|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
81710 Бринці-Загірні
Село Бринці-Загірні, які називались раніше також як Браньча чи Браньчі, Браничі, Приньці, відомі у документах із 1374 року, згадується теж у 1464 та в 1484-1490 роках. 1880 року тут проживало 1050 мешканців, у тому числі 732 греко- і 273 римо-католиків, нині ж - лише трохи більше двох сотень осіб. Село входило до Жидачівського району, а від 2020 року є частиною Стрийського.
Католики латинського обряду села належали до парафії Пресвятої Трійці у Соколівці. У 1885 році завдяки зусиллям соколівського настоятеля о. Вікентія Божентовича та місцевих вірян у Бринцях-Загірних було збудовано філіальну муровану каплицю.
| Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів |
|
|---|---|
| Поточна дата: червень, 13 | |
| 1797 | - у Лепелі (нині - Вітебська область Білорусі) народився майбутній єпископ-ординарій Кам'янець-Подільський Антоній Фіалковський; |
| 1919 | - освячено під титулом св. Антонія Падуанського новозбудований костел у Львові-Білогорщі; |
| 1926 | - освячено наріжний камінь каплиці св. Терези у Дитятині на Івано-Франківщині; |
| 1933 | - освячено новозбудовану каплицю св. Антонія у Чернилівці на Тернопільщині; |
| 1992 | - єпископ Рафал Керницький освятив у Гвіздці на Івано-Франківщині повернутий вірянам костел Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії під титулом св. Антонія; |
| 1993 | - Апостольський нунцій в Україні та Апостольский адміністратор Закарпаття архієпископ Антоніо Франко консекрував новоспоруджений костел cв. Антонія Падуанського в Анталовцях на Закарпатті; |
| 1995 | - костел св. Антонія Падуанського у Львові проголошено санктуарієм св. Антонія Падуанського; |
| 2008 | - кардинал Мар'ян Яворський освятив дах та вежу храму св. Антонія у Лосячі на Тернопільщині; |
| 2012 | - архієпископ Мечислав Мокшицький освятив ікону св. Антонія Падуанського у головному вівтарі храму св. Антонія у Лосячі на Тернопільщині; |
| 2015 | - єпископ Мар'ян Бучек освятив скульптуру Матері Божої Цариці Миру в костелі св. Антонія Падуанського у Косові-Хом'яківці на Тернопільщині; |
| 2017 | - архієпископ Мечислав Мокшицький освятив відбудований костел Успіння Пресвятої Діви Марії та св. Антонія Падуанського у Великих Мостах на Львівщині; |
| 2019 | - костел cв. Антонія у Кримку на Тернопільщині консекрував єпископ Віталій Кривицький; |
| 2020 | - архієпископ Мечислав Мокшицький освятив та вмурував наріжний камінь майбутнього костелу cв. Антонія Падуанського в Олеську на Львівщині; |
| 2021 | - єпископ Радослав Змітрович освятив статую Марії Фатімської біля храму св. Йосифа у Слобідці-Красилівській на Хмельниччині; |
| 2023 | - єпископ Леон Дубравський за участю єпископа Радослава Змітровича проголосив храм св. Станіслава єп. мч. у
Городку на Хмельниччині санктуарієм cв. Антонія Падуанського; - єпископ Віталій Скомаровський освятив на фасаді колишнього костелу Різдва Пресвятої Діви Марії і cв. Антонія Падуанського у Рівному пам'ятну таблицю останньому його душпастирю о. Кашубі; |
| Наступна дата: червень, 14 | |
| 1619 | - освячено під титулом Матері Божої Умиління костел бернардинів у Сокалі на Львівщині; |
| 1868 | - архієпископ Франциск Вежхлейський консекрував костел св. Миколая у Соколові на Львівщині; |
| 1903 | - архієпископ Йосиф Більчевський освятив оновлений головний вівтар костелу св. Станіслава єп. мч. у Фірлеєві (Липівці) на Івано-Франківщині; - єпископ Кароль Фішер повторно освятив костел св. Миколая єп. у Дублянах на Львівщині; |
| 1992 | - повернений храм Пресвятої Трійці у Любомлі на Волині освятив о. Людвіг Камілєвський; |
| 1996 | - костел Успіння Пресвятої Діви Марії у Кам‘янці-Бузькій на Львівщині проголосили санктуарієм Умираючого Господа Ісуса з Милятина; |
| 2014 | - єпископ Леон Дубравський у співлужінні єпископа Леона Малого консекрував костел Пресвятої Трійці в Окопах на Тернопільщині; |
У 1903-1907 роках цю каплицю у Бринцях-Загірних замінив філіальний мурований костел, споруджений коштом вірних місцевих та із сусідніх сіл, о. Божентовича і настоятеля парафії св. Миколая у Миколаєві о. Войтеха Войтановича, Львівської курії та магістрату Львова. Окрім того, один із доброчинців, а саме власник села Станіслав Звольський, пожертвував також земельну ділянку для храму, парафільного будинку і цвинтаря. Відомо, що наріжний камінь костелу освятив архієпископ Йосиф Більчевський (це могло статись не раніше 1901 року, хоча перше богослужіння на цьому терені, на тимчасовому вівтарі провели ще 29 червня 1900 року). У 1903 році завезли будматеріали та почали мурувати фундамент святині. У 1907-1908 роках було придбано частину костельного оснащення, у тому числі неороманський головний вівтар (коштом власника Вибранівки Яна Коваля) та три інші вівтарі.
У 1909 році у Бринцях-Загірних постала парафіяльна експозитура, яка охопила ще шість сусідніх сіл, а достатньо споряджений храм консекрував під титулом св. Станіслава єп. мч. 8 травня 1910 року єпископ-помічник Львівський Владислав Бандурський. У 1923 році ескпозитура стала самостійною парафією, а її першим настоятелем обрали посередництвом конкурсу о. Романа Пєтруського. Завдяки його зусиллям та коштам Звольських і вірян костел було відремонтовано у 1924 і 1930 роках, а 1932 року за рахунок пожертви Стефана Табішовича та інших парафіян впорядковано інтер'єр святині. 28 травня 1933 року архієпископ Болеслав Твардовський впровадив до храму чудотворний образ Матері Божої, який належав родині о. Пєтруського.
До 1938 року близько двох тисяч вірних парафії у Бринцях-Загірних продовжував обслуговувати о. Пєтруський, якого пізніше замінив адміністратор о. Михайло Лєвіцький. Філіальні каплиці існували у селах Вибранівка та Чижичі. Костел наприкінці 30-х років мав чотири вівтарі (головний із іконами Матері Божої та св. Станіслава та бічні Пресвятого Серця Ісуса, св. Антонія і св. Терези), чотири дзвони та інше значне оснащення. 22 травня 1944 року святиня згоріла під час нападу вояків УПА.
У радянські часи колишній костел у Бринцях-Загірних спочатку використовували як армійський склад паливно-мастильних матеріалів, а потім - в якості складського приміщення місцевого колгоспу. Нині ж він пустує, перебуваючи у частково зруйнованому стані.
Головна сторінка