|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
81740 Гніздичів
вул. Ярослава Мудрого, 4
Поселення Гніздичів вперше згадується в документах у 1462 та 1491 роках. У XVII столітті вже вважалось містечком. У 80-х роках ХІХ століття мало близько 1200 мешканців, переважна більшість яких була українцями. Від 11 травня 1957 року Гніздичів є селищем міського типу, в якому нині проживає понад чотири тисячі осіб. Входив до Жидачівського району, а від 2020 року - до Стрийського.
Кохавина (нині є південною частиною Гніздичева) постала у середині XVII століття на землях містечка Руда. Тут було утворено санктуарій, присвячений Матері Божій, навколо якого і виросло це поселення.
У 1680 році в рудівському лісі, де було знайдено образ Матері Божої з Дитятком, збудовали для нього дерев'яну каплицю, що стала місцем паломництва численних вірних. Неподалік від неї у 30-х - 40-х роках XVIII століття спорудили дерев'яний костел Успіння Пресвятої Діви Марії. У 1748 році в Кохавині постав монастир кармелітів, які стали опікуватись санктуарієм. 22 червня 1755 року архієпископ Львівський Миколай Вижицький урочисто впровадив із каплиці до костелу образ Матері Божої Кохавинської, оголошений ним 25 травня чудотворним. 1789 року, після ліквідації кармелітського монастиря до Кохавини перенесли парафію із Руди, де 1780 року згорів костел.
| Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів |
|
|---|---|
| Поточна дата: жовтень, 08 | |
| 1658 | - костел Різдва Пресвятої Діви Марії у Комарні на Львівщині консекрував архієпископ Ян Тарновський; |
| 1743 | - єпископ Вацлав Сераковський консекрував костел св. Катерини Олександрійської у Воютичах на Львівщині; |
| 1752 | - храм св. Ап. Матвія у Крукеничах на Львівщині консекрував єпископ А. Пруський; |
| 1753 | - храм св. Катерини Олександрійської у Мишлятичах на Львівщині після часткового ремонту консекрував єпископ Вацлав Сераковський; |
| 1772 | - освячено новозбудовану каплицю св. Яна Непомуцького у Підкамені на Львівщині; |
| 1775 | - єпископська консекрація у Варшаві єпископом Познаньським Анджеєм Млодзєйовським о. Каспера Цецішовського, призначеного єпископом-коад'ютором Київським; |
| 1784 | - єпископ-коад'ютор Київський Каспер Цецішовський прийняв урядування Київською дієцезією, яка згодом стала називатись Луцько-Житомирською; |
| 1789 | - єпископ Адам Красинський консекрував костел Пресвятої Трійці у Кам'янці-Подільському на Хмельниччині; |
| 1922 | - костел св. Миколая у Бібрці на Львівщині консекрував єпископ Болеслав Твардовський; |
| 2005 | - новоспоруджений та оснащений храм св. Ап. Фоми i Святої Родини у Томашгороді на Рівненщині консекрував єпископ Маркіян Трофим'як; - Апостольський нунцій в Україні архієпископ Іван Юркович освятив дзвони костелу Бога Отця Милосердного у Запоріжжі; |
| 2011 | - єпископ Леон Дубравський урочисто освятив новоспоруджений костел Воздвиження Хреста Господнього у
Крижополі на Вінничині; - єпископ Леон Дубравський освятив фундамент та хрест на вежу храму св. Катерини Олександрійської, cвв. Апп. Петра і Павла у Вапнярці на Вінничині; |
| 2017 | - єпископ Віталій Скомаровський в костелі Пресвятої Трійці у Затурцях на Волині освятив пам’ятну дошку депутату Сергію Мартиняку, коштом якого проведено зовнішній ремонтн храму; |
| 2021 | - єпископ Броніслав Бернацький та архієпископ Мечислав Мокшицький консекрували костел св. Миколая (санктуарій Матері Божої Салетинської) у Лановичах на Львівщині; |
| Наступна дата: жовтень, 09 | |
| 1705 | - первісний костел св. Йосифа Обручника i Пресвятої Діви Марії у Мельниці на Волині консекрував єпископ Олександр Виговський; |
| 1718 | - єпископ-помічник Львівський Фелікс Шанявський консекрував храм Пресвятої Трійці у Терновиці (Брухналі) на Львівщині; |
| 1774 | - єпископ-помічник Луцький Франциск Коморницький консекрував кармелітський костел св. Іллі, пророка в Луцьку; |
| 1938 | - новоспоруджений костел Відвідання Єлизавети Пресвятою Дівою Марією у Литвинові на Тернопільщині освятив архієпископ Болеслав Твардовський; - новозбудований храм Воздвиження Святого Хреста у Новому Селі на Львівщині освятив єпископ Перемишльський Францішек Барда; |
| 2013 | - єпископ Мар'ян Бучек освятив територію під будівництво другої частини комплексу резиденції єпископа, Курії та парафіяльного будинку у Харкові; |
| 2021 | - архієпископ Мечислав Мокшицький освятив нові вітражі Ісуса Доброго Пастиря, Пресвятої Діви Марії, св. Йосифа, бл. Целестина, св. Йоана Павла II та св. Фаустини в костелі Божого Милосердя у Львові-Рясному; |
Під час паломництва до Матері Божої Кохавинської тисяч католиків обох обрядів 19 жовтня 1861 року багаторічний настоятель о. Євгеній Петруський розпочав збір коштів на будівництво мурованого санктуарію, а наступного дня було встановлено дубовий хрест на його місці. Впродовж наступних років придбали необхідні будівельні матеріали. 11 травня 1868 року почали класти фундамент, 7 червня цього ж року архієпископ Львівський Франциск Вежхлейський освятив наріжний камінь храму. 1873 року будівлю звели до рівня вікон, а потім стали змінювались адміністратори парафії і будівництво продовжувалось лише епізодично (в основному, збирались кошти та накопичувались будматеріали).
Ситуація змінилась у 1886 році, коли парафію очолив о. Ян Тшопінський. Завдяки його енергійним зусиллям станом на 1894 рік костел не тільки було повністю збудовано, але й навіть частково оздоблено та оснащено. І цього ж року єпископ-помічник Львівський Ян Пузина за участю архієпископів Северина Моравського та Ісаака Ісаковича (вірменського обряду) 30 серпня консекрував новозбудований храм, а 1 вересня - очолив урочистість перенесення до нього чудотворного образу Матері Божої Кохавинської із старого костелу, який через два роки розібрали.
Втім, оздоблення, оснащення і навіть перебудова окремих частин храму продовжувались і далі аж до 1912 року, коли 15 серпня архієпископ Львівський Йосиф Більчевський за участю понад ста тисяч паломників коронував чудотворну ікону Матері Божої папськими золотими коронами. Під час І світової війни костел не постраждав, а в 20-ті - 30-ті роки були здійснені невеликі відновлювальні роботи. Від 1921 року багаторічний настоятель о. Тшопінський за згодою львівських архієпископів намагався передати парафію єзуїтам, але відбулось це лише після його смерті 1931 року.
Відтоді і до кінця 30-х років парафію, що нараховувала близько 1300 вірних, у тому числі у Руді і Гніздичеві, а також в інших трьох сусідніх селах, обслуговували адміністратори оо.-єзуїти Йосиф Бурий та (від 1938 року) Владислав Охендушко. Святиня мала окрім головного вівтаря із чудотворним образом ще п'ять вівтарів - два бічні св. Йосифа і Пресвятого Серця Ісуса та три в каплицях Святого Хреста, Матері Божої Святого Розарію і св. Антонія.
У травні 1944 року вивезли до Польщі чудотворну ікону Матері Божої. В липні-серпні цього ж року храм частково постраждав під час воєнних дій, а 15 серпня в Кохавині відбувся останній відпуст. Наступного року парафіяни-поляки разом із частиною костельного майна виїхали до Польщі, а в квітні 1946 року парафію покинув її останній адміністратор о.-єзуїт Йосиф Пєцух. Радянська влада використовувала храм в якості складського приміщення. Після падіння комуністичного режиму колишній костел отримали греко-католицькі оо.-редемптористи, які після часткового ремонту освятили його на честь Покрови Пресвятої Богородиці. Втім, до остаточного завершення усіх відновлювальних робіт ще далеко.
Стару дерев'яну калицю після невдалих спроб ремонту розібрали ще на початку ХХ століття, щоб на цьому місці збудувати нову каплицю.
Головна сторінка