ГРАДІВКА (Мюнхен). Колишній костел св. Миколая, єпископа (1872). Миколаївська обл., Вознесенський р-н

57012 Градівка

В частині села Градівка 1810 року оселились емігранти з Баварії та інших німецьких провінцій, назвавши поселення Мюнхеном. У 1811 році тут проживало 208 мешканців, 1859 року - 713, 1885 року - 1175, 1900 року - 1928, 1914 року - 1828, 1926 року - 1172, 1942 - 1200. У 1944р. радянська влада їх депортувала. Село знову стало Градівкою (якийсь час могло бути Малим Поріччям). До 2020 року входило до Веселинівського району, населення - понад півтисячі осіб.

Католики латинського обряду Мюнхена становили переважну більшість його населення. Як і римо-католики сусіднього Раштадту, вони спочатку належали до парафії у Ландау (Широколанівка), проте невдовзі перейшли до новозаснованої раштадської парафії. За непідтвердженими даними, вже через рік-два після поселення німці облаштували у селі молитовний будинок.

Важливі події
історії святинь та служіння архіпастирів
Поточна дата: вересень, 11
1938 - освячено два дзвони костелу св. Мартина в Куровичах на Львівщині;
2004 - кардинал Мар'ян Яворський освятив Кальварію Матері Божої в парафії св. Миколая у Лановичах на Львівщині;
- новозбудовану каплицю Воздвиження Святого Хреста у Дибянках на Львівщині освятив єпископ Мар'ян Бучек;
- відновлений костел Різдва Пресвятої Діви Марії у Старих Петликівцях на Тернопільщині освятив єпископ Леон Малий;
2020 - кардинала Мар’яна Яворського поховано у крипті каплиці чудотворного образу Матері Божої Кальварійської Марійного санктуарію в Кальварії Зебжидовській біля Кракова у Польщі;
2021 - архієпископ Мечислав Мокшицький за участю єпископів Броніслава Бернацького та Мар'яна Бучека освятив пам’ятну таблицю кардинала Мар’яна Яворського в каплиці Христа Милосердного Львівської катедри;
Наступна дата: вересень, 12
1847 - майбутній єпископ-ординарій Луцько-Житомирський Кирило Любовидзький рукоположений в священники у Вільнюсі (Литва) єпископом-помічником Казимиром Дмоховським;
1867 - архієпископ Франциск Вежхлейський реконсекрував костел св. Лаврентія у Жовкві на Львівщині;
1926 - освячено новозбудовану каплицю Серця Ісуса в Гадинківцях на Тернопільщині;
2004 - костел Успіння Пресвятої Діви Марії у Турці на Львівщині консекрував кардинал Мар'ян Яворський;

Перший мурований храм св. Миколая у Мюнхені місцеві віряни збудували своїм коштом 1858 року. У схематизмах Тираспольської дієцезії у другій половині 70-х роках ХІХст. він подається як каплиця раштадтської парафії. Спорудження наступної мурованої святині з вежею висотою 56 футів датують 1872 роком, як і будівництво нового костелу в Рамштадті. Першим душпастирем заснованої 1890 року парафії у Мюнхені був нововисвячений священник о. Андреас Келлер, завдяки якому встановили новий вівтар та придбали додаткове інше оснащення храму. Пізніше тут служили оо. Георгій Штремель (1891-1892рр.), Франц Льовенбрук (1892-1895рр.) та Олександр Штауб (1897-1898рр.). У 1898-1908рр. від двох до понад трьох тисяч вірних перебувало під опікою адміністратора о. Лоренца Вольфа, якого 1909 року замінив о. Джозеф Хайн (Йосиф Гейн). 9 червня (27 травня за юліанським календарем) 1910 року костел консекрував єпископ Тираспольський Йосиф Кесслер.

Джерело фотознімка: facebook.com/BlackSeaGermanResearch

До 1919 року близько двох тисяч вірян у Мюнхені та навколишніх хуторах продовжував обслуговувати адміністратор о. Джозеф Хайн. У 1924-1934 роках тут служив о. Антоній Фрольх. У 1936 році костел був зачинений радянською владою через відсутність священника (як і в Рамштадті). В різні часи він використовувався як зерносховище, клуб та майстерня ремонту сільськогосподарської техніки. Нині перебуває у стані руїни.

СВЯТИНІ,
ЯКІ МАЮТЬ ТАКІ Ж:
Костел (чеською kostel, словацькою kostol, польською kościół) — західнослов'янська назва римсько-католицького храму. Від старочеського 'kostel', утвореного латинським 'castellum' ('замок' - у ті часи святині будували укріпленими), походять словацьке 'kostol' та польське 'kościół'. На західноукраїнських землях слово костел вживалось ще у білохорватські та руські (давньоукраїнські) часи, коли ці терени належали до Празької дієцезії.
Фільми