БРИНЦІ-ЗАГІРНІ. Колишній костел св. Станіслава єп. мч. (1903 - 1903). Львівська обл., Стрийський р-н

81710 Бринці-Загірні

Село Бринці-Загірні, які називались раніше також як Браньча чи Браньчі, Браничі, Приньці, відомі у документах із 1374 року, згадується теж у 1464 та в 1484-1490 роках. 1880 року тут проживало 1050 мешканців, у тому числі 732 греко- і 273 римо-католиків, нині ж - лише трохи більше двох сотень осіб. Село входило до Жидачівського району, а від 2020 року є частиною Стрийського.

Католики латинського обряду села належали до парафії Пресвятої Трійці у Соколівці. У 1885 році завдяки зусиллям соколівського настоятеля о. Вікентія Божентовича та місцевих вірян у Бринцях-Загірних було збудовано філіальну муровану каплицю.

Важливі події
історії святинь та служіння архіпастирів
Поточна дата: червень, 24
1599 - закладено наріжний камінь костелу св. Йоана Хрестителя в Ізяславі на Хмельниччині;
1928 - освячено наріжний камінь храму Імені Пресвятої Діви Марії у Підвисокому на Тернопільщині;
1987 - майбутній єпископ-помічник Кам'янець-Подільський Ян Нємєц висвячений на священника єпископом Ігнатієм Токарчуком у Перемишлі (Польща);
1989 - майбутній єпископ о. Ян Ольшанський освятив костел Христа Царя в Івано-Франківську;
1991 - костел Преображення Господнього у Куманові на Хмельниччині освятив єпископ Ян Ольшанський;
1992 - у Бердичеві на Житомирщині відправили першу після повернення костелу cв. Варвари Месу;
1995 - архієпископ Мар'ян Яворський освятив відтворену капличку Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії в Острозі на Рівненщині ;
2003 - майбутнього єпископа-помічника Мукачівського Миколу Лучка рукоположив в священники єпископ Антал Майнек у Мукачівській катедрі;
2005 - єпископ Маркіян Трофим'як освятив новий костел свв. Архангела Михаїла i Антонія у Камені-Каширському на Волині;
2014 - архієпископ Мечислав Мокшицький повторно освятив відновлений костел Різдва св. Йоана Хрестителя у Куропатниках на Тернопільщині;
2017 - о. Віталій Кривицький, номінований ординарієм Київсько-Житомирським, висвячений на єпископа Апостольським нунцієм в Україні архієпископом Клаудіо Ґуджеротті у співкатедрі в Києві;
2018 - архієпископ Мечислав Мокшицький освятив новий головний вівтар костелу Різдва св. Йоана Хрестителя у Галущинцях на Тернопільщині;
2019 - єпископ Броніслав Бернацький у Доброславі на Одещині освятив земельну ділянку під будівництво костелу та хрест, встановлений на ній;
Наступна дата: червень, 25
1758 - у костелі св. Валентина в Наварії на Львівщині єпископ Перемишльський Вацлав Сераковський вручив митрополичий палій новопризначеному Львівському митрополиту Владиславу Лубенському;
1826 - майбутній архієпископ-митрополит Львівський Франциск Вежхлейський висвячений на священника у Відні (Австрія);
1858 - призначений титулярним єпископом Танасієнським та єпископом-помічником Кам'янець-Подільської дієцезії о. Антоній Фіалковський;
1882 - здійснено консекрацію костелу Пресвятої Трійці у Бариші на Тернопільщині;
1950 - висвячений на священника у Кальварії Зебжидовській (Польща) Львівським архієпископом Євгенієм Базяком майбутній архієпископ-митрополит Львівський кардинал Мар'ян Яворський;
1994 - відремонтований храм у Фельштині на Хмельниччині консекрував єпископ Ян Ольшанський під титулом св. Адальберта (Войтеха);
1996 - о. Владислав Дажицький освятив земельну ділянку під будівництво костелу Матері Божої Фатімської у Ганнополі на Вінничині;
2001 - Папа Йоан Павло ІІ відвідав собор св. Олександра у Києві;
2016 - храм Матері Божої Святого Розарію у Шаровечці на Хмельниччині консекрував єпископ Леон Дубравський;

У 1903-1907 роках цю каплицю у Бринцях-Загірних замінив філіальний мурований костел, споруджений коштом вірних місцевих та із сусідніх сіл, о. Божентовича і настоятеля парафії св. Миколая у Миколаєві о. Войтеха Войтановича, Львівської курії та магістрату Львова. Окрім того, один із доброчинців, а саме власник села Станіслав Звольський, пожертвував також земельну ділянку для храму, парафільного будинку і цвинтаря. Відомо, що наріжний камінь костелу освятив архієпископ Йосиф Більчевський (це могло статись не раніше 1901 року, хоча перше богослужіння на цьому терені, на тимчасовому вівтарі провели ще 29 червня 1900 року). У 1903 році завезли будматеріали та почали мурувати фундамент святині. У 1907-1908 роках було придбано частину костельного оснащення, у тому числі неороманський головний вівтар (коштом власника Вибранівки Яна Коваля) та три інші вівтарі.

У 1909 році у Бринцях-Загірних постала парафіяльна експозитура, яка охопила ще шість сусідніх сіл, а достатньо споряджений храм консекрував під титулом св. Станіслава єп. мч. 8 травня 1910 року єпископ-помічник Львівський Владислав Бандурський. У 1923 році ескпозитура стала самостійною парафією, а її першим настоятелем обрали посередництвом конкурсу о. Романа Пєтруського. Завдяки його зусиллям та коштам Звольських і вірян костел було відремонтовано у 1924 і 1930 роках, а 1932 року за рахунок пожертви Стефана Табішовича та інших парафіян впорядковано інтер'єр святині. 28 травня 1933 року архієпископ Болеслав Твардовський впровадив до храму чудотворний образ Матері Божої, який належав родині о. Пєтруського.

До 1938 року близько двох тисяч вірних парафії у Бринцях-Загірних продовжував обслуговувати о. Пєтруський, якого пізніше замінив адміністратор о. Михайло Лєвіцький. Філіальні каплиці існували у селах Вибранівка та Чижичі. Костел наприкінці 30-х років мав чотири вівтарі (головний із іконами Матері Божої та св. Станіслава та бічні Пресвятого Серця Ісуса, св. Антонія і св. Терези), чотири дзвони та інше значне оснащення. 22 травня 1944 року святиня згоріла під час нападу вояків УПА.

У радянські часи колишній костел у Бринцях-Загірних спочатку використовували як армійський склад паливно-мастильних матеріалів, а потім - в якості складського приміщення місцевого колгоспу. Нині ж він пустує, перебуваючи у частково зруйнованому стані.

Фотознімок: Boris Che
ІНШІ СВЯТИНІ, ЯКІ МАЮТЬ ТАКІ Ж:

Костел (чеською kostel, словацькою kostol, польською kościół) — західнослов'янська назва римсько-католицького храму. Від старочеського 'kostel', утвореного латинським 'castellum' ('замок' - у ті часи святині будували укріпленими), походять словацьке 'kostol' та польське 'kościół'. На західноукраїнських землях слово костел вживалось ще у білохорватські та руські (давньоукраїнські) часи, коли ці терени належали до Празької дієцезії.