ЖУРАВНО. Колишній костел Відвідання Єлизавети Пресвятою Дівою Марією (186? - 1895). Львівська обл., Стрийський р-н

81780 Журавно

Журавно у документах вперше згадується 1435 роком, з 1538 року вважалось містом, а магдебурзьке право отримало у 1563 році. У 1940-1959 роках було районним центром. З 1957 року є селищем міського типу, в якому нині проживає близько трьох з половиною тисяч мешканців.

У 1488 році у Журавні було засновано парафію та збудовано дерев'яний костел коштом Я. Ходоровського. У XVI столітті тут була невелика мурована святиня, яку 1620 року зруйнували турки. У XVII-XIX століттях третім був дерев'яний храм на мурованому фундаменті.

У 1833-1838 роках у Журавні працював настоятелем майбутній архієпископ о. Лукаш Баранецький. І, нарешті, у 186?-1895 роках спорудили четверту (муровану) святиню, яку освятили 23 грудня 1875 року, а 1895 року консекрували. У 1929-1930 роках храм грунтовно відновили.

Важливі події
історії святинь та служіння архіпастирів
Поточна дата: березень, 03
1962 - колишній архієпископ-митрополит Львівський Євгеній Базяк призначений Краківським архієпископом-митрополитом та Апостольським адміністратором Львівської архідієцезії у Любачеві (Польща);
2001 - інгрес кардинала Мар'яна Яворського до Львівської катедри;
Наступна дата: березень, 04
1720 - архієпископ Ян Скарбек консекрував новозбудований бернардинський костел св. Миколая у Бережанах на Тернопільщині;
1771 - єпископ Холмський Фелікс Турський призначений правлячим єпископом Луцьким;
1889 - рукоположений в священники майбутній єпископ-ординарій Тираспольський Йосиф Кесслер;
1991 - у Житомирській катедрі Апостольським делегатом в Радянському Союзі архієпископом Франческом Колусуонно рукоположений в єпископи ординарій Житомирський о. Ян Пурвінський;

За радянської влади святиню, яка з війни стояла у руїні, розібрали. Нині місцеві римо-католики використовують цвинтарну каплицю.

ІНШІ СВЯТИНІ, ЯКІ МАЮТЬ ТАКІ Ж:

Костел (чеською kostel, словацькою kostol, польською kościół) — західнослов'янська назва римсько-католицького храму. Від старочеського 'kostel', утвореного латинським 'castellum' ('замок' - у ті часи святині будували укріпленими), походять словацьке 'kostol' та польське 'kościół'. На західноукраїнських землях слово костел вживалось ще у білохорватські та руські (давньоукраїнські) часи, коли ці терени належали до Празької дієцезії.