ЗОЛОЧІВ. Костел Успіння Пресвятої Діви Марії (1731 - 1785). Львівська обл., Золочівський р-н

80700 Золочів,
вул. Мазепи, 1А/14,
+380 (3265) 428-99,
www: zolochiv.pijarzy.pl

У давньоруські часи на місці Золочева існувало легендарне Радече, яке було зруйновано ворогами на початку XIIIст., а через півстоліття - тут постала дерев'яна фортеця. Перша письмова згадка про Золочів датується 1423 роком. 15.03.1523р. місто отримало магдебурзьке право. З 1872 року було центром циркулу, а пізніше - повіту, від грудня 1939 року є районим центром, в якому нині проживає майже 25 тисяч мешканців.

Парафію у Золочеві було засновано 14 червня 1627 року, проте 1838 року парафіяльний костел Успіння Пресвятої Діви Марії, споруджений у 1624-1634 роках, було передано греко-католикам, а римсько-католицьку парафію перенесли до святині оо. -піярів. Будівництво цього барокового храму (та колегії оо.-піярів) на кошти Якова Собеського тривало у 1731-1785 роках. 1787 року австрійська влада спочатку передала незавершену будівлю цього костелу греко-католикам, які після тривалого часу, не маючи фінансових можливостей добудувати святиню, обміняли її на меншу - вже згаданий парафіяльний костел Успіння Пресвятої Діви Марії.

Важливі події
історії святинь та служіння архіпастирів
Поточна дата: січень, 15
1812 - архієпископ-митрополит Львівський Каетан Кіцький помер в резиденції в Оброшиному, де його і поховали;
1842 - ординарій Кам'янець-Подільський єпископ Франциск Мацкевич помер, похований у крипті місцевої катедри;
1885 - колишній ординарій Луцько-Житомирський єпископ Каспер Боровський помер у Плоцьку (Польща), похоронений у місцевій катедрі;
2016 - єпископ Станіслав Широкорадюк освятив каплицю Божого Милосердя у новоспорудженій будівлі монастиря у Маріуполі на Донеччині;
Наступна дата: січень, 16
1978 - народився в селі Корначівка Ярмолинецького району на Хмельниччині майбутній єпископ Павло Гончарук, ординарій Харківсько-Запорізький;
1991 - відновлено церковні структури в Україні; єпископ Львівської архідієцезії у Любачеві Мар'ян Яворський призначений Львівським архієпископом-митрополитом, о. Ян Ольшанський - єпископом-ординарієм відновленої Кам'янець-Подільської дієцезії, о. Ян Пурвінський - єпископом-ординарієм відновленої Житомирської дієцезії, оо. Владислав Керницький і Маркіян Трофим'як - Львівськими єпископами-помічниками;

Ремонт, добудова та освячення нового парафіяльного храму відбулись у 1838-1839 роках. 1878 року святиня набула сучасного вигляду внаслідок добудови вежі, зміни фронтону, встановлення скульптур і т.д. У 1902-1903рр. тут служив вікарієм майбутній єпископ о. Францішек Лісовський. Чергові ремонтно-будівельні роботи у храмі провели у 1903-1907, 1934-1935 та 1994-1997 роках.

Варто зауважити, що навіть у радянські часи костел продовжував працювати завдяки зусиллям його душпастиря таємного єпископа о. Яна Ценського. 29 травня 2016 року єпископ Леон Малий освятив скульптуру Богородиці перед храмом, а 28 жовтня 2019 року - відреставрований протягом шести років орган XIX століття. 25 травня 2024 року архієпископ Мечислав Мокшицький освятив освятив відновлений образ Матері Божої головного вівтаря.

Парафію обслуговували дієцезіальні священники, яких 2021 року замінили оо.-піари (Ordo Clericorum Regularium Pauperum Matris Dei Scholarum Piarum), працюють тут також сестри-серцянки згромадження Сестер Служебниць Пресвятого Серця Ісуса.

ІНШІ СВЯТИНІ, ЯКІ МАЮТЬ ТАКІ Ж:

ОСНОВНІ ПОДІЇ ЧИ ПУБЛІКАЦІЇ, ПОВ'ЯЗАНІ ІЗ СВЯТИНЕЮ









Костел (чеською kostel, словацькою kostol, польською kościół) — західнослов'янська назва римсько-католицького храму. Від старочеського 'kostel', утвореного латинським 'castellum' ('замок' - у ті часи святині будували укріпленими), походять словацьке 'kostol' та польське 'kościół'. На західноукраїнських землях слово костел вживалось ще у білохорватські та руські (давньоукраїнські) часи, коли ці терени належали до Празької дієцезії.