|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
Зульц
Поселення заснували у 1809-1811 роках німецькі переселенці із Баварії, Рейн-Пфальца та Ельзасу, назвали так, як і село Зульц в Ельзасі. У 1825р. тут проживало 360 мешканці, року - 813, року - 1571, 1918 року - 1821. Під час Ісв. війни називалось Малашівським. У 1945р. Зульц перейменували на Веселе. Пізніше це поселення разом з іншими німецькими колоніями увійшло в зону Широколанівського військового полігону Одеського військового округу. Від споруд у цьому та інших селах залишились лише залишки фундаментів.
У 1819 році в Зульці почали відправляти богослужіння в сільській хаті, облаштованій як дім молитви. Цього ж року завдяки зусиллям о. Франца Шерера, який приїхав в колонію разом із першими поселенцями, було споруджено храм. У 1855 році ця святиня стала непридатною, тому богослужіння перенесли до будівлі школи.
| Ważne wydarzenia w historii świątyń i posłudze arcypasterzy |
|
|---|---|
| Bieżąca data: lipiec, 20 | |
| 1819 | - єпископ Францішек Мацкевич консекрував новоспоруджений та оснащений костел Пресвятої Трійці у Купині на Хмельниччині; |
| 1928 | - о. Стефан Вальчикевич номінований єпископом-помічником Луцьким; |
| 1996 | - єпископ Ян Пурвінський освятив новозбудований костел Пресвятого Серця Ісуса Христа у Биківці на Житомирщині; |
| 2011 | - єпископ Мар'ян Бучек освятив дзвони храму Святої Родини у Харкові; |
| 2018 | - архієпископ Мечислав Мокшицький за участю італійського архієпископа Ренато Боккардо освятив відновлену цвинтарну каплицю у Ямполі на Львівщині; |
| Następna data: lipiec, 21 | |
| 1711 | - заклали наріжний камінь мурованого костелу св. Йоана Хрестителя (та монастиря) у Берестечку на Волині; |
| 1760 | - номіновано архієпископом-митрополитом Львівським єпископа Вацлава Сераковського; |
| 1789 | - храм у Ляхівцях на Хмельниччині консекрував єпископ- помічник Луцький Хризостом Качковський під титулом Пресвятої Трійці; |
| 1823 | - у Друхові на теренах парафії св. Каетана у Березневому (Рівненщина) народився майбутній єпископординарій Луцько-Житомирський Кирило Любовидзький; |
| 1924 | - закладено фундамент та вмуровано і освячено наріжний камінь майбутнього костелу Різдва Пресвятої Діви Марії у Старих Петликівцях на Тернопільщині; |
| 2024 | - за участю Папського легата кардинала П’єтро Пароліна костел Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії у Бердичеві на Житомирщині проголошено малою базилікою; |
У 1863 році у Зульці напроти колишнього храму завершили, в основному, будівництво нового костелу, проте його оздоблення та оснащення тривало ще три десятиліття. І лише 1 листопад (20 жовтня за юліанським календарем) 1896 року храм консекрував єпископ Антон Церр. Деякі джерела датують заснування місцевої парафії у Зульці саме цим роком, вважаючи, що доти Зульц був філією парафії св. Архангела Рафаїла у Ландау (нині - Широколанівка), проте схематизми Тираспольської подають його як окрему парафію, принаймні, від 1876 року. Тоді вона нараховувала майже дві тисячі двісті вірян, вже мала філії зі своїми святинями у Блюменфельді (нині - Краснопілля) і Красній та охоплювала ще п'ять населених пунктів. А версія із утворенням парафії 1896 року пов'язана з тим, що тривалий час (можливо, саме до 1896 року) посада настоятеля була вакантною, його обов'язки виконували ландауські душпастирі.
У 1895-1899 роках настоятелем парафії у Зульці працював майбутній єпископ Тираспольський Йосиф Кесслер. На той час кількість вірних перевищила дві з половиною тисяч осіб, проте філія у Блюменфельді вже стала експозитурою із своїм душпастирем, виокремивши із материнської парафії близько десяти навколишніх сіл разом із колишньою філією у Красній. 1903 року зульцівську парафію адміністрував о. Марк Марсаль, а, принаймні, у 1912-1919 роках понад дві тисячі осіб обслуговував куратор о. Михаїл Гаценбеллер. У листопаді 1934 року радянська влада арештувала настоятеля о. Рафаїла Лорана за звинуваченням у тому, що начебто «пропагував серед віруючих ідеї фашизму, вербував агентуру» та 1935 року заслала його в Казахстан, де він помер 1948 року.
На кладовищі у Зульці знаходились парафіяльна каплиця та дві каплиці родин Конрада Зентнера і Якоба Габріеля. Всі сакральні споруди, у тому числі і костел, у післявоєнні часи були знищені разом із селом при створенні полігону.
Strona główna