ЗОЗУЛІ - Козаки. Колишній костел св. Карла Борромео (1906). Львівська обл., Золочівський р-н

80717 Зозулі, Козаки

Зозулі вперше у документах згадуються 1674 року. У 1848 році їх об'єднали із навколишніми поселеннями, у тому числі Козаками чи Козаковою Горою, утворивши нинішнє село. 1890 року у Зозулях проживало 1899 мешканців, у тому числі 1203 українців і 686 поляків, нині село має понад шість сотень осіб. Козаки фактично стали хутором, який ще недавно нараховував сотню жителів, а тепер у ньому постійно живе лише одна сім'я.

Католики латинського обряду Зозулей спочатку належали до парафії Успіння Пресвятої Діви Марії у Золочеві. В середині ХІХ століття їх було більше чотирьох сотень, а на початку наступного століття - майже дев'ять сотень вірян.

Важливі події
історії святинь та служіння архіпастирів
Поточна дата: січень, 13
1850 - у Львівській катедрі ординарій Перемишльський та майбутній Львівський митрополит єпископ Франциск Вежхлейський консекрував о. Лукаша Баранецького, номінованого архієпископом-митрополитом Львівським;
1901 - інтронізація ординарія Перемишльського єпископа Йосифа Пельчара, майбутнього святого, у Перемишльській катедрі (Польща);
2013 - єпископи Мар’ян Бучек та Ян Собіло освятили новозбудовані та завершені приміщення першої черги церковного комплексу у Харкові;
Наступна дата: січень, 14
1722 - єпископ Станіслав Гозій став ординарієм у Кам'янці-Подільському;
1729 - в Чарноцині на теренах Гнєзненської архідієцезії (Польща) народився майбутній єпископ Луцький Фелікс Турський;
1850 - інгрес до Львівськї катедри архієпископа-митрополита Львівського Лукаша Баранецького;
1919 - у Гутищі Бродському (парафія Пониква) Тернопільського воєводстсва народився майбутній єпископ Ян Ольшанський, ординарій Кам'янець-Подільський;

У 1901 році в Зозулях-Козаках оселився вигнаний із Росії царською владою за непокору колишній ординарій Вільнюський архієпископ Кароль Гриневецький, якого сюди направила Львівська курія. Завдяки йому та, в основному, його коштам 1906 року в Козаках завершили будівництво мурованого костелу (до фінансування та забезпечення будматеріалами храму долучились також місцева власниця Юліанна Лісінська та Антоній Романський). Освятили костел 1907 року. Зусиллями архіпастиря споруджено також парафіяльний будинок і школу.

Фотознімок: Мар‘ян Сковира

Того ж, 1907 року у Зозулях-Козаках постала парафіяльна експозитура, яка станом на 1910 рік охопила також Луг, Підлипці і Тростянець із загальною чисельністю вірних близько тисячі осіб та від 1909 року обслуговувалась експозитом о. Каетаном Грушецьким. У 1910 році відбулась також консекрація костелу під титулом св. Карла Борромео. 1925 року парафіяльна експозитура стала самостійною парафією.

У 1929 році архієпископ Гриневецький помер у Львові, поховали його на цвинтарі в Козаках, а на стіні храму помістили пам'ятну таблицю на його честь. Наприкінці 30-х років парафія Зозулі-Козаки, до якої увійшов ще й Івачів, нараховувала близько 1400 вірних, від 1924 року обслуговувалась адміністратором Михайлом Кралєм та мала каплицю у Підлипцях. Костел містив головний вівтар, проект якого виготовив 1926 року Ян Войтович із Перемишлян, з образом Матері Божої Остробрамської, інше оснащення, була також мурована дзвіниця із чотирма дзвонами.

Джерело фотознімка: archiwumkresowe.pl

О. Краль відправив останнє богослужіння у храмі в Козаках 29 червня 1945 року та разом із афіячнами-поляками виїхав до Польщі, забравши зі собою у спеціально виділениу вагоні майже все костельне спорядження. У 1950-1993 роках колишня римсько-католицька святиня була колгоспним складом хімдобрив, 1998 року місцеві греко-католики її частково відремонтували і стали використовувати як церкву Опіки Матері Божої. Нині фактично немає кому послуговуватись храмом та доглядати за ним, бо на хуторі Козаки проживає лише кілька людей.

ІНШІ СВЯТИНІ, ЯКІ МАЮТЬ ТАКІ Ж:

Костел (чеською kostel, словацькою kostol, польською kościół) — західнослов'янська назва римсько-католицького храму. Від старочеського 'kostel', утвореного латинським 'castellum' ('замок' - у ті часи святині будували укріпленими), походять словацьке 'kostol' та польське 'kościół'. На західноукраїнських землях слово костел вживалось ще у білохорватські та руські (давньоукраїнські) часи, коли ці терени належали до Празької дієцезії.