|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
80713 Сасів
Сасів вперше у документах згадується 15 жовтня 1439 року як Комарів. У 1615 році його власник Ян Данилович заснував тут місто з магдебурзьким правом і назвав його Сасом від імені свого гербу (потім - Сасовим), проте 1682 року містечко втратило магдебурзьке право. 1880 року у ньому (разом із кількома прилеглими поселеннями) проживало 3428 мешканців, у тому числі 1708 німців, 1196 поляків і 503 українців. 1957 року Сасів визнано селом. Нині у ньому проживає близько семи з половиною сотень осіб.
Парафію у Сасові фундував 27 вересня 1627 року засновник міста, який цього ж року збудував перший (дерев'яний) костел св. Йоана Хрестителя. Матеріально-фінансове забезпечення парафії збільшили 1631 року Софія Данилович та у 1687 і 1693 роках король Ян ІІІ. Останній цього ж, 1693 року (за душпастирства о. Казимира Пекарського) відбудував храм (теж із дерева) після його знищення, а також спорудив дзвіницю.
| Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів |
|
|---|---|
| Поточна дата: липень, 14 | |
| 1912 | - висвячений на священника в костелі cвв. Апп. Петра і Павла у Перемишлянах на Львівщині єпископом Владиславом Бандурським майбутній Львівський архієпископ-митрополит Євгеній Базяк; |
| 2011 | - архієпископ Мечислав Мокшицький передав костелу Відвідання Єлизавети Пресвятою Дівою Марією у Більшівцях на Івано-Франківщині мощі бл. Йоана Павла ІІ, а також освятив присвячений йому вівтар; |
| Наступна дата: липень, 15 | |
| 1464 | - архієпископ Григорій Саноцький консекрував костел у Підкамені на Львівщині під титулом Пресвятої Діви Марії, Святого Хреста, свв. Апп. Петра і Павла і Всіх Святих; |
| 1826 | - освячено новоспоруджений костел Успіння Пресвятої Діви Марії в Умані на Черкащині; |
| 1845 | - освячено земельну ділянку під спорудження костелу Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії у Сніткові на Вінничині; |
| 1872 | - отримав священничі свячення у Санкт-Петербурзі майбутній єпископ-ординарій Луцько-Житомирський Болеслав Клопотовський; |
| 1901 | - інгрес ординарія Луцько-Житомирського єпископа Кароля Недзялковського до Житомирської катедри; |
| 1906 | - о.-канонік Юзеф Пяскевич освятив новозбудований костел Успіння Пресвятої Діви Марії у Ворохті на Івано-Франківщині; |
| 1930 | - єпископи Франциск Лісовський та греко-католицький Никита Будка у відновленому костелі Відвідання Єлизавети Пресвятою Дівою Марією у Більшівцях на Івано-Франківщині очолили урочистість внесення ікони Матері Божої Більшівецької; |
| 2001 | - новоспоруджений храм Матері Божої Святого Скапулярію у Чимбарівці на Хмельниччині консекрував єпископ Ян Ольшанський; |
У 1702 році костел у Сасові мав 4 вівтарі (головний Матері Божої та бічні св. Анни, св. Антонія і св. Йоана), орган, два дзвони та досить багате інше оснащення. У 1732-1742рр. завдяки зусиллям о. Йосифа Пташковського святиню було відновлено, а вівтарі містили образи Успіння Матері Божої, св. Анни, св. Йоана Хрестителя та Христа Розіп'ятого. 6 липня 1766 року архієпископ Вацлав Сераковський консекрував святиню під час візитації парафії. Храм тоді вже стояв на нових дубових підвалинах та мав лише 3 вівтарі - головний з образом Матері Божої з Дитятком, іконою Матері Божої з Дитятком і св. Йоаном та образом св. Йоана Хрестителя, а також нові бічні з образами Христа Розіп'ятого і Христа Милосердного та св. Анни і св. Севастіана. Дерев'яна дзвіниця на прикостельному цвинтарі містила три дзвони.
У першій половині XIX століття неодноразово константувалось погіршення технічного стану старого костелу у Сасові та необхідність будівництва нового, мурованого, проте його спорудження відбулось лише у 1864-1868 роках. Фінансували будівництво храму місцевий власник Михайло Торосевич, Вацлав Баворовський із Колтова, Фердинанд Крігсабер із Нищего та парафіяни, а освятили його під старим титулом св. Йоана Хрестителя 1873 року. У 1888-1893 роках святиню було відновлено коштом вірних та Вацлава Баворовського після суттєвих руйнувань, завданих пожежою 28 липня 1887 року.
У 1928 році завдяки зусиллям настоятеля (від 1922 року) о. Антонія Венсерського костел у Сасові не тільки відновили, але й помалювали у 'мистецький спосіб'. Наприкінці 30-х років сасівська парафія, налічуючи понад 4 тисячі вірян у десяти населених пунктах, продовжувала обслуговуватись о. Венсерським. Мала вона тоді 4 каплиці (у вже неснуючій Гуті-Верхобузькій, Колтові, Кругові і Нищему, а до 1888 року - у Пеняках), храм містив чотири вівтарі, орган та інше досить значне спорядження, була також мурована дзвіниця з трьома дзвонами.
8 листопада 1945 року призначений у червні 1944 року адміністратором в Сасові о. Броніслав Мікласевич разом із частиною парафіян-поляків та костельного майна виїхав до Польщі. Зачинений радянською владою храм використовувався як майстерня та склад, 2003 року його повенули римо-католикам. 26 червня 2004 року єпископ Мар'ян Бучек відправив першу післявоєнну Службу у ще невідремонтованій, але частково впорядкованій святині.
Сасів обслуговують дієцезіальні священники з парафії Успіння Пресвятої Діви Марії у Золочеві.
Головна сторінка