 |  |  |  |  |
|---|
 |  |  |  |  |
|---|
 |  |  |  |  |
|---|
| | | | |
|---|
| | | | |
|---|
| | | | |
|---|
81713 Соколівка
Перша письмова згадка про Соколівку, яка до кінця XVI - початку XVII століть називалась також Сенявою, датується 1389 роком. В період від 50-х років XVIст. аж до XIXст. поселення вважалось містечком (1558 року отримало магдебурзьке право). 1880 року тут проживало 610 мешканців, з яких 540 були українцями, 42 - поляками, 26 - німцями, 1939 року - 970, нині ж Соколівка є невеличким селом, в якому проживає менше шести десятків осіб. Село входило до Жидачівського району, а від 2020 року є частиною Стрийського.
Мурований оборонний костел в Сеняві-Соколівці, за інформацією архієпископа Яна Соліковського від 1600 року, було споруджено коштом власників родини Сенявських (Анни і Софії) завдяки зусиллям місцевого душпастиря о. Михайла Монторса у 90-х роках XVI століття (завершення будівництва мало відбутись 1600 року), а парафія фундована 2 березня 1594 року. У 1611 році храм консекрував архієпископ Ян Замойський. У 1648 році його спалили козаки, але костел було відновлено.
| Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів |
|
|---|---|
| Поточна дата: вересень, 26 | |
| 1757 | - єпископа Миколая Дембовського, який помер 17 вересня, призначили митрополитом-архієпископом Львівським, проте це рішення не було оприлюднено; |
| 2009 | - костел св. Мартина Турського у Зарічанах на Житомирщині консекрував єпископ Ян Пурвінський; |
| 2015 | - новозбудований храм св. Архангела Михаїла у Львові на Сихові освятив архієпископ Мечислав Мокшицький; |
| 2020 | - архієпископ Мечислав Мокшицький у Львові на Сихові освятив дзвони костелу св. Архангела Михаїла; |
| 2021 | - в Косові на Івано-Франківщині костел Матері Божої Святого Розарію отримав реліквії бл. Марти Вєцкої; |
| Наступна дата: вересень, 27 | |
| 1824 | - призначено єпископом-помічником Празьким та титулярним єпископом Азоту майбутнього Львівського архієпископа-митрополита Франциска Піштека; |
| 1852 | - вмурували наріжний камінь під будівництво костелу Воздвиження Хреста Господнього у Полтаві; |
| 1869 | - костел св. Войтеха у Білці Верхній (Шляхетській) на Львівщині реконсекрував архієпископ Франциск Вежхлейський; |
| 1928 | - реконсекровано відбудований костел Пресвятого Серця Господа Ісуса в Тамановичах на Львівщині; |
| 1995 | - перша Меса в каплиці св. Вікентія де Поля в Харкові-Салтівці; |
| 2002 | - інгрес єпископа-ординарія Мукачівського Антала Майнека до Мукачівської катедри; |
| 2003 | - кардинал Мар'ян Яворський освятив ділянку під будівництво храму Зіслання Святого Духа у Червонограді на Львівщині; |
| 2008 | - Апостольський нунцій в Україні архієпископ Іван Юркович освятив годинник і куранти на вежі костелу Різдва Пресвятої Діви Марії у Коростишеві на Житомирщині; |
| 2014 | - архієпископ Мечислав Мокшицький освятив відновлений образ Пресвятої Діви Марії з Дитятком у головному вівтарі костелу Успіння Пресвятої Діви Марії у Турці на Львівщині; |
| 2015 | - єпископ Ян Пурвінський в костелі св. Яна з Дуклі у Житомирі освятив чотири величезні дзвони, придбані та привезені завдяки фінансовій допомозі з Італії; |
| 2016 | - архієпископ Мечислав Мокшицький освятив у Львові монастир отців-паулістів та каплицю у ньому; |
| 2020 | - костел св. Шарбеля у Байківцях на Тернопільщині освятив архієпископ Мечислав Мокшицький за участю єпископів Едварда Кави та Броніслава Бернацького; |
Станом на 1741 рік храм в Соколівці мав чотири вівтарі (головний Матері Божої та бічні Пресвятої Трійці, св. Антонія і св. Станіслава). 1761 року костел згадується під титулом Пресвятої Трійці та свв. Станіслава, Анни і Софії, а 1764 року - Пресвятої Трійці та свв. Анни, Ядвіги, Софії, Феліціана і ще двох (при цьому вівтар св. Антонія вже був присвячений св. Миколаю). У 1774 році під час візитації храм повторно консекрував архієпископ Вацлав Сераковський.
Принаймні, від 1811 року святиня в Соколівці мала лише три вівтарі (зник вівтар св. Миколая). Період від середини ХІХ століття до кінця 30-х років ХХ століття став часом занепаду Соколівки, яка втратила статус містечка, та її костелу.
Перед ІІ світовою війною храм містив головний вівтар середини XVIIIст. із позолоченим барельєфом Матері Божої Ченстоховської, образом св. Антонія та скульптурками св. Петра і св. Павла, два бічні дерев'яні вівтарі Пресвятої Трійці і св. Йосифа, чотири дзвони та інше спорядження. Від 1935 року місцеву парафію, що охоплювала ще понад десять сусідніх сіл, загальною чисельністю 1200-1300 вірян обслуговував настоятель о. Ян Ясінський. Філіальні святині були у Бертешові, німецькій колонії Мільбах, яку 1936 року перейменували на Млиновичі, у Репехові-Баківцях і Ходорківцях, а також Бринцях-Загірних (до їх виокремлення). До парафії належала південна частина Великих Глібовичів (до 1911-1912 років ).
1 березня 1944р. останній настоятель в Соколівці о. Ясінський переїхав в парафію св. Миколая у Бібрці, а 6 березня 1944р. загін УПА пограбував та спалив костел. У радянські часи храм використовувався як склад мінеральних добрив, а на його території знаходився колгоспний гараж. Святиня опинилась у стані руїни. Проте з 2016 року нею зацікавились громадські організації, члени яких спочатку прибирали та впорядковували частково зруйнований костел, а потім, 15 листопада 2017 року домоглись початку реставраційних робіт, що проводяться коштом Львівської архідієцезії, які, схоже, обмежились заміною напівзруйнованого шатрового даху вежі-дзвіниці.
