 |  |  |  |  |
|---|
 |  |  |  |  |
|---|
 |  |  |  |  |
|---|
| | | | |
|---|
| | | | |
|---|
| | | | |
|---|
65005 Одеса,
вул. Балківська, 209
Перша згадка про замок-порт Великого Князівства Литовського Кацюбіїв, який у різні часи та в різних джерелах називали також Кацюбий, Качибей, Коцюбїїв, Хаджибей, Гаджибей, Аджибей, датується 1415 роком. 27 травня (7 червня) 1794 року Катерина II підписала рескрипт про влаштування в Хаджибеї військової гавані і пристані для купецьких суден. Одеса як нова назва Хаджибея вперше з'явилася у документі датованому 10-м (21-м) січня 1795 року. Завдяки вдалому географічному розташуванню Одеса швидко перетворилася з невеликого поселення в торговельний, промисловий і науковий центр європейського значення. В її розвиток внесли дуже вагомий вклад імігранти-католики з Європи. Нині місто є обласним центром з населенням понад мільйон мешканців.
Наприкінці ХІХ століття одеський храм Успіння Пресвятої Діви Марії вже став надто малим для постійно зростаючої римсько-католицької спільноти міста, до того ж під час урочистостей доходило до конфліктів між різними етнічними громадами (зокрема, між поляками та німцями). У 1892 році міська влада виділила під будівництво храму, дозвіл на яке було отримано раніше, земельну ділянку у районі товарного вокзалу - передмістя Одеси на Молдаванці, заселеного переважно поляками, більшість яких працювали на залізній дорозі. І костел цей пізніше називали 'польським', а його проект виготовив місцевий архітектор Владислав Домбровський. У 1899 році цей проект переробив архітектор Лев Влодек.
| Ważne wydarzenia w historii świątyń i posłudze arcypasterzy |
|
|---|---|
| Bieżąca data: grudzień, 14 | |
| 1899 | - призначено новим єпископом-ординарієм Луцько-Житомирським та Апостольським адміністратором Кам'янець-Подільської дієцезії єпископа Болеслава Клопотовського; |
| 1924 | - ще незавершений храм у Пеняках на Львівщині освятив під старим титулом св. Альфонса Родрігеса о. Станіслав Краусс; |
| 1925 | - майбутнього єпископа Адольфа Шельонжека призначено ординарієм відновленої Луцької дієцезії; |
| 2014 | - єпископ Антал Майнек у Хусті на Закарпатті освятив костел св. Анни і св. Йоахима після фундаментального ремонту; |
| Następna data: grudzień, 15 | |
| 1777 | - о. Фердинанд Кіцький призначений єпископом-помічником у Львові; |
| 1891 | - о. П. Кісаржевський освятив новозбудований костел Успіння Пресвятої Діви Марії у Харкові; |
| 1932 | - колишній ординарій та єпископ-емерит Тираспольський Антон Церр помер у Зельці (Лиманському) на Одещині; |
| 2002 | - кардинал Мар'ян Яворський в колишньому костелі Матері Божої Громничної у Львові відправив першу Службу Божу; |
| 2012 | - архієпископ Мечислав Мокшицький в парафії cвв. Апп. Петра і Павла у Яворові на Львівщині відкрив та освятив пам'ятник бл. Йоану Павлу ІІ; |
| 2014 | - архієпископ Мечислав Мокшицький освятив новий годинник, встановлений на вежі костелу св. Катерини у Мостиськах на Львівщині; |
У 1901 році на Молдаванці спочатку збудували парафіяльні дитячий будинок та будинок для людей похилого віку, а у 1902 році - парафіяльну школу та приміщення для проживання священиків. Це була будівля на три поверхи, одне з приміщень якої використовувалось як каплиця (тут відправлялись Меси до завершення спорудження костелу). 10 березня 1903 року єпископ Едуард Ропп заклав у фундамент майбутнього неоготичного храму таблицю з написом про початок його спорудження. Будівництво за рахунок парафіян польського етнічного походження тривало до 1912 року, проте його оснащення прожовжувалось і далі. У 1913 році святиню консекрував єпископ Йосиф Кесслер. До революції її обслуговували адміністратор о. Йосиф Шейнер, котрий працював тут від самого початку, та вікарії оо. Гіацинт Левчак та Павло Соколовський. А кількість місцевих парафіян сягала 17 тисяч - майже на 4 тисячі більше, ніж в материнській парафії Успіння Пресвятої Діви Марії.
Після революції спочатку закрили парафіяльні освітньо-виховні заклади, а 1922 року конфіскували цінні церковні предмети у храмі, арештували та розстріляли о. Йосифа Шейнера (настоятелем став о. Йосиф Неугум). На початку 30-х років радянська влада арештувала решту парафіяльних священників та 1932 року закрила костел, який 1936 року було висаджено у повітря.
Зберігся лише парафіяльний будинок, який зробили звичайним житловим. У лютому 1993 року цей колишній дім священників вдалося повернути Церкві, у ньому на першому поверсі було облаштовано парафільну каплицю, яка отримала старий титул св. Климентія. а 11 листопада 2020 року єпископ Станіслав Широкорадюк відкрив та освятив створений з ініціативи єпископа Броніслава Бернацького пам'ятник знищеному храму св. Климентія.
