|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
81710 Бринці-Загірні
Село Бринці-Загірні, які називались раніше також як Браньча чи Браньчі, Браничі, Приньці, відомі у документах із 1374 року, згадується теж у 1464 та в 1484-1490 роках. 1880 року тут проживало 1050 мешканців, у тому числі 732 греко- і 273 римо-католиків, нині ж - лише трохи більше двох сотень осіб. Село входило до Жидачівського району, а від 2020 року є частиною Стрийського.
Католики латинського обряду села належали до парафії Пресвятої Трійці у Соколівці. У 1885 році завдяки зусиллям соколівського настоятеля о. Вікентія Божентовича та місцевих вірян у Бринцях-Загірних було збудовано філіальну муровану каплицю.
| Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів |
|
|---|---|
| Поточна дата: червень, 06 | |
| 1872 | - храм у Драганівці на Тернопільщині консекрував архієпископ Франциск Вежхлейський під титулом Матері Божої Сніжної; |
| 1909 | - храм св. Климентія i св. Катерини у Кроненталі (Кольчугіному) в Криму консекрував Тираспільський єпископ Йосиф Кесслер; |
| 1993 | - до костелу Різдва Пресвятої Діви Марії у Золотому Потоці на Тернопільщині 'повернулась' копія вивезеного до Польщі чудотворного образу Матері Божої; |
| 1998 | - освячено костел Святого Духа у Малих Крушлинцях на Вінничині; |
| 2010 | - архієпископ Мечислав Мокшицький в парафії Зіслання Святого Духа у Червонограді на Львівщині освятив новозбудований будинок з каплицею; |
| 2015 | - костел Пресвятого Серця Господа Ісуса у Строїнцях на Вінничині консекрував єпископ Леон Дубравський; |
| 2021 | - Київську співкатедру піднесено до рангу катедри, а Житомирська катедра отримала статус співкатедри; |
| Наступна дата: червень, 07 | |
| 1677 | - єпископ Юрій Гедзинський освятив майбутню чудотворну ікону Матері Божої з Дитятком, яку пізніше помістили в головний вівтар костелу св. Анни у Зборові на Тернопільщині; |
| 1868 | - архієпископ Франциск Вежхлейський освятив наріжний камінь храму Успіння Пресвятої Діви Марії в Кохавині на Львівщині; |
| 1873 | - рукоположений в священники у Римі майбутній єпископ-помічник Львівський Йосиф Вебер; |
| 1891 | - за участю архієпископа Северина Моравського освячено фундамент костелу Пресвятого Серця Ісуса Христа у Чернівцях; |
| 1903 | - костел св. Лаврентія у Хирові на Львівщині консекрував єпископ К. Фішер; |
| 1911 | - в Житомирі помер єпископ-ординарій Луцько-Житомирський Кароль Недзялковський, поховали на міському кладовищі; |
| 1936 | - освячено наріжний камінь костелу Христа Царя у Словіті на Львівщині; |
| 1984 | - майбутній єпископ-помічник Львівський Леон Малий висвячений на священника у Львові таємним єпископом Яном Ценським; |
| 1990 | - о. Віталій Скомаровський, майбутній ординарій Луцький, висвячений на єпископа кардиналом Мар'яном Яворським у Житомирській катедрі; |
| 1992 | - висвячений на священника єпископом Яном Ольшанським майбутній ординарій Київсько-Житомирський архієпископ Петро Мальчук; |
| 1998 | - архієпископ Мар'ян Яворський освятив тимчасову дерев'яну каплицю Матері Божої Неустанної Допомоги у Бориславі на Львівщині; |
| 2008 | - єпископ Леон Малий консекрував новоспоруджений костел св. Архангела Михаїла у Хоросткові на Тернопільщині; |
| 2014 | - єпископ Леон Малий в костелі св. Мартина у Новому Місті на Львівщині освятив меморіальну таблицю на честь о. Яна Шетелі; |
| 2022 | - єпископ Броніслав Бернацький освятив відбудовану колону із Богородицею навпроти костелу Святого Духа у Дзигівці на Вінничині; |
У 1903-1907 роках цю каплицю у Бринцях-Загірних замінив філіальний мурований костел, споруджений коштом вірних місцевих та із сусідніх сіл, о. Божентовича і настоятеля парафії св. Миколая у Миколаєві о. Войтеха Войтановича, Львівської курії та магістрату Львова. Окрім того, один із доброчинців, а саме власник села Станіслав Звольський, пожертвував також земельну ділянку для храму, парафільного будинку і цвинтаря. Відомо, що наріжний камінь костелу освятив архієпископ Йосиф Більчевський (це могло статись не раніше 1901 року, хоча перше богослужіння на цьому терені, на тимчасовому вівтарі провели ще 29 червня 1900 року). У 1903 році завезли будматеріали та почали мурувати фундамент святині. У 1907-1908 роках було придбано частину костельного оснащення, у тому числі неороманський головний вівтар (коштом власника Вибранівки Яна Коваля) та три інші вівтарі.
У 1909 році у Бринцях-Загірних постала парафіяльна експозитура, яка охопила ще шість сусідніх сіл, а достатньо споряджений храм консекрував під титулом св. Станіслава єп. мч. 8 травня 1910 року єпископ-помічник Львівський Владислав Бандурський. У 1923 році ескпозитура стала самостійною парафією, а її першим настоятелем обрали посередництвом конкурсу о. Романа Пєтруського. Завдяки його зусиллям та коштам Звольських і вірян костел було відремонтовано у 1924 і 1930 роках, а 1932 року за рахунок пожертви Стефана Табішовича та інших парафіян впорядковано інтер'єр святині. 28 травня 1933 року архієпископ Болеслав Твардовський впровадив до храму чудотворний образ Матері Божої, який належав родині о. Пєтруського.
До 1938 року близько двох тисяч вірних парафії у Бринцях-Загірних продовжував обслуговувати о. Пєтруський, якого пізніше замінив адміністратор о. Михайло Лєвіцький. Філіальні каплиці існували у селах Вибранівка та Чижичі. Костел наприкінці 30-х років мав чотири вівтарі (головний із іконами Матері Божої та св. Станіслава та бічні Пресвятого Серця Ісуса, св. Антонія і св. Терези), чотири дзвони та інше значне оснащення. 22 травня 1944 року святиня згоріла під час нападу вояків УПА.
У радянські часи колишній костел у Бринцях-Загірних спочатку використовували як армійський склад паливно-мастильних матеріалів, а потім - в якості складського приміщення місцевого колгоспу. Нині ж він пустує, перебуваючи у частково зруйнованому стані.
Головна сторінка