НОВОСЕЛІВКА (Гальбштадт, Катюшино). Колишній костел cв. Антонія Падуанського (1893). Миколаївська обл., Миколаївський р-н

57121 Новоселівка

Німецька колонія Гальбштадт (Гольбштадт, Катюшино) заснована у 60-х роках XIXст. на місці невеликого хутора Голіков (Булгарка) вихідцями із сусідніх німецьких поселень. У 1888р. тут проживало 317 мешканців, 1896 року - 267, 1917 року - 534, 1943 року - 677, нині - менше трьох сотень осіб. У березні 1944 року почалась депортація мешканців німецького етнічного походження. У 1946р. село назвали Новоселівкою.

Переселенці Гальбштадта були католиками латинського обряду і спочатку належали до парафії cвв. Апп. Петра і Павла у Карлсруе (нині - Степове), звідки частина з них і прибула. У схематизмі Тираспольської дієцезії 1899 року їх подають вже в парафії св. Архангела Рафаїла у Ландау (тепер - Широколанівка), яка теж була малою батьківщиною частини переселенців.

Важливі події
історії святинь та служіння архіпастирів
Поточна дата: червень, 14
1619 - освячено під титулом Матері Божої Умиління костел бернардинів у Сокалі на Львівщині;
1868 - архієпископ Франциск Вежхлейський консекрував костел св. Миколая у Соколові на Львівщині;
1903 - архієпископ Йосиф Більчевський освятив оновлений головний вівтар костелу св. Станіслава єп. мч. у Фірлеєві (Липівці) на Івано-Франківщині;
- єпископ Кароль Фішер повторно освятив костел св. Миколая єп. у Дублянах на Львівщині;
1992 - повернений храм Пресвятої Трійці у Любомлі на Волині освятив о. Людвіг Камілєвський;
1996 - костел Успіння Пресвятої Діви Марії у Кам‘янці-Бузькій на Львівщині проголосили санктуарієм Умираючого Господа Ісуса з Милятина;
2014 - єпископ Леон Дубравський у співлужінні єпископа Леона Малого консекрував костел Пресвятої Трійці в Окопах на Тернопільщині;
Наступна дата: червень, 15
1895 - освячено наріжний камінь костелу Преображення Господнього у Семаківці на Тернопільщині;
1913 - архієпископ Йосиф Більчевський урочисто коронував образ Матері Божої Неустанної Допомоги головного вівтаря костелу Матері Божої Неустанної Допомоги у Тернополі;
1962 - помер у Варшаві колишній архієпископ-митрополит Львівський Євгеній Базяк, похований в Кракові у Вавельській катедрі;
2011 - ординарій Київсько-Житомирський єпископ Ян Пурвінський зрікся з уряду, призначено ординарієм дієцезії з наданням титулу архієпископа ad personam єпископа Петра Мальчука;
2019 - єпископ Броніслав Бернацький впровадив реліквії св. Антонія Падуанського до костелу св. Антонія Падуанського у Южноукраїнську на Миколаївщині;
- єпископ Едуард Кава впровадив мощі св. Антонія Падуанського до костелу св. Антонія Падуанського у Косові-Хом'яківці на Тернопільщині;
2021 - о. Вісвалдаса Кулбокаса призначено Апостольським нунцієм в Україні і титулярним архієпископом Мартани;
Джерело фотознімка: facebook.com/ukrainaincognita

У 1903 році в схематизмі Тираспольської дієцезії Гальбштадт показаний у складі шенфельдського вікаріату ландауської парафії, а, принаймні, від 1911 року вже належав новоутвореній парафії Святого Хреста у Шенфельді, що нині є Криничками. За інформацією схематизму від 1917 року, мурований костел місцеві віряни збудували власним коштом із пиляного вапняку 1893 року, проте у схематизмах 1899 і 1903 років він не згадується. За непідтвердженими даними, 1895 року у храмі встановили орган, а органістом відтоді і фактично до закриття святині служив Бем Рохус Францевич. Схоже, що костел у схематизмах подається лише на початку 1912 року після того, як 30 травня (17 травня за юліанським календарем) 1910 року його консекрував єпископ Тираспольський Йосиф Кесслер.

Храм у Гальбштадті радянська влада зачинила 1929 року та використовувала в якості колгоспного складу. Під час наступу радянських військ 1944 року ними було знищено вежу костелу та завдано інших руйнувань. Нині колишня римсько-католицька святиня у Новоселівці перебуває у стані руїни.

СВЯТИНІ,
ЯКІ МАЮТЬ ТАКІ Ж:
Костел (чеською kostel, словацькою kostol, польською kościół) — західнослов'янська назва римсько-католицького храму. Від старочеського 'kostel', утвореного латинським 'castellum' ('замок' - у ті часи святині будували укріпленими), походять словацьке 'kostol' та польське 'kościół'. На західноукраїнських землях слово костел вживалось ще у білохорватські та руські (давньоукраїнські) часи, коли ці терени належали до Празької дієцезії.
Фільми