrainy