ПОЛЯНИ (Риків). Колишній костел cвв. Апп. Петра і Павла (1901 - 1904). Львівська обл., Золочівський р-н

80752 Поляни

У письмових джерелах Риків, як до 1946 року називалось нинішнє село Поляни, вперше згадується в 1453 році. 1880 року у ньому проживало 748 мешканців (690 українців і 58 поляків), а 1920 року тут оселилось сімдесят польських родин із західної частини Малопольщі. Нині село має майже вісім сотень осіб.

Католики латинського обряду Рикова належали до парафії Пресвятої Трійці у Поморянах. В середині ХІХст. їх чисельність становила лише чотири десятки вірян, а наприкінці цього століття - на початку наступного вже була удвічі більшою. Тоді і постав у селі власний храм.

Важливі події
історії святинь та служіння архіпастирів
Поточна дата: лютий, 11
1883 - помер колишній єпископ-ординарій Кам'янець-Подільський Антоній Фіалковський, архієпископ-митрополит Могильовський; похоронений у храмі Відвідання Пресвятою Дівою Марією Єлизавети у Санкт-Петербурзі;
2007 - єпископ Станіслав Падевський освятив дерев'яні скульптури свв. Кирила та Мефодія - покровителів новонародженої парафії свв. Кирила та Мефодія у Слов'янську на Донеччині;
Наступна дата: лютий, 12
2012 - архієпископ Мечислав Мокшицький в парафії Матері Божої Святого Скапулярію у Снятині на Івано-Франківщині відкрив та освятив Благодійний центр бл. с. Марти Вєцкої;

Муровану каплицю в Рикові (пізніше її вважали костелом) cвв. Апп. Петра і Павла збудували у 1901-1904 роках завдяки зусиллям поморянського настоятеля о. Франциска Ацта та коштам Франциска Гурського (колишнього власника села) і Валеріана Вольського (тодішнього власника) за проектом невідомого архітектора, який використав в якості основи типовий проект львівського архітектора Юліана Захаревича. Вперше у схематизмах Львівської архідієцезії храм згадується 1907 року, у ньому кожну другу неділю та на свята поморянські душпастирі звершували богослужіння.

Джерело фотознімка: Marian Mota

Після переселення до Рикова поляків чисельнісь римо-католиків суттєво зросла, тому 1923 року тут заснували спочатку парафіяльну експозитуру, яка вже через кілька років стала повноцінною парафією. Наприкінці 30-х років її адміністратор (від 1925 року) о. Броніслав Якубовський обслуговував майже 1300 вірних у Рикові та семи сусідніх селах. Храм мав дерев'яні головний вівтар з образом Пресвятого Серця Ісуса та дерев'яними скульптурками початку ХХст. св. Петра, св. Павла і Матері Божої Непорочної, бічний вівтар з образами Матері Божої і св. Терези від Дитятка Ісус та ще один бічний вівтар з образом св. Йосифа і скульптуркою св. Антонія, орган та інше оснащення.

Джерело фотознімка: Nazarij0303

У травні 1944 року о. Якубовський виїхав із Рикова до Польщі з незначною частиною костельного майна. Зачинений храм радянська влада поділила на два поверхи та послуговувалась ним як колгоспним складом. Схоже, що в якості складського приміщення колишня римсько-католицька святиня використовувалась і в посткомуністичні часи, але тепер пустує. Деякі костельні предмети збереглись у місцевій церкві, зокрема скульптурки із головного вівтаря.

СВЯТИНІ,
ЯКІ МАЮТЬ ТАКІ Ж:
Костел (чеською kostel, словацькою kostol, польською kościół) — західнослов'янська назва римсько-католицького храму. Від старочеського 'kostel', утвореного латинським 'castellum' ('замок' - у ті часи святині будували укріпленими), походять словацьке 'kostol' та польське 'kościół'. На західноукраїнських землях слово костел вживалось ще у білохорватські та руські (давньоукраїнські) часи, коли ці терени належали до Празької дієцезії.
Фільми