ОДЕСА. Кафедральний собор Успіння Пресвятої Діви Марії (1844 - 1853). Одеська обл., Одеський р-н

65045 Одеса,
вул. Катерининська, 33,
+380 (48) 728-64-83, 728-10-71, 728-10-72,
f.b.: KatedraOdesa

Перша згадка про замок-порт Великого Князівства Литовського Кацюбіїв, який у різні часи та в різних джерелах називали також Кацюбий, Качибей, Коцюбїїв, Хаджибей, Гаджибей, Аджибей, датується 1415 роком. 27 травня (7 червня) 1794 року Катерина II підписала рескрипт про влаштування в Хаджибеї військової гавані і пристані для купецьких суден. Одеса як нова назва Хаджибея вперше з'явилася у документі датованому 10-м (21-м) січня 1795 року. Завдяки вдалому географічному розташуванню Одеса швидко перетворилася з невеликого поселення в торговельний, промисловий і науковий центр європейського значення. В її розвиток внесли дуже вагомий вклад імігранти-католики з Європи. Нині місто є обласним центром з населенням понад мільйон мешканців.

Вже 1795 року місцева римсько-католицька спільнота облаштувала невеликий дерев'яний молитовний дім, у якому першу Месу відправив о. Андре Арчіоллі Порох SJ. У 1805 році було засновано парафію та розпочалось будівництво першого костелу по вул. Катерининській за проектом італійського архітектора Франческо Фрапполі, яке завершили 1822 року. Після вигнання з Росії царем Олександром І єзуїтів, храм 1820 року перейшов до дієцезіального духовенства. Костел двічі розширяли, проте кількість парафіян у 40-х роках ХІХ століття зросла настільки, що він вже не міг їх помістити.

Важливі події
історії святинь та служіння архіпастирів
Поточна дата: липень, 15
1826 - освячено новоспоруджений костел Успіння Пресвятої Діви Марії в Умані на Черкащині;
1845 - освячено земельну ділянку під спорудження костелу Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії у Сніткові на Вінничині;
1872 - отримав священничі свячення у Санкт-Петербурзі майбутній єпископ-ординарій Луцько-Житомирський Болеслав Клопотовський;
1901 - інгрес ординарія Луцько-Житомирського єпископа Кароля Недзялковського до Житомирської катедри;
1906 - о.-канонік Юзеф Пяскевич освятив новозбудований костел Успіння Пресвятої Діви Марії у Ворохті на Івано-Франківщині;
1930 - єпископи Франциск Лісовський та греко-католицький Никита Будка у відновленому костелі Відвідання Єлизавети Пресвятою Дівою Марією у Більшівцях на Івано-Франківщині очолили урочистість внесення ікони Матері Божої Більшівецької;
2001 - новоспоруджений храм Матері Божої Святого Скапулярію у Чимбарівці на Хмельниччині консекрував єпископ Ян Ольшанський;
Наступна дата: липень, 16
1785 - інгрес єпископа-ординарія Луцько-Житомирського (Київського) Каспера Цецішовського до Житомирської катедри;
1930 - костел Успіння Пресвятої Діви Марії у Колках на Волині консекрував Луцький єпископ-помічник Стефан Вальчикевич;
1934 - освячено новозбудовану каплицю Матері Божої Святого Скапулярію в Ільнику на Львівщині;
1995 - єпископ Ян Ольшанський консекрував новозбудований костел Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії у Писарівці на Хмельниччині;
2004 - костел св. Йосифа у Полупанівці на Тернопільщині став санктуарій Матері Божої Святого Скапулярію;
2007 - призначено архієпископом-коад’ютором Львівської архідієцезії о. Мечислава Мокшицького, а єпископа Мар’яна Бучека - коад’ютором Харківсько-Запорізької дієцезії;
2014 - Голова Папського Комітету з Міжнародних Євхаристійних Конгресів архієпископ П'єро Маріні освятив каплицю у Львівській курії;
- освячено скульптуру Марії Матері Миру, яка встановлена на подвір'ї костелу Матері Божої Святого Скапулярію у Томашполі на Вінничині;

Тому у 1844-1853 роках було споруджено завдяки зусиллям настоятеля о. Григорія Разутовича новий храм у романо-готичному стилі за проектом Ф. Моранді, доопрацьованим Ф. Гонсіоровським. 16 серпня 1853 року новозбудовану святиню консекрував єпископ Тираспільський Фердінанд Канн. Головний вівтар святині містив монументальну картину Успіння Пресвятої Діви Марії пензля німецького художника Фішера, подаровану М. Наришкіною 1851 року. Собор став виконувати функцію співкафедрального у Тираспільській дієцезії, оскільки тут перебував її єпископ- помічник, тоді як єпископ- ординарій проживав у далекому Саратові. У цьому костелі були похоронені заслужені одесити-католики, зокрема, губернатор Луї Олександр де Ланжерон, князь Арманд Еммануель де Рішелье (1766 - 1822). Перед революцією парафія нараховувала майже 15 тисяч вірян, їх обслуговували настоятель о. Андрій Келлер та вікарії оо. Казимир Соколовський, Август Манігліе, Франченко де Мотта (капуцин) та Антоній Віторт.

У травні 1922 року радянська влада конфіскувала у храмі усі цінні церковні предмети, а 1935 року закрила його, перетворивши на болгарсько-німецький клуб. Усі одеські священики, які не були арештовані, змушені були виїхати у Румунію. У 1941 році зі вступом в місто румунської армії костел повернули вірним, у ньому став працювати о. Йосиф Хахула, який раніше був тут вікарієм. У 1949 році храм знову було закрито, в ньому облаштували спочатку виставку досягнень Одещини, а згодом - спортивний зал. Будівлю варварськи переробили, знищивши колони, мармурове оздоблення тощо. 09.08.1991р. о. Тадеуш Хоппе отримав ключі від суттєво зруйнованого одеського костелу, ним стали опікуватись оо.-салезіанці, на плечі яких (разом з місцевими вірянами) ліг важкий тягар відновлення святині. У 1997-1999 роках тут працював вікарієм майбутній єпископ о. Віталій Кривицький SDB. Після створення Одесько-Сімферопольської дієцезії собор став кафедральним, його перейняло дієцезіальне духовенство. Реставрація храму продовжувалась до 2008 року, коли 24 серпня його реконсекрував кардинал Станіслав Дзівіш з Кракова. В катедрі є орган, подарований парафією з Польщі. 15 серпня 2022 року Апостольський нунцій в Україні архієпископ Вісвальдас Кульбокас за участю єпископів Станіслава Широкорадюка та Яна Собіло коронував ікону Успіння Пресвятої Богородиці головного вівтаря короною, освяченою Папою Римський.

Парафію обслуговували дієцезіальні священники, а від 27 вересня 2020 року - францисканці (орден Братів Менших). Працюють черниці: гоноратки (згромадження Малих Сестер Непорочного Серця Марії) і служебниці (згромадження Сестер Служебниць Непорочно Зачатої П.Д.М.)


ОСНОВНІ ПОДІЇ ЧИ ПУБЛІКАЦІЇ, ПОВ'ЯЗАНІ ІЗ СВЯТИНЕЮ

2008. 05.03 О. ПЕТРО МАЛЬЧУК ВИСВЯЧЕНИЙ НА ЄПИСКОПА КАРДИНАЛОМ МАР'ЯНОМ ЯВОРСЬКИМ. СПІВКОНСЕКРАТОРИ - АПОСТОЛЬСЬКИЙ НУНЦІЙ В УКРАЇНІ АРХІЄПИСКОП ІВАН ЮРКОВИЧ ТА ЄПИСКОП БРОНІСЛАВ БЕРНАЦЬКИЙ; 08.24 РЕКОНСЕКРАЦІЯ КАТЕДРИ ПІСЛЯ РЕСТАВРАЦІЇ. Урочистість очолив та освятив скульптури Святіших Отців Йоана Павла ІІ і Мартина ІІІ на зовнішній стіні катедри кардинал Станіслав Дзівіш з Кракова (Польща) за участю архіпастирів з України, Молдови, Білорусі, Польщі та Бельгії;




