BAŁTA. Kościół p.w. św. Stanisława B. M. (176?). Odesski obw., Podilski r-n

66100 Балта,
вул. Ярослава Мудрого, 2,
+380 (4866) 220-93, 246-27,
f.b.: 100084458839588

У 30-х роках XVIIст. заснували селище Палієве (Палієве Озеро), а в 60-х роках Юзеф Любомирський розпочав будівництво на лівому березі Кодими фортеці Юзефград (навпроти на правому березі ще з XVIст. існувало турецьке укріплення «Балта»). 1776 року Юзефград отримав магдебурзьке право. У 1797р. Юзефград (з 1793р. - Єленськ) об'єднали з Балтою в одне місто, яке стало центром повіту. У 1849р. у Балті проживало 9810 мешканців, 1860 року - близько 14000, 1897 року - 23363, 1914 року - понад 28000, нині - майже 18 тисяч осіб. Із 1923р. було райцентром (у 1924-1929рр. - столицею Молдавської АРСР), а 2020 року увійшло до Подільського району.

У 60-х роках XVIIIст. коштом місцевого власника Станіслава Любомирського за проектом львівського архітектора Себастіяна Фесінґера збудували мурований храм для католиків-вірмен, які переселились в Юзефград із Криму, втікаючи від релігійного переслідування. Фундатор надав парафії належне фінансово-матеріальне забезпечення, у томі числі три села.

Ważne wydarzenia w historii świątyń i posłudze arcypasterzy
Bieżąca data: wrzesień, 08
1724	- коронація чудотворної ікони Сокальської Богоматері у бернардинському костелі Матері Божої Умиління у Сокалі на Львівщині;
1824	- костел св. Казимира у Кузьмівці (Казимирівці) на Рівненщині консекрував єпископ Мінський Яків Дедерко;
1829	- костел Пресвятої Трійці у Ржищеві на Київщині освятив київський архідиякон о. Павло Петровський;
1853	- архієпископ Лука Баранецький консекрував костел св. Миколая у Повітні на Львівщині;
1860	- інгрес до Кам'янець-Подільської катедри єпископа-ординарія Антонія Фіалковського;
1885	- освячено новозбудований костел Матері Божої Святого Розарію у Молодії на Буковині;
1901	- новоспоруджений та оснащений храм у Криниці (Коростятині) на Тернопільщині консекрував під титулом Різдва Пресвятої Діви Марії архієпископ Йосиф Вебер, єпископ-помічник Львівський;
1909	- освячено черговий костел св. Софії у Підволочиську на Тернопільщині;
1911	- помер у Кракові кардинал Ян Пузина, колишній єпископ-помічник Львівський; похований у Краківській катедрі;
1930	- новоспоруджений костел св. Антонія Падуанського у Малих Голобах на Волині консекрував єпископ-ординарій Луцький Адольф Шельонжек;
1931	- освячено костел Різдва Пресвятої Діви Марії у Старих Петликівцях на Тернопільщині;
1995	- храм Різдва Пресвятої Діви Марії у Стрию на Львівщині оголошено санктуарієм Матері Божої Хранительки Людських Надій;
2001	- повернену та відремонтовану каплицю у Чорному Лісі на Тернопільщині повторно освятили (під титулом Різдва Пресвятої Діви Марії);
2003	- єпископ Станіслав Падевський освятив каплицю Божого Милосердя у костелі Різдва Пресвятої Діви Марії в Бердянську на Запоріжжі;
2013	- єпископ Ян Собіло заклав наріжний камінь у стіну костелу Різдва Пресвятої Діви Марії в Бердянську на Запоріжжі;
2014	- освячено подаровану благодійником нову Хