 |  |  |  |  |
|---|
 |  |  |  |  |
|---|
 |  |  |  |  |
|---|
| | | | |
|---|
| | | | |
|---|
| | | | |
|---|
81713 Ходорківці
Вперше у письмових джерелах село згадується 1415 року, є також згадка 24 березня 1438 року. Називалось як Ходорківці, так і Ходорковичі. 1880 року тут проживало 418 мешканців, у тому числі 207 римо- і 200 греко-католиків, нині ж - лише понад дві сотні осіб. Село входило до Жидачівського району, а від 2020 року - до Стрийського.
Місцеві католики латинського обряду належали до парафії Пресвятої Трійці у Соколівці. За не підтвердженою і, відповідно, не відображеною у схематизмах Львівської архідієцезії інформацією, від 80-х років ХІХ століття у Ходорківцях служили шаритки із згромадження Сестер Милосердя св. Вікентія де Поля. А від 1891 року схематизми подають існування в тій частині Соколівки, яку пізніше назвуть Паулінівкою, будинку місіонерів-вікентійців (згромадження Отців Місіонерів св. Вікентія де Поля) із домашньою каплицею.
| Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів |
|
|---|---|
| Поточна дата: вересень, 25 | |
| 1905 | - костел св. Миколая у Кам'янському на Дніпропетровщині консекрував єпископ Йосиф Кесслер; |
| 1913 | - костел св. Ап. Петра в Одесі освятив єпископ Йосиф Кесслер; |
| 1994 | - частково відремонтований костел у Затурцях на Волині освятили під титулом Пресвятої Трійці; |
| 1997 | - єпископ Маркіян Трофим'як освятив добудований храм бл. Якова Стрепи у Старому Скалаті на Тернопільщині; |
| 2004 | - єпископ Ян Пурвінський у Новограді-Волинському на Житомирщині вмуровав наріжний камінь костелу Христа Царя Всесвіту, взятий з гробу св. Апостола Петра у Римі; |
| 2005 | - кардинал Мар'ян Яворський освятив орган в костелі св. Лаврентія у Жовкві на Львівщині; - відремонтований костел Воздвиження Святого Хреста у Єлиховичах на Львівщині освятив єпископ Мар'ян Бучек; |
| 2010 | - єпископ Ян Пурвінський у Новограді-Волинському на Житомирщині за участю єископів Маркіяна Трофим'яка і Віталія Скоморовського консекрував новоспоруджений костел Христа Царя Всесвіту; |
| 2016 | - архієпископ Мечислав Мокшицький повторно консекрував відновлений костел св. Франциска у Делятині на Івано-Франківщині; - єпископ Віталій Скомаровський освятив відновлену каплицю Святого Духа у Боярці на Київщині; - архієпископ Мечислав Мокшицький впровадив реліквії св. Йоана Павла ІІ до костелу Матері Божої Святого Розарію у Косові на Івано-Франківщині; |
| 2019 | - архієпископ Мечислав Мокшицький оголосив храм бл. Якова Стрепи у Галичі на Івано-Франківщині санктуарієм бл. Якова Стрепи та святих і блаженних митрополії Галицької і Львівської; |
| Наступна дата: вересень, 26 | |
| 1757 | - єпископа Миколая Дембовського, який помер 17 вересня, призначили митрополитом-архієпископом Львівським, проте це рішення не було оприлюднено; |
| 2009 | - костел св. Мартина Турського у Зарічанах на Житомирщині консекрував єпископ Ян Пурвінський; |
| 2015 | - новозбудований храм св. Архангела Михаїла у Львові на Сихові освятив архієпископ Мечислав Мокшицький; |
| 2020 | - архієпископ Мечислав Мокшицький у Львові на Сихові освятив дзвони костелу св. Архангела Михаїла; |
| 2021 | - в Косові на Івано-Франківщині костел Матері Божої Святого Розарію отримав реліквії бл. Марти Вєцкої; |
Вочевидь, саме завдяки зусиллям сестер-шариток і місіонерів-вікентійців у Ходорківцях у середині 90-х років ХІХ століття постав мурований філіальний храм. Принаймні, він присутній у схематизмах, починаючи із 1897 року. Вважається, що 29 вересня 1896 року його освятив о. Йосиф Кєдровський, місіонер-вікентієць із Соколівки, який проживав там разом із співбратом о. Мельхіором Вдзєнчним. І здійснювались у ньому богослужіння щоденно. У той час чисельність вірян у Ходорківцях перевищила три з половиною сотні. Останній раз місіонери-вікентійці, а саме згадані вище двоє, подавались у Соколівці в схематизмі 1899 року.
Проте вперше осередок сестер-шариток у Ходорківцях згадується у детальному схематизмі 1925 року. Вони збудували поряд із каплицею свій монастир та будинок виховного дитячого закладу, яким і стали опікуватись (чи навпаки, саме храм було збудовано минулого століття поруч із вже спорудженими монастирем і охоронкою). Наприкінці 30-х років кількість римо-католиків у селі становила близько 230 осіб, а богослужіння у храмі проводились двічі на тиждень. У післярадянські часи колишню римсько-католицьку каплицю віддали греко-католикам, які її відремонтували та частково добудували. Нині вона є греко-католицькою церквою св. Архістратига Михаїла.
