У 1903 році о. Ян Тшопінський, настоятель парафії Успіння Пресвятої Діви Марії в Кохавині, яка нині є частиною Гніздичева, на викуплених ним
землях в українському селі Яйківці оселив колоністів-гуралів з Польщі, утворивши нове поселення Антонівку. 1946 року їх було репатрійовано до Польщі, а село Яйківці
змінило назву на Антонівку. Нині тут проживає понад півтисячі мешканців. До 2020 року входило до Жидачівського району, а тепер - до Стрийського.
Для переселених римо-католиків на краю села Яйківці коштом згаданого вище о. Тшопінського у 1903-1904 роках перебудували господарську будівлю на філіальний костел
парафії у Кохавині. 1904 року цей храм ним же був освячений під титулом cв. Антонія Падуанського (власне, це і дало назву новому поселенню). Святиню оснастили
двома дерев'яними вівтарями зі старого кохавинського костелу (головний мав кам'яну скульптуру Матері Божої, а бічний - дерев'яну скульптуру cв. Антонія Падуанського).
Ważne wydarzenia w historii świątyń i posłudze arcypasterzy
Bieżąca data: marzec, 26
1838
- колишній Львівський архієпископ-митрополит Андрій Анквіч помер у Празі (Чехія), похоронений у крипті Празької архікатедри;
1974
- у Мукачеві народився майбутній єпископ-помічник Мукачівський Микола Лучок;
- номіновано на посаду Львівського архієпископа-митрополита єпископа Северина Моравського;
1990
- о. Віктор Антонюк освятив повернений костел св. Анни у Сторожинці на Буковині;
2002
- Апостольську адміністратуру Закарпаття піднесено до рангу Мукачівської дієцезії, її адміністратор єпископ Антал Майнек номінований
ординарієм Мукачівським, собор св. Мартина у Мукачеві отримав статус кафедрального;
У 1912 році в Антонівці було утворено парафіяльну експозитуру, до якої увійшли Яйківці, а також Жирівське (тоді - Жирава) із мурованою каплицею 1898 року
і Облазниця із дерев'яною каплицею 1910-1911 років. 1923 року експозитура стала самостійною парафією, а 1925 року збудували новий одноповерховий парафіяльний будинок.
У 1930-1936 роках було здійснено ремонтні роботи в костелі. Тоді майже півтисячею вірян опікувався адміністратор о. Франциск Балут.
У 1946 році, після того, як парафіяни-поляки разом із костельним майном виїхали до Польщі, костел було зачинено. Спочатку його використовували як зерносховище,
а пізніше - як школу. Після спорудження нової школи колишній римсько-католицький храм став її частиною.
Strona główna