|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
80713 Сасів
Сасів вперше у документах згадується 15 жовтня 1439 року як Комарів. У 1615 році його власник Ян Данилович заснував тут місто з магдебурзьким правом і назвав його Сасом від імені свого гербу (потім - Сасовим), проте 1682 року містечко втратило магдебурзьке право. 1880 року у ньому (разом із кількома прилеглими поселеннями) проживало 3428 мешканців, у тому числі 1708 німців, 1196 поляків і 503 українців. 1957 року Сасів визнано селом. Нині у ньому проживає близько семи з половиною сотень осіб.
Парафію у Сасові фундував 27 вересня 1627 року засновник міста, який цього ж року збудував перший (дерев'яний) костел св. Йоана Хрестителя. Матеріально-фінансове забезпечення парафії збільшили 1631 року Софія Данилович та у 1687 і 1693 роках король Ян ІІІ. Останній цього ж, 1693 року (за душпастирства о. Казимира Пекарського) відбудував храм (теж із дерева) після його знищення, а також спорудив дзвіницю.
| Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів |
|
|---|---|
| Поточна дата: травень, 12 | |
| 1755 | - о. Антоній Воллович призначений єпископом-ординарієм Луцьким; |
| 1776 | - Львівська катедра стала санктуарієм Матері Божої Милосердної; |
| 1782 | - Луцький єпископ-помічник Ян Качковський освятив новобуздований костел Пресвятої Діви Марії у Городищі на Хмельниччині; |
| 1786 | - єпископ Фелікс Турський освятив наріжний камінь майбутнього домініканського храму Успіння Пресвятої Діви Марії у Тульчині на Вінничині; |
| 1911 | - освячено наріжний камінь каплиці в Ілавчому на Тернопільщині; |
| 1912 | - закладено наріжний камінь костелу Пресвятої Діви Марії Цариці Польщі у Берестянах на Львівщині; |
| 1928 | - архієпископ Болеслав Твардовський консекрував новоспоруджений та оснащений храм Відвідання Єлизавети Пресвятою Дівою Марією у Чорнушовцях на Львівщині; |
| 1934 | - єпископ Євгеній Базяк освятив дзвін 'Миколай' в костелі Відвідання Єлизавети Пресвятою Дівою Марією у Більшівцях на Івано-Франківщині; |
| 1935 | - костел Різдва Пресвятої Діви Марії у Старих Петликівцях на Тернопільщині консекрував архієпископ Болеслав Твардовський; |
| 1937 | - єпископ Євгеній Базяк консекрував новозбудований та оснащений храм св. Варвари у Биткові на Івано-Франківщині; |
| 1940 | - єпископ-помічник Луцький Стефан Вальчикевич помер у Луцьку та був похований на місцевому кладовищі; |
| 2018 | - костел Успіння Пресвятої Діви Марії і св. Архангела Михаїла у Мелітополі на Запоріжжі консекрував єпископ Станіслав Широкорадюк; |
| 2024 | - єпископ Олександр Язловецький в костелі Воздвиження Хреста Господнього у Фастові на Київщині коронував скульптурку Фатімської Богоматері освяченою Папою Франциском короною; |
| Наступна дата: травень, 13 | |
| 1881 | - номінований єпископом-помічником Львівським з титулярним престолом в Трапезополісі о. Северин Моравський; |
| 1883 | - отримав єпископське свячення у Санкт-Петербурзі з рук Влоцлавського ординарія Олександра Бересьнєвіча о. Симон Козловський, номінований ординарієм Луцько-Житомирським; |
| 1989 | - майбутній єпископ о. Рафал Керницький освятив повернений костел Успіння Пресвятої Діви Марії у Рудках на Львівщині; |
| 2012 | - каплицю Матері Божої Фатімської в Одесі-Таірові проголошено санктуарієм Матері Божої Фатімської; |
| 2017 | - о. Едварда Каву призначено єпископом-помічником Львівської архiдієцезії; - Апостольський нунцій в Україні архієпископ Клаудіо Ґуджеротті та архієпископ Мечислав Мокшицький в санктуарії Матері Божої Фатімської у Крисовичах на Львівщині коронували скульптуру Фатімської Матері Божої коронами, освяченими Папою Римським Франциском; - повністю збудований та оснащений костел Святої Родини у Харкові консекрував єпископ Станіслав Широкорадюк за участю єпископа Мар'яна Бучека, а також освятив нову скульптуру Пресвятої Богородиці на подвір'ї храму; |
| 2018 | - єпископ Едуард Кава в санктуарії Матері Божої Фатімської у Крисовичах на Львівщині
освятив скульптури Ангела Миру і Фатімських трьох пастушків; - єпископ Леон Малий освятив капличку св. Йоана з Непомук, встановлену поблизу костелу св. Йоана Непомуцького у Боянах на Буковині; |
У 1702 році костел у Сасові мав 4 вівтарі (головний Матері Божої та бічні св. Анни, св. Антонія і св. Йоана), орган, два дзвони та досить багате інше оснащення. У 1732-1742рр. завдяки зусиллям о. Йосифа Пташковського святиню було відновлено, а вівтарі містили образи Успіння Матері Божої, св. Анни, св. Йоана Хрестителя та Христа Розіп'ятого. 6 липня 1766 року архієпископ Вацлав Сераковський консекрував святиню під час візитації парафії. Храм тоді вже стояв на нових дубових підвалинах та мав лише 3 вівтарі - головний з образом Матері Божої з Дитятком, іконою Матері Божої з Дитятком і св. Йоаном та образом св. Йоана Хрестителя, а також нові бічні з образами Христа Розіп'ятого і Христа Милосердного та св. Анни і св. Севастіана. Дерев'яна дзвіниця на прикостельному цвинтарі містила три дзвони.
У першій половині XIX століття неодноразово константувалось погіршення технічного стану старого костелу у Сасові та необхідність будівництва нового, мурованого, проте його спорудження відбулось лише у 1864-1868 роках. Фінансували будівництво храму місцевий власник Михайло Торосевич, Вацлав Баворовський із Колтова, Фердинанд Крігсабер із Нищего та парафіяни, а освятили його під старим титулом св. Йоана Хрестителя 1873 року. У 1888-1893 роках святиню було відновлено коштом вірних та Вацлава Баворовського після суттєвих руйнувань, завданих пожежою 28 липня 1887 року.
У 1928 році завдяки зусиллям настоятеля (від 1922 року) о. Антонія Венсерського костел у Сасові не тільки відновили, але й помалювали у 'мистецький спосіб'. Наприкінці 30-х років сасівська парафія, налічуючи понад 4 тисячі вірян у десяти населених пунктах, продовжувала обслуговуватись о. Венсерським. Мала вона тоді 4 каплиці (у вже неснуючій Гуті-Верхобузькій, Колтові, Кругові і Нищему, а до 1888 року - у Пеняках), храм містив чотири вівтарі, орган та інше досить значне спорядження, була також мурована дзвіниця з трьома дзвонами.
8 листопада 1945 року призначений у червні 1944 року адміністратором в Сасові о. Броніслав Мікласевич разом із частиною парафіян-поляків та костельного майна виїхав до Польщі. Зачинений радянською владою храм використовувався як майстерня та склад, 2003 року його повенули римо-католикам. 26 червня 2004 року єпископ Мар'ян Бучек відправив першу післявоєнну Службу у ще невідремонтованій, але частково впорядкованій святині.
Сасів обслуговують дієцезіальні священники з парафії Успіння Пресвятої Діви Марії у Золочеві.
Головна сторінка