 |  |  |  |  |
|---|
 |  |  |  |  |
|---|
 |  |  |  |  |
|---|
| | | | |
|---|
| | | | |
|---|
| | | | |
|---|
81740 Гніздичів
вул. Ярослава Мудрого, 4
Поселення Гніздичів вперше згадується в документах у 1462 та 1491 роках. У XVII столітті вже вважалось містечком. У 80-х роках ХІХ століття мало близько 1200 мешканців, переважна більшість яких була українцями. Від 11 травня 1957 року Гніздичів є селищем міського типу, в якому нині проживає понад чотири тисячі осіб. Входив до Жидачівського району, а від 2020 року - до Стрийського.
Кохавина (нині є південною частиною Гніздичева) постала у середині XVII століття на землях містечка Руда. Тут було утворено санктуарій, присвячений Матері Божій, навколо якого і виросло це поселення.
У 1680 році в рудівському лісі, де було знайдено образ Матері Божої з Дитятком, збудовали для нього дерев'яну каплицю, що стала місцем паломництва численних вірних. Неподалік від неї у 30-х - 40-х роках XVIII століття спорудили дерев'яний костел Успіння Пресвятої Діви Марії. У 1748 році в Кохавині постав монастир кармелітів, які стали опікуватись санктуарієм. 22 червня 1755 року архієпископ Львівський Миколай Вижицький урочисто впровадив із каплиці до костелу образ Матері Божої Кохавинської, оголошений ним 25 травня чудотворним. 1789 року, після ліквідації кармелітського монастиря до Кохавини перенесли парафію із Руди, де 1780 року згорів костел.
| Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів |
|
|---|---|
| Поточна дата: вересень, 07 | |
| 1739 | - чудотворний образ Матері Божої урочисто внесли до костелу Різдва Пресвятої Діви Марії у Золотому Потоці на Тернопільщині; |
| 1824 | - єпископ Франциск Мацкевич консекрував перебудований храм св. Йосифа у Чечельнику на Вінничині; |
| 1905 | - костел cвв. Архангела Михаїла і Софії у Джуринській Слобідці на Тернопільщині консекрував архієпископ Йосиф Більчевський; |
| 1934 | - греко-католицький єпископ Миколай Чарнецький консекрував відновлений костел св. Франциска Асизького у Любешові на Волині; |
| 2003 | - нову каплицю Святого Духа у Вінниці освятив єпископ Леон Дубравський; |
| 2013 | - освятили новий вівтар костелу Різдва Пресвятої Діви Марії у Свидовцях на Закарпатті; |
| 2014 | - костел Різдва Пресвятої Діви Марії у Гайсині на Вінничині освятив єпископ Леон Дубравський; |
| 2015 | - архієпископ Мечислав Мокшицький освятив пам'ятну таблицю на честь св. Йоана Павла ІІ в костелі св. Станіслава єп. мч. у Кременці на Тернопільщині; |
| Наступна дата: вересень, 08 | |
| 1724 | - коронація чудотворної ікони Сокальської Богоматері у бернардинському костелі Матері Божої Умиління у Сокалі на Львівщині; |
| 1824 | - костел св. Казимира у Кузьмівці (Казимирівці) на Рівненщині консекрував єпископ Мінський Яків Дедерко; |
| 1829 | - костел Пресвятої Трійці у Ржищеві на Київщині освятив київський архідиякон о. Павло Петровський; |
| 1853 | - архієпископ Лука Баранецький консекрував костел св. Миколая у Повітні на Львівщині; |
| 1860 | - інгрес до Кам'янець-Подільської катедри єпископа-ординарія Антонія Фіалковського; |
| 1901 | - новоспоруджений та оснащений храм у Криниці (Коростятині) на Тернопільщині консекрував під титулом Різдва Пресвятої Діви Марії архієпископ Йосиф Вебер, єпископ-помічник Львівський; |
| 1909 | - освячено черговий костел св. Софії у Підволочиську на Тернопільщині; |
| 1911 | - помер у Кракові кардинал Ян Пузина, колишній єпископ-помічник Львівський; похований у Краківській катедрі; |
| 1930 | - новоспоруджений костел св. Антонія Падуанського у Малих Голобах на Волині консекрував єпископ-ординарій Луцький Адольф Шельонжек; |
| 1931 | - освячено костел Різдва Пресвятої Діви Марії у Старих Петликівцях на Тернопільщині; |
| 1995 | - храм Різдва Пресвятої Діви Марії у Стрию на Львівщині оголошено санктуарієм Матері Божої Хранительки Людських Надій; |
| 2001 | - повернену та відремонтовану каплицю у Чорному Лісі на Тернопільщині повторно освятили (під титулом Різдва Пресвятої Діви Марії); |
