KYSELIWKA (Polaćke). Dawna kaplica p.w. Niepokalanego Poczęcia Najświętszej Maryi Panny (1850 - 1852). Mikołajewski obw., Mikołajowski r-n

57334 Киселівка,
вул. Соборна, 6

Село заснували у 30-х роках ХІХст. переселенці-католики з польських, литовських та білоруських земель, які опинились тут не з власної волі, а за царським указом після Листопадового повстання. Спочатку воно називалось Поляцьким, проте, принаймні, від 1876 року вже мало назву Киселівка. 1886 року тут мешкало 558 осіб, нині ж (до війни) - понад 1200 мешканців. До 2020 року село входило до Снігурівського району.

Місцеві римо-католики належали до парафії свв. Пія і Миколая у Херсоні. У 1850-1852 роках у Киселівці на високому місці біля цвинтаря постала мурована каплиця, споруджена коштом графині Целестини Панкратьєвої та вірян, яка, принаймні, від 1876 року вже мала статус філії херсонської парафії, що від 1887 року титулувалась лише святим Миколаєм. В середині 80-х років постав проект перебудови киселівської каплиці на повноцінний костел (правда, не реалізований). У 1897 році єпископ Тираспольський Антоній Церр консекрував належно оснащений храм під титулом Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії (згадується під цією присвятою ще 1876 року).

Ważne wydarzenia w historii świątyń i posłudze arcypasterzy
Bieżąca data: wrzesień, 12
1847	- майбутній єпископ-ординарій Луцько-Житомирський Кирило Любовидзький рукоположений в священники у Вільнюсі (Литва) єпископом-помічником Казимиром Дмоховським;
1867	- архієпископ Франциск Вежхлейський реконсекрував костел св. Лаврентія у Жовкві на Львівщині;
1926	- освячено новозбудовану каплицю Серця Ісуса в Гадинківцях на Тернопільщині;
2004	- костел Успіння Пресвятої Діви Марії у Турці на Львівщині консекрував кардинал Мар'ян Яворський;
Następna data: wrzesień, 13
1842	- у Гвіздці (парафія Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії) на Івано-Франківщині народився майбутній єпископ-помічник Львівський та кардинал Ян Пузина;
1897	- освячено новоспоруджений костел Матері Божої Святого Розарію у Косові на Івано-Франківщині;
1922	- єпископ Болеслав Твардовський під час візитації парафії освятив костел св. Яна Непомуцького у Таурові на Тернопільщині;
1936	- освячено наріжний камінь костелу Успіння Пресвятої Діви Марії у Комарниках на Львівщині;
2008	- новоспоруджений храм Всіх Святих i Матері Божої Фатімської у Дубищі на Волині освятив єпископ Маркіян Трофим’як;
2021	- єпископ Леон Малий освятив новозбудовану капличку св. Флоріана у Старій Красношорі на Буковині;

Принаймні, від 1912 року утворену після 1903 року самостійну парафію у Киселівці, яка нараховувала 1300-1500 вірян у самому селі та навколишніх хуторах, обслуговував перший (і останній) настоятель о. Йосиф Барановський. Передчуваючи закриття святині та заборону душпастирського служіння, о. Барановський навчив декількох найбільш набожних парафіянок Таїнству хрещення дітей. Після його арешту попри небезпеку місцеві віряни таємно збиралися у приватних будинках на молитви. Завдяки цьому релігійне життя в Киселівці не лише не згасло, але й сприяло християнській ініціації наступних поколінь. У 1926 році радянська влада зачинила каплицю, пристосувавши її спочатку в якості складу добрив, а потім як приміщення для сільскогосподарських машин місцевого колгоспу.

У Киселівці збереглась невелика спільнота римо-католиків, яким наприкінці 90-х років ХХ століття вдалось повернути напівзруйновану колишню святиню та частково її відремонтувати. 28 вересня 2013 року відновлену каплицю освятив єпископ Одесько-Сімферопольський Броніслав Бернацький. За інформацією очевидців, весною 2022 року храм у Киселівці, який пережив дві війни та жовтневий переворот, був знищений прицільним вогнем московітського танка. Разом із каплицею знищено також майже всі старі ікони, що передали старожили, які переховували їх у своїх будинках від радянської влади.

Віряни Киселівки надіються, що з часом вдасться відновити зруйнований московітськими варварами храм, а поки що 24 березня 2024 року єпископ Станіслав Широкорадюк освятив для них спеціально змонтовану поруч із потрощеною святинею тимчасову каплицю.