2016. 05.07 З нагоди 25-річчя відновлення структур Римсько-Католицької Церкви в Україні, повернення катедри, а також Ювілейного Року Милосердя святкові урочистості очолив архієпископ Петро Мальчук за участю єпископів Броніслава Бернацького, Яцека Пиля, Леона Малого, Антонія Коши (Молдова), Антонія Дзємянки (Білорусь), Михаїла Бубнія (УГКЦ) та інших; 08.15 Храмове свято очолив Апостольський нунцій в Україні архієпископ Клаудіо Гуджеротті. В урочистості взяли участь єпископ Броніслав Бернацький та запрошені ним архіпастирі Української Греко-Католицької Церкви, Української Православної Церкви Київського патріархату та Німецької Євангелічно-Лютеранської Церкви;

2017. 01.06 Кафедральний собор Успіння Пресвятої Діви Марії в Одесі; 05.20 Апостольський нунцій в Україні архієпископ Клаудіо Гуджеротті очолив у співслужінні єпископа Михаїла Бубнія (УГКЦ), єпископів Броніслава Бернацького, Станіслава Широкарадюка, Яцека Пиля і єпископа-номінанта Віталія Кривицького Святу Месу з нагоди 45-річчя священства і 15-річчя консекрації єпископа Броніслава та 15-річчя заснування дієцезії; 08.15 Престольний празник Успіння Пресвятої Діви Марії. Урочисту Службу Божу очолив єпископ Броніслав Бернацький;

2018. 03.27 Диякони Блажей Гурський і Петро Каліновський отримали Таїнство Священства із рук єпископа Броніслава Бернацького; 04.22 Єпископ Броніслав Бернацький висвятив на диякона семінариста Йоана Марію Паулаускіса; 06.17 Єпископ Броніслав Бернацький уділив Таїнство Миропомазання в Одесі п'ятьом вірянам; 08.15 Відпустову Святу Месу очолив єпископ Яцек Пиль; 09.30 Єпископ Віталій Кривицький очолив урочисту Святу Месу з нагоди 25-річчя служіння в Одесі черниць згромадження Дочок Марії Помічниці Християн (салезіянок);

2019. 02.24 Єпископ Броніслав Бернацький зі священниками та вірними привітали єпископа-коад'ютора Станіслава Широкорадюка, котрий звершив Святу Євхаристію та приступив до виконання своїх обов'язків; 03.05 Єпископ Броніслав Бернацький зустрівся із деканами дієцезії, очолив Святу Літургію, під час якої освятив образи Святої Родини та передав їх деканам; 03.18 Єпископ Броніслав Бернацький за участю єпископа Яцека Пиля очолив Службу Божу на честь св. Йосифа та з нагоди іменин настоятеля катедри о. Йосифа Павлюка; 05.04 Єпископ Броніслав Бернацький рукоположив в диякони семінариста Лукаша Копчинського та в пресвітери дияконів Яна Марію Паулаускіса і Даніеля Кулаковскі; 06.09 Таїнство Миропомазання групі вірян уділив єпископ Броніслав Бернацький;

2020. 01.11 Єпископ Станіслав Широкорадюк очолив Месу з нагоди 25-річчя єпископських свячень за участю католицьких єпископів обох обрядів; 02.25 ІНГРЕС ЄПИСКОПА СТАНІСЛАВА ШИРОКОРАДЮКА за участю Апостольського нунція в Україні Кладудіо Гуджеротті, єпископів з України та Антонія Кошу з Придністров’я; 11.19 Єпископ Станіслав Широкорадюк за участю єпископа Віталія Кривицького SDB очолив похоронні урочистості о. Йоахіма Ясіти SDB. Поховали на ІІ Католицькому цвинтарі міста; 12.27 Єпископ Віталій Кривицький очолив похоронні урочистості своєї мами Людмили за участю єпископів Станіслава Широкорадюка, Павла Гончарука, Радослава Змітровича та Мар'яна Бучека;

Костел (чеською kostel, словацькою kostol, польською kościół) — західнослов'янська назва римсько-католицького храму. Від старочеського 'kostel', утвореного латинським 'castellum' ('замок' - у ті часи святині будували укріпленими), походять словацьке 'kostol' та польське 'kościół'. На західноукраїнських землях слово костел вживалось ще у білохорватські та руські (давньоукраїнські) часи, коли ці терени належали до Празької дієцезії.