|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
57012 Градівка
В частині села Градівка 1810 року оселились емігранти з Баварії та інших німецьких провінцій, назвавши поселення Мюнхеном. У 1811 році тут проживало 208 мешканців, 1859 року - 713, 1885 року - 1175, 1900 року - 1928, 1914 року - 1828, 1926 року - 1172, 1942 - 1200. У 1944р. радянська влада їх депортувала. Село знову стало Градівкою (якийсь час могло бути Малим Поріччям). До 2020 року входило до Веселинівського району, населення - понад півтисячі осіб.
Католики латинського обряду Мюнхена становили переважну більшість його населення. Як і римо-католики сусіднього Раштадту, вони спочатку належали до парафії у Ландау (Широколанівка), проте невдовзі перейшли до новозаснованої раштадської парафії. За непідтвердженими даними, вже через рік-два після поселення німці облаштували у селі молитовний будинок.
| Ważne wydarzenia w historii świątyń i posłudze arcypasterzy |
|
|---|---|
| Bieżąca data: lipiec, 15 | |
| 1464 | - архієпископ Григорій Саноцький консекрував костел у Підкамені на Львівщині під титулом Пресвятої Діви Марії, Святого Хреста, свв. Апп. Петра і Павла і Всіх Святих; |
| 1826 | - освячено новоспоруджений костел Успіння Пресвятої Діви Марії в Умані на Черкащині; |
| 1845 | - освячено земельну ділянку під спорудження костелу Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії у Сніткові на Вінничині; |
| 1872 | - отримав священничі свячення у Санкт-Петербурзі майбутній єпископ-ординарій Луцько-Житомирський Болеслав Клопотовський; |
| 1901 | - інгрес ординарія Луцько-Житомирського єпископа Кароля Недзялковського до Житомирської катедри; |
| 1906 | - о.-канонік Юзеф Пяскевич освятив новозбудований костел Успіння Пресвятої Діви Марії у Ворохті на Івано-Франківщині; |
| 1930 | - єпископи Франциск Лісовський та греко-католицький Никита Будка у відновленому костелі Відвідання Єлизавети Пресвятою Дівою Марією у Більшівцях на Івано-Франківщині очолили урочистість внесення ікони Матері Божої Більшівецької; |
| 2001 | - новоспоруджений храм Матері Божої Святого Скапулярію у Чимбарівці на Хмельниччині консекрував єпископ Ян Ольшанський; |
| Następna data: lipiec, 16 | |
| 1785 | - інгрес єпископа-ординарія Луцько-Житомирського (Київського) Каспера Цецішовського до Житомирської катедри; |
| 1930 | - костел Успіння Пресвятої Діви Марії у Колках на Волині освятив Луцький єпископ-помічник Стефан Вальчикевич; |
| 1934 | - освячено новозбудовану каплицю Матері Божої Святого Скапулярію в Ільнику на Львівщині; |
| 1938 | - архієпископ Болеслав Твардовський консекрував новоспоруджений костелу Матері Божої Святого Скапулярію кармелітів босих у Львові на Персенківці; |
| 1995 | - єпископ Ян Ольшанський консекрував новозбудований костел Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії у Писарівці на Хмельниччині; |
| 2004 | - костел св. Йосифа у Полупанівці на Тернопільщині став санктуарій Матері Божої Святого Скапулярію; |
| 2007 | - призначено архієпископом-коад’ютором Львівської архідієцезії о. Мечислава Мокшицького, а єпископа Мар’яна Бучека - коад’ютором Харківсько-Запорізької дієцезії; |
| 2014 | - Голова Папського Комітету з Міжнародних Євхаристійних Конгресів архієпископ П'єро Маріні освятив каплицю у Львівській курії; - освячено скульптуру Марії Матері Миру, яка встановлена на подвір'ї костелу Матері Божої Святого Скапулярію у Томашполі на Вінничині; |
Перший мурований храм св. Миколая у Мюнхені місцеві віряни збудували своїм коштом 1858 року. У схематизмах Тираспольської дієцезії у другій половині 70-х роках ХІХст. він подається як каплиця раштадтської парафії. Спорудження наступної мурованої святині з вежею висотою 56 футів датують 1872 роком, як і будівництво нового костелу в Рамштадті. Першим душпастирем заснованої 1890 року парафії у Мюнхені був нововисвячений священник о. Андреас Келлер, завдяки якому встановили новий вівтар та придбали додаткове інше оснащення храму. Пізніше тут служили оо. Георгій Штремель (1891-1892рр.), Франц Льовенбрук (1892-1895рр.) та Олександр Штауб (1897-1898рр.). У 1898-1908рр. від двох до понад трьох тисяч вірних перебувало під опікою адміністратора о. Лоренца Вольфа, якого 1909 року замінив о. Джозеф Хайн (Йосиф Гейн). 9 червня (27 травня за юліанським календарем) 1910 року костел консекрував єпископ Тираспольський Йосиф Кесслер.
До 1919 року близько двох тисяч вірян у Мюнхені та навколишніх хуторах продовжував обслуговувати адміністратор о. Джозеф Хайн. У 1924-1934 роках тут служив о. Антоній Фрольх. У 1936 році костел був зачинений радянською владою через відсутність священника (як і в Рамштадті). В різні часи він використовувався як зерносховище, клуб та майстерня ремонту сільськогосподарської техніки. Нині перебуває у стані руїни.
Strona główna