|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
57064 Піщаний Брід
Поселення Шпейєр (Speyer, Speier) заснували у 1809-1810 роках 102 сім'ї з Рейнпфальца, Ельзасу та Бадена. 1886 року тут вже мешкало майже три тисячі осіб. З початком Ісв. війни його перейменували на Карпатське, проте назва не прижилась, і лише після 1944 року, після депортації селян німецького походження село змінило назву на Піщаний Брід. Нині тут проживає шість сотень мешканців. Село до 2020 року входило до Веселинівського району.
Перший молитовний будинок у Шпейєрі, як і в інших порівняно великих німецьких колоніях, постав майже відразу після заснування поселення, 1812 року та проіснував до 1824 року. Потім збудували наступний молитовний дім, в якому проводили богослужіння близько сорока років.
| Ważne wydarzenia w historii świątyń i posłudze arcypasterzy |
|
|---|---|
| Bieżąca data: wrzesień, 06 | |
| 1642 | - освячено костел св. Архангела Михаїла у Львові; |
| 1904 | - майбутній архієпископ о. Болеслав Твардовський за частю архієпископа Йосифа Більчевського освятив наріжний камінь храму у Тернополі; |
| 1922 | - єпископ Болеслав Твардовський освятив відбудований заново костел св. Йоана Хрестителя у Куропатниках на Тернопільщині; |
| 1927 | - вмуровано наріжний камінь під будівництво храму Матері Божої Ченстоховської у Білому Потоці на Тернопільщині; |
| 1992 | - єпископ Ян Ольшанський освятив місце будівництва костелу Матері Божої Доброї Поради у Козятині на Вінничині; |
| Następna data: wrzesień, 07 | |
| 1739 | - чудотворний образ Матері Божої урочисто внесли до костелу Різдва Пресвятої Діви Марії у Золотому Потоці на Тернопільщині; |
| 1824 | - єпископ Франциск Мацкевич консекрував перебудований храм св. Йосифа у Чечельнику на Вінничині; |
| 1905 | - костел cвв. Архангела Михаїла і Софії у Джуринській Слобідці на Тернопільщині консекрував архієпископ Йосиф Більчевський; |
| 1934 | - греко-католицький єпископ Миколай Чарнецький консекрував відновлений костел св. Франциска Асизького у Любешові на Волині; |
| 2003 | - нову каплицю Святого Духа у Вінниці освятив єпископ Леон Дубравський; |
| 2013 | - освятили новий вівтар костелу Різдва Пресвятої Діви Марії у Свидовцях на Закарпатті; |
| 2014 | - костел Різдва Пресвятої Діви Марії у Гайсині на Вінничині освятив єпископ Леон Дубравський; |
| 2015 | - архієпископ Мечислав Мокшицький освятив пам'ятну таблицю на честь св. Йоана Павла ІІ в костелі св. Станіслава єп. мч. у Кременці на Тернопільщині; |
| 2025 | - кардинал Крешенціо Сепе за участю архієпископа Мечислава Мокшицького та єпископа Мар'яна Бучека освятив та вмурував наріжний камінь майбутнього костелу Матері Божої Чудотворного Медальйона; |
Мурований костел в стилі класицизму з каменю-вапняку місцеві парафіяни збудували своїм коштом у Шпеєрі у 1863-1864 роках, коли настоятелем тут служив о. Зенон Калиновський. В середині 70-х років їх чисельність становила близько двох з половиною тисяч осіб. Храм консекрував під титулом св. Мартина, єпископа, 18 жовтня (6 жовтня за юліанським календарем) 1896 року єпископ Тираспольський Антон Церр (настоятелем тоді був о. Йосиф Ілі). Мурований головний вівтар святині містив Розп'яття та ікони св. Мартина і св. Вендиліна, був також орган, привезений із Штутгарта (Німеччина).
У 1905 році отця Ілі у Шпеєрі замінив о. Людвіг Ріслінг, у 1908-1910рр. тут служив о. Андрес Ціммерманн, у 1910-1913рр. богослужіння проводили священники парафії св. Архангела Рафаїла в Ландау (нині - Широколанівка), а потім вірян обслуговували оо. Мартін Фікс (1913-1914рр.) та Франц Раух (1914-1923рр.). 1917 року шпеєрська парафія налічувала понад 3300 вірних. Останнім її настоятелем був у 1923-1934 роках о. Міхаель Кьолер.
У радянські часи колишній костел у Шпеєрі спочатку використовували як клуб, а потім - в якості зерносховища та складу отрутохімікатів. На початку 90-х років його у частково зруйнованому стані передали православним Московського патріархату, які після ремонту послуговуються ним як Свято-Покровською церквою. При відновленні святині було внесено зміни в її архітектуру, окрім того, 1994 року збудували нову дзвінницю замість знищеної ще радянською владою та встановили дзвони, а у 1997 році виготовили 4-х ярусний іконостас.
Strona główna