65005 Одеса,
вул. Балківська, 209,
+380 (48) 728-01-23, 730-44-19,
f.b.: ClemensOdessa
Перша згадка про замок-порт Великого Князівства Литовського Кацюбіїв, який у різні часи та в різних джерелах називали
також Кацюбий, Качибей, Коцюбїїв, Хаджибей, Гаджибей, Аджибей, датується 1415 роком. 27 травня (7 червня) 1794 року
Катерина II підписала рескрипт про влаштування в Хаджибеї військової гавані і пристані для купецьких суден. Одеса як
нова назва Хаджибея вперше з'явилася у документі датованому 10-м (21-м) січня 1795 року. Завдяки вдалому географічному
розташуванню Одеса швидко перетворилася з невеликого поселення в торговельний, промисловий і науковий центр
європейського значення. В її розвиток внесли дуже вагомий вклад імігранти-католики з Європи. Нині місто є обласним
центром з населенням понад мільйон мешканців.
У 1892 році міська влада виділила під будівництво нового храму, дозвіл на яке було отримано раніше,
земельну ділянку у районі товарного вокзалу - передмістя Одеси на Молдаванці, заселеного переважно поляками. Ще 1901 року тут
збудували парафіяльні дитячий будинок та будинок для людей похилого віку, а у 1902 році - парафіяльну школу та приміщення для проживання священиків. Це була будівля на
три поверхи, одне з приміщень якої використовувалось як каплиця (тут відправлялись Меси до завершення спорудження костелу). 10 березня 1903 року єпископ Едуард Ропп заклав у фундамент майбутнього неоготичного храму таблицю з написом про початок його спорудження, яке тривало до 1912 року, а його оснащення
прожовжувалось і далі. У 1913 році святиню консекрував єпископ Йосиф Кесслер.
Ważne wydarzenia
w historii świątyń i posłudze arcypasterzy |
| Bieżąca data: styczeń, 19 |
|
Na dzień dzisiejszy brak jest informacji o ważnych wydarzeniach w historii świątyń i posługi arcypasterzy |
| Następna data: styczeń, 20 |
| 1901 |
- рукоположений в архіпастирі у Львівській катедрі кардиналом Яном Пузиною з Кракова о. Йосиф Більчевський, майбутній святий, та урочисто введений до архікатедри; |
| 1951 |
- у Пучішці (Хорватія) народився майбутній Апостольський нунцій в Україні архієпископ Нікола Етерович; |
| 2019 |
- оновлений орган в катедрі у Харкові освятив єпископ Станіслав Широкорадюк; |
До революції її обслуговували адміністратор о. Йосиф Шейнер, котрий працював тут від самого початку, та вікарії оо. Гіацинт Левчак та Павло Соколовський.
А кількість місцевих парафіян сягала 17 тисяч - майже на 4 тисячі більше, ніж в материнській парафії Успіння Пресвятої Діви Марії. Після
революції спочатку закрили парафіяльні освітньо-виховні заклади, а 1922 року конфіскували цінні церковні предмети
у храмі, арештували та розстріляли о. Йосифа Шейнера (настоятелем став о. Йосиф Неугум). У першій половині 30-х років радянська влада
арештувала решту парафіяльних священників та закрила костел, який через рік було висаджено у повітря.
Зберігся лише парафіяльний будинок,
який зробили звичайним житловим. У лютому 1993 року цей колишній дім священиків вдалося повернути Церкві, цього ж року в парафії стали працювати
оо.-паллотини. 23 листопада 1994 року о. Тадеуш Хоппе SDB освятив каплицю, облаштовану на першому поверсі відремонтованого парафіяльного
будинку. З 1993 року парафію обслуговують оо.-паллотини (stowarzyszenie Apostolstwa Katolickiego).