| 2003 | - єпископ Станіслав Падевський освятив каплицю Божого Милосердя у костелі Різдва Пресвятої Діви Марії в Бердянську на Запоріжжі; |
| 2013 | - єпископ Ян Собіло заклав наріжний камінь у стіну костелу Різдва Пресвятої Діви Марії в Бердянську на Запоріжжі; |
| 2014 | - освячено подаровану благодійником нову Хресну дорогу в костелі Різдва Пресвятої Діви Марії у Свидовцях на Закарпатті; |
| 2017 | - архієпископ Мечислав Мокшицький впровадив впровадив мощі св. єпископа Йосифа Пельчара до костелу Успіння Пресвятої Діви Марії у Рудках на Львівщині; |
| 2018 | - єпископ Леон Дубравський реконсекрував костел Пресвятого Серця Ісуса Христа у Кам'янці-Подільському на Хмельниччині; |
| 2021 | - костел Різдва Пресвятої Діви Марії у Мацьківцях на Хмельниччині проголошено санктуарієм Божої Матері Фатімської; |
| 2022 | - архієпископ Мечислав Мокшицький освятив відреставровану каплицю Різдва Пресвятої Діви Марії в Глиницях на Львівщині; |
Під час паломництва до Матері Божої Кохавинської тисяч католиків обох обрядів 19 жовтня 1861 року багаторічний настоятель о. Євгеній Петруський розпочав збір коштів на будівництво мурованого санктуарію, а наступного дня було встановлено дубовий хрест на його місці. Впродовж наступних років придбали необхідні будівельні матеріали. 11 травня 1868 року почали класти фундамент, 7 червня цього ж року архієпископ Львівський Франциск Вежхлейський освятив наріжний камінь храму. 1873 року будівлю звели до рівня вікон, а потім стали змінювались адміністратори парафії і будівництво продовжувалось лише епізодично (в основному, збирались кошти та накопичувались будматеріали).
Ситуація змінилась у 1886 році, коли парафію очолив о. Ян Тшопінський. Завдяки його енергійним зусиллям станом на 1894 рік костел не тільки було повністю збудовано, але й навіть частково оздоблено та оснащено. І цього ж року єпископ-помічник Львівський Ян Пузина за участю архієпископів Северина Моравського та Ісаака Ісаковича (вірменського обряду) 30 серпня консекрував новозбудований храм, а 1 вересня - очолив урочистість перенесення до нього чудотворного образу Матері Божої Кохавинської із старого костелу, який через два роки розібрали.
Втім, оздоблення, оснащення і навіть перебудова окремих частин храму продовжувались і далі аж до 1912 року, коли 15 серпня архієпископ Львівський Йосиф Більчевський за участю понад ста тисяч паломників коронував чудотворну ікону Матері Божої папськими золотими коронами. Під час І світової війни костел не постраждав, а в 20-ті - 30-ті роки були здійснені невеликі відновлювальні роботи. Від 1921 року багаторічний настоятель о. Тшопінський за згодою львівських архієпископів намагався передати парафію єзуїтам, але відбулось це лише після його смерті 1931 року.
Відтоді і до кінця 30-х років парафію, що нараховувала близько 1300 вірних, у тому числі у Руді і Гніздичеві, а також в інших трьох сусідніх селах, обслуговували адміністратори оо.-єзуїти Йосиф Бурий та (від 1938 року) Владислав Охендушко. Святиня мала окрім головного вівтаря із чудотворним образом ще п'ять вівтарів - два бічні св. Йосифа і Пресвятого Серця Ісуса та три в каплицях Святого Хреста, Матері Божої Святого Розарію і св. Антонія.
У травні 1944 року вивезли до Польщі чудотворну ікону Матері Божої. В липні-серпні цього ж року храм частково постраждав під час воєнних дій, а 15 серпня в Кохавині відбувся останній відпуст. Наступного року парафіяни-поляки разом із частиною костельного майна виїхали до Польщі, а в квітні 1946 року парафію покинув її останній адміністратор о.-єзуїт Йосиф Пєцух. Радянська влада використовувала храм в якості складського приміщення. Після падіння комуністичного режиму колишній костел отримали греко-католицькі оо.-редемптористи, які після часткового ремонту освятили його на честь Покрови Пресвятої Богородиці. Втім, до остаточного завершення усіх відновлювальних робіт ще далеко.
Стару дерев'яну калицю після невдалих спроб ремонту розібрали ще на початку ХХ століття, щоб на цьому місці збудувати нову каплицю.
