81923 Репехів,
81712 Баківці
Перша згадка в документах про Репехів датується 1406 роком, згадується село також 1469 року, а розташовані поруч Баківці письмово відомі від 1475 року. Протягом століть села належали спільному власнику. 1880 року у Репехові проживало 458 мешканців, з яких 449 були українцями і 9 поляками, нині ж - понад дві з половиною сотні осіб, а в Баківцях сьогодні - понад 380. Села входили до Жидачівського району, а від 2020 року - до Стрийського.
Католики латинського обряду двох сіл належали до парафії Пресвятої Трійці у Соколівці. В середині ХІХ століття їх чисельність в Баківцях перевищила шість десятків вірян, а в Репехові - три десятки, проте у перших роках ХХ століття Баківці мали вже 140 вірних, а Репехів - 130. Саме тоді і розпочали будівництво спільної мурованої каплиці.
Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів |
|
---|---|
Поточна дата: червень, 13 | |
1797 | - у Лепелі (нині - Вітебська область Білорусі) народився майбутній єпископ-ординарій Кам'янець-Подільський Антоній Фіалковський; |
1919 | - освячено під титулом св. Антонія Падуанського новозбудований костел у Львові-Білогорщі; |
1926 | - освячено наріжний камінь каплиці св. Терези у Дитятині на Івано-Франківщині; |
1933 | - освячено новозбудовану каплицю св. Антонія у Чернилівці на Тернопільщині; |
1992 | - єпископ Рафал Керницький освятив у Гвіздці на Івано-Франківщині повернутий вірянам костел Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії під титулом св. Антонія; |
1993 | - Апостольський нунцій в Україні та Апостольский адміністратор Закарпаття архієпископ Антоніо Франко консекрував новоспоруджений костел cв. Антонія Падуанського в Анталовцях на Закарпатті; |
1995 | - костел св. Антонія Падуанського у Львові проголошено санктуарієм св. Антонія Падуанського; |
2008 | - кардинал Мар'ян Яворський освятив дах та вежу храму св. Антонія у Лосячі на Тернопільщині; |
2012 | - архієпископ Мечислав Мокшицький освятив ікону св. Антонія Падуанського у головному вівтарі храму св. Антонія у Лосячі на Тернопільщині; |
2015 | - єпископ Мар'ян Бучек освятив скульптуру Матері Божої Цариці Миру в костелі св. Антонія Падуанського у Косові-Хом'яківці на Тернопільщині; |
2017 | - архієпископ Мечислав Мокшицький освятив відбудований костел Успіння Пресвятої Діви Марії та св. Антонія Падуанського у Великих Мостах на Львівщині; |
2019 | - костел cв. Антонія у Кримку на Тернопільщині консекрував єпископ Віталій Кривицький; |
2020 | - архієпископ Мечислав Мокшицький освятив та вмурував наріжний камінь майбутнього костелу cв. Антонія Падуанського в Олеську на Львівщині; |
2021 | - єпископ Радослав Змітрович освятив статую Марії Фатімської біля храму св. Йосифа у Слобідці-Красилівській на Хмельниччині; |
2023 | - єпископ Леон Дубравський за участю єпископа Радослава Змітровича проголосив храм св. Станіслава єп. мч. у
Городку на Хмельниччині санктуарієм cв. Антонія Падуанського; - єпископ Віталій Скомаровський освятив на фасаді колишнього костелу Різдва Пресвятої Діви Марії і cв. Антонія Падуанського у Рівному пам'ятну таблицю останньому його душпастирю о. Кашубі; |
Наступна дата: червень, 14 | |
1619 | - освячено під титулом Матері Божої Умиління костел бернардинів у Сокалі на Львівщині; |
1868 | - архієпископ Франциск Вежхлейський консекрував костел св. Миколая у Соколові на Львівщині; |
1903 | - архієпископ Йосиф Більчевський освятив оновлений головний вівтар костелу св. Станіслава єп. мч. у Фірлеєві (Липівці) на Івано-Франківщині; - єпископ Кароль Фішер повторно освятив костел св. Миколая єп. у Дублянах на Львівщині; |
1992 | - повернений храм Пресвятої Трійці у Любомлі на Волині освятив о. Людвіг Камілєвський; |
1996 | - костел Успіння Пресвятої Діви Марії у Кам‘янці-Бузькій на Львівщині проголосили санктуарієм Умираючого Господа Ісуса з Милятина; |
2014 | - єпископ Леон Дубравський у співлужінні єпископа Леона Малого консекрував костел Пресвятої Трійці в Окопах на Тернопільщині; |
У всіх детальних схематизмах Львівської архідієцезії, починаючи із 1912 року, цей храм подано як баківський, хоча постав він на південній околиці Репехова, найближче розташованій від Баківців. За відсутністю достовірної інформації можна припустити, що спорудження баківської святині у Репехові пов'язано з тим, що саме там хтось подарував для неї земельну ділянку (чи була можливість її дешево придбати). А 'приписали' її Баківцям, можливо, через те, що там проживало суттєво більше (особливо, у наступні роки) римо-католиків, і саме вони, в першу чергу, фінансували будівництво каплиці.
Храм у Репехові-Баківцях, який розпочали споруджувати 1906 року (завдяки зусиллям соколівського настоятеля о. Вікентія Божентовича), після належного оснащення консекрував, за непідтверженою інформацією, 2 травня 1910 року єпископ-помічник Львівський Владислав Бандурський. Наприкінці 30-х років кількість католиків латинського обряду в Баківцях становила близько 130 осіб, а в Репехові - понад 50. Якщо до І світової війни у цій каплиці здійснювали богослужіння лише кожної другої неділі, то після неї - щонеділі та у свята. У радянські часи репехівсько-баківську святиню перетворили на газову станцію, а потім її перестали використовувати.
У 2013 році на стіні колишнього храму в Репехові повісили плакат 'Допоможіть відновити каплицю!', який через кілька років замінили іншим - 'Допоможіть завершити відновлення каплиці'. 21 лютого 2017 року Львівська обласна державна адміністрація розпорядженням № 112/0/5-17 на підставі висновку відділу культури і туризму Жидачівської районної державної адміністрації від 23.12.2016 № 48 колишню римсько-католицьку каплицю передала безоплатно у власність релігійній громаді греко-католиків села Репехів, які і взялись за її ремонт. Частково збереглась також мурована дзвіниця.