|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
81710 Бринці-Загірні
Село Бринці-Загірні, які називались раніше також як Браньча чи Браньчі, Браничі, Приньці, відомі у документах із 1374 року, згадується теж у 1464 та в 1484-1490 роках. 1880 року тут проживало 1050 мешканців, у тому числі 732 греко- і 273 римо-католиків, нині ж - лише трохи більше двох сотень осіб. Село входило до Жидачівського району, а від 2020 року є частиною Стрийського.
Католики латинського обряду села належали до парафії Пресвятої Трійці у Соколівці. У 1885 році завдяки зусиллям соколівського настоятеля о. Вікентія Божентовича та місцевих вірян у Бринцях-Загірних було збудовано філіальну муровану каплицю.
| Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів |
|
|---|---|
| Поточна дата: квітень, 22 | |
| 1765 | - о. Ігнатій Оссолінський, майбутній ординарій Київський, призначений коад'ютором з правом наступництва ординарія
Баківського Станіслава Єзєрського; - майбутній єпископ Луцький о. Фелікс Турський призначений правлячим єпископом Холмським; |
| 1922 | - освячено головний вівтар костелу Пресвятої Трійці у Старому Селі на Львівщині; |
| 2004 | - призначено Апостольським нунцієм в Україні архієпископа Івана Юрковича; |
| Наступна дата: квітень, 23 | |
| 1719 | - у Кракові єпископ-помічник Краківський Михаїл Шембек рукоположив в єпископи о. Станіслава Гозія, майбутнього ординарія Кам'янець-Подільського; |
| 1736 | - єпископ Київський Самуель Ожга консекрував новозбудований храм св. Миколая і св. Софії у Тисмениці на Івано-Франківщині; |
| 1753 | - єпископ Миколай Дембовський освятив наріжний камінь костелу Успіння Пресвятої Діви Марії у Збрижі на Хмельниччині; |
| 1933 | - архієпископ Болеслав Твардовський консекрував відновлений після пошкоджень Ісв. вівйни костел Матері Божої Неустанної Допомоги у Тернополі; |
| 1996 | - освятили залитий фундамент костелу св. Емеріха у Великому Бичкові на Закарпатті; |
| 2005 | - єпископ Станіслав Падевський освятив ікону св. Адальберта (Войтеха) у присвяченій цьому святому каплиці у Новомосковську на Дніпропетровщині; |
| 2017 | - звершено першу післявоєнну Месу у костелі cв. Станіслава Костки у Чемеринцях на Львівщині; |
У 1903-1907 роках цю каплицю у Бринцях-Загірних замінив філіальний мурований костел, споруджений коштом вірних місцевих та із сусідніх сіл, о. Божентовича і настоятеля парафії св. Миколая у Миколаєві о. Войтеха Войтановича, Львівської курії та магістрату Львова. Окрім того, один із доброчинців, а саме власник села Станіслав Звольський, пожертвував також земельну ділянку для храму, парафільного будинку і цвинтаря. Відомо, що наріжний камінь костелу освятив архієпископ Йосиф Більчевський (це могло статись не раніше 1901 року, хоча перше богослужіння на цьому терені, на тимчасовому вівтарі провели ще 29 червня 1900 року). У 1903 році завезли будматеріали та почали мурувати фундамент святині. У 1907-1908 роках було придбано частину костельного оснащення, у тому числі неороманський головний вівтар (коштом власника Вибранівки Яна Коваля) та три інші вівтарі.
У 1909 році у Бринцях-Загірних постала парафіяльна експозитура, яка охопила ще шість сусідніх сіл, а достатньо споряджений храм консекрував під титулом св. Станіслава єп. мч. 8 травня 1910 року єпископ-помічник Львівський Владислав Бандурський. У 1923 році ескпозитура стала самостійною парафією, а її першим настоятелем обрали посередництвом конкурсу о. Романа Пєтруського. Завдяки його зусиллям та коштам Звольських і вірян костел було відремонтовано у 1924 і 1930 роках, а 1932 року за рахунок пожертви Стефана Табішовича та інших парафіян впорядковано інтер'єр святині. 28 травня 1933 року архієпископ Болеслав Твардовський впровадив до храму чудотворний образ Матері Божої, який належав родині о. Пєтруського.
До 1938 року близько двох тисяч вірних парафії у Бринцях-Загірних продовжував обслуговувати о. Пєтруський, якого пізніше замінив адміністратор о. Михайло Лєвіцький. Філіальні каплиці існували у селах Вибранівка та Чижичі. Костел наприкінці 30-х років мав чотири вівтарі (головний із іконами Матері Божої та св. Станіслава та бічні Пресвятого Серця Ісуса, св. Антонія і св. Терези), чотири дзвони та інше значне оснащення. 22 травня 1944 року святиня згоріла під час нападу вояків УПА.
У радянські часи колишній костел у Бринцях-Загірних спочатку використовували як армійський склад паливно-мастильних матеріалів, а потім - в якості складського приміщення місцевого колгоспу. Нині ж він пустує, перебуваючи у частково зруйнованому стані.
Головна сторінка