 |  |  |  |  |
|---|
 |  |  |  |  |
|---|
 |  |  |  |  |
|---|
| | | | |
|---|
| | | | |
|---|
| | | | |
|---|
81713 Соколівка
Перша письмова згадка про Соколівку, яка до кінця XVI - початку XVII століть називалась також Сенявою, датується 1389 роком. В період від 50-х років XVIст. аж до XIXст. поселення вважалось містечком (1558 року отримало магдебурзьке право). 1880 року тут проживало 610 мешканців, з яких 540 були українцями, 42 - поляками, 26 - німцями, 1939 року - 970, нині ж Соколівка є невеличким селом, в якому проживає менше шести десятків осіб. Село входило до Жидачівського району, а від 2020 року є частиною Стрийського.
Мурований оборонний костел в Сеняві-Соколівці, за інформацією архієпископа Яна Соліковського від 1600 року, було споруджено коштом власників родини Сенявських (Анни і Софії) завдяки зусиллям місцевого душпастиря о. Михайла Монторса у 90-х роках XVI століття (завершення будівництва мало відбутись 1600 року), а парафія фундована 2 березня 1594 року. У 1611 році храм консекрував архієпископ Ян Замойський. У 1648 році його спалили козаки, але костел було відновлено.
| Ważne wydarzenia w historii świątyń i posłudze arcypasterzy |
|
|---|---|
| Bieżąca data: grudzień, 03 | |
| 1901 | - у Звинячі на Тернопільщині освячено наріжний камінь костелу св. Франциска Ксав'єра; |
| 1781 | - в Тейнах поблизу Клагенфурта в Австрії народився майбутній архієпископом-митрополит Львівський Франциск Лушин; |
| 2000 | - кардинал Мар'ян Яворський освятив новозбудований храм cв. Варвари у Дубрівці на Львівщині; - кардинал Мар'ян Яворський освятив новий парафіяльний будинок при костелі Мучеництва св. Йоана Хрестителя у Самборі на Львівщині; |
| 2016 | - архієпископ Мечислав Мокшицький освятив частково виготовлений необароковий головний вівтар костелу cв. Ап. Варфоломія у Дрогобичі на Львівщині; |
| Następna data: grudzień, 04 | |
| 1902 | - освячено новоспоруджений костел cв. Варвари у Бориславі на Львівщині; |
| 2009 | - архієпископ Мечислав Мокшицький відправив першу Месу у частково спорудженому костелі cв. Варвари у Бориславі на Львівщині; |
| 2016 | - єпископ Ян Пурвінський впровадив мощі бл. Владислава Буковинського до костелу cв. Варвари у Бердичеві на Житомирщині; |
Станом на 1741 рік храм в Соколівці мав чотири вівтарі (головний Матері Божої та бічні Пресвятої Трійці, св. Антонія і св. Станіслава). 1761 року костел згадується під титулом Пресвятої Трійці та свв. Станіслава, Анни і Софії, а 1764 року - Пресвятої Трійці та свв. Анни, Ядвіги, Софії, Феліціана і ще двох (при цьому вівтар св. Антонія вже був присвячений св. Миколаю). У 1774 році під час візитації храм повторно консекрував архієпископ Вацлав Сераковський.
Принаймні, від 1811 року святиня в Соколівці мала лише три вівтарі (зник вівтар св. Миколая). Період від середини ХІХ століття до кінця 30-х років ХХ століття став часом занепаду Соколівки, яка втратила статус містечка, та її костелу.
Перед ІІ світовою війною храм містив головний вівтар середини XVIIIст. із позолоченим барельєфом Матері Божої Ченстоховської, образом св. Антонія та скульптурками св. Петра і св. Павла, два бічні дерев'яні вівтарі Пресвятої Трійці і св. Йосифа, чотири дзвони та інше спорядження. Від 1935 року місцеву парафію, що охоплювала ще понад десять сусідніх сіл, загальною чисельністю 1200-1300 вірян обслуговував настоятель о. Ян Ясінський. Філіальні святині були у Бертешові, німецькій колонії Мільбах, яку 1936 року перейменували на Млиновичі, у Репехові-Баківцях і Ходорківцях, а також Бринцях-Загірних (до їх виокремлення). До парафії належала південна частина Великих Глібовичів (до 1911-1912 років ).
1 березня 1944р. останній настоятель в Соколівці о. Ясінський переїхав в парафію св. Миколая у Бібрці, а 6 березня 1944р. загін УПА пограбував та спалив костел. У радянські часи храм використовувався як склад мінеральних добрив, а на його території знаходився колгоспний гараж. Святиня опинилась у стані руїни. Проте з 2016 року нею зацікавились громадські організації, члени яких спочатку прибирали та впорядковували частково зруйнований костел, а потім, 15 листопада 2017 року домоглись початку реставраційних робіт, що проводяться коштом Львівської архідієцезії, які, схоже, обмежились заміною напівзруйнованого шатрового даху вежі-дзвіниці.
