SASÓW. Kościół p.w. Narodzenia św. Jana Chrzciciela (1864 - 1868). Lwowski obw., Złoczowski r-n

80713 Сасів

Сасів вперше у документах згадується 15 жовтня 1439 року як Комарів. У 1615 році його власник Ян Данилович заснував тут місто з магдебурзьким правом і назвав його Сасом від імені свого гербу (потім - Сасовим), проте 1682 року містечко втратило магдебурзьке право. 1880 року у ньому (разом із кількома прилеглими поселеннями) проживало 3428 мешканців, у тому числі 1708 німців, 1196 поляків і 503 українців. 1957 року Сасів визнано селом. Нині у ньому проживає близько семи з половиною сотень осіб.

Парафію у Сасові фундував 27 вересня 1627 року засновник міста, який цього ж року збудував перший (дерев'яний) костел св. Йоана Хрестителя. Матеріально-фінансове забезпечення парафії збільшили 1631 року Софія Данилович та у 1687 і 1693 роках король Ян ІІІ. Останній цього ж, 1693 року (за душпастирства о. Казимира Пекарського) відбудував храм (теж із дерева) після його знищення, а також спорудив дзвіницю.

Ważne wydarzenia w historii świątyń i posłudze arcypasterzy
Bieżąca data: grudzień, 06
1890	- новозбудований костел св. Миколая у Старому Самборі на Львівщині освятив єпископ Лукаш Солецький;
1909	- Луцько-Житомирський єпископ-помічник Антоній Карас освятив новоспоруджений костел св. Миколая у Києві;
1912	- освячено новозбудований костел св. Миколая у Пнікуті на Львівщині;
1919	- інгрес ординарія відновленої Кам'янець-Подільської дієцезії єпископа Петра Маньковського до Кам'янець-Подільської катедри;
1974	- призначений титулярним архієпископом Трентума і Апостольським делегатом у Мозамбіку майбутній Апостольський делегат в СРСР і Росії та неофіційний представник Ватикану в Україні о. Франческо Коласуонно;
1997	- повернений костел св. Миколая у Кам'янському на Дніпропетровщині освятив єпископ Станіслав Падевський;
2016	- єпископ Мар'ян Бучек освятив відновлений храм св. Миколая у Повітні на Львівщині;
2019	- єпископ Едвард Кава в костелі св. Миколая у Куликові на Львівщині освятив новий вівтар, амвон, вхідні двері і відновлений вівтарний хрест;
2023	- архієпископ Мечислав Мокшицький впровадив до храму св. Миколая в Києві мощі св. Йоана Павла ІІ;
Następna data: grudzień, 07
1998	- Папа Йоан Павло II для костелу Бога Отця Милосердного у Запоріжжі освятив наріжний камінь та передав його майбутньому єпископу о. Яну Собіло через свого секретаря майбутнього архієпископа о. Мечислава Мокшицького;
2001	- призначений титулярним архієпископом Равелло та Апостольським нунцієм в Грузії і Вірменії (а потім - і в Азербайджані) майбутній Апостольський нунцій в Україні о. Клаудіо Ґуджеротті;
2008	- єпископ Ян Нємєц освятив вівтар каплиці Успіння Пресвятої Діви Марії у Волиці на Хмельниччині;

У 1702 році костел у Сасові мав 4 вівтарі (головний Матері Божої та бічні св. Анни, св. Антонія і св. Йоана), орган, два дзвони та досить багате інше оснащення. У 1732-1742рр. завдяки зусиллям о. Йосифа Пташковського святиню було відновлено, а вівтарі містили образи Успіння Матері Божої, св. Анни, св. Йоана Хрестителя та Христа Розіп'ятого. 6 липня 1766 року архієпископ Вацлав Сераковський консекрував святиню під час візитації парафії. Храм тоді вже стояв на нових дубових підвалинах та мав лише 3 вівтарі - головний з образом Матері Божої з Дитятком, іконою Матері Божої з Дитятком і св. Йоаном та образом св. Йоана Хрестителя, а також нові бічні з образами Христа Розіп'ятого і Христа Милосердного та св. Анни і св. Севастіана. Дерев'яна дзвіниця на прикостельному цвинтарі містила три дзвони.

У першій половині XIX століття неодноразово константувалось погіршення технічного стану старого костелу у Сасові та необхідність будівництва нового, мурованого, проте його спорудження відбулось лише у 1864-1868 роках. Фінансували будівництво храму місцевий власник Михайло Торосевич, Вацлав Баворовський із Колтова, Фердинанд Крігсабер із Нищего та парафіяни, а освятили його під старим титулом св. Йоана Хрестителя 1873 року. У 1888-1893 роках святиню було відновлено коштом вірних та Вацлава Баворовського після суттєвих руйнувань, завданих пожежою 28 липня 1887 року.

У 1928 році завдяки зусиллям настоятеля (від 1922 року) о. Антонія Венсерського костел у Сасові не тільки відновили, але й помалювали у 'мистецький спосіб'. Наприкінці 30-х років сасівська парафія, налічуючи понад 4 тисячі вірян у десяти населених пунктах, продовжувала обслуговуватись о. Венсерським. Мала вона тоді 4 каплиці (у вже неснуючій Гуті-Верхобузькій, Колтові, Кругові і Нищему, а до 1888 року - у Пеняках), храм містив чотири вівтарі, орган та інше досить значне спорядження, була також мурована дзвіниця з трьома дзвонами.

8 листопада 1945 року призначений у червні 1944 року адміністратором в Сасові о. Броніслав Мікласевич разом із частиною парафіян-поляків та костельного майна виїхав до Польщі. Зачинений радянською владою храм використовувався як майстерня та склад, 2003 року його повенули римо-католикам. 26 червня 2004 року єпископ Мар'ян Бучек відправив першу післявоєнну Службу у ще невідремонтованій, але частково впорядкованій святині.