СТЕПОВЕ (Карлсруе, Калістратове, Петропавлівськ). Колишній костел cвв. Апп. Петра і Павла (1881 - 1885). Миколаївська обл., Миколаївський р-н

57107 Степове

Німецька колонія Карлсруе (Карлслу) названа на честь першого поселенця Карла Шардта, який прибув сюди 1809 року разом з братами Філіппом і Фінценом, проте місцеве українське населення називало село Калістровим. У березні 1944 року почалась депортація німецьких поселенців із Карлсруе та інших німецьких колоній в Німеччину у табори, причому ті з них, які опинились в радянській окупаційній зоні, були переселені потім в Росію і Казахстан. Приблизно у той же час Карслуе перейменували на Степове. Нині тут проживає близько 1800 мешканців.

Перший храм тут побудовано з вапняка та соломи у 1820-1830 роках як філіальний парафії св. Архангела Рафаїла у Ландау (Широколанівці), а вже 1861 року було засновано свою парафію. Старий костел доводилось розширювати, бо кількість парафіян постійно збільшувалась, а також часто ремонтувати.

Важливі події
історії святинь та служіння архіпастирів
Поточна дата: липень, 19
1768 - храм Успіння Пресвятої Діви Марії у Раденичах на Львівщині консекрував єпископ І. Крижановський;
1925 - освячено наріжний камінь костелу св. Франциска Асизького у Львові на Замарстинові;
1936 - освячено земельну ділянку під будівництво костелу Успіння Пресвятої Діви Марії у Комарниках на Львівщині;
1998 - єпископ Ян Пурвінський в костелі Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії у Бердичеві на Житомирщині коронував ікону Матері Божої папськими коронами;
- у литовському місті Гаргждай отримав священничі свячення з рук єпископа Тельшяйського Антанаса Вайчюса майбутній Апостолький нунцій в Україні архієпископ Вісвалдас Кулбокас;
2014 - відремонтований храм Воздвиження Святого Хреста у Чернівцях до 200-річчя освячення було проголошено малою базилікою;
2015 - єпископ Ян Пурвінський на площі перед костелом Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії у Бердичеві на Житомирщині освятив пам’ятник св. Йоану Павлу ІІ;
Наступна дата: липень, 20
1819 - єпископ Францішек Мацкевич консекрував новоспоруджений та оснащений костел Пресвятої Трійці у Купині на Хмельниччині;
1928 - о. Стефан Вальчикевич номінований єпископом-помічником Луцьким;
1996 - єпископ Ян Пурвінський освятив новозбудований костел Пресвятого Серця Ісуса Христа у Биківці на Житомирщині;
2011 - єпископ Мар'ян Бучек освятив дзвони храму Святої Родини у Харкові;
2018 - архієпископ Мечислав Мокшицький за участю італійського архієпископа Ренато Боккардо освятив відновлену цвинтарну каплицю у Ямполі на Львівщині;

Новий мурований із міцного ракушняка в неоготочному стилі храм за проектом архітектора Корфа постав у 1881-1885 роках за кошти парафіян. 26 червня 1887 року його освятив о. Черяхович, а 4 жовтня цього ж року консекрував єпископ Тираспольський Антон Церр. 1897 року храм отримав орган, у 1909 році інтер'єр святині розписав художник з Інсбрука Рафаель Талер. У Карлсруе було відкрито Духовну семінарію, де здобували духовну освіту німецькі діти з усього Тилігуло-Березанського національного округу. У період Ісв. війни парафія обслуговувалась трьома священиками, нараховувала майже дві тисячі вірян та мала також цвинтарну каплицю св. Архангела Михаїла, споруджену коштом М. Шардта, та філіальну муровану каплицю св. Антонія Падуанського в Антонівці.

Джерело фотознімка: m-a-d-m-a-x.livejournal.com

У радянські часи храм закрили, 1934 року його вежі та дзвіницю зруйнували. Правда, в період німецької окупації вежі було відновлено. Після ІІсв. війни костел використовувався як зерносховище та склад. Сьогодні частково зруйнована будівля колишнього католицького храму належить православним Московського патріархату, які не поспішають з його реставрацією.

ІНШІ СВЯТИНІ, ЯКІ МАЮТЬ ТАКІ Ж:

Костел (чеською kostel, словацькою kostol, польською kościół) — західнослов'янська назва римсько-католицького храму. Від старочеського 'kostel', утвореного латинським 'castellum' ('замок' - у ті часи святині будували укріпленими), походять словацьке 'kostol' та польське 'kościół'. На західноукраїнських землях слово костел вживалось ще у білохорватські та руські (давньоукраїнські) часи, коли ці терени належали до Празької дієцезії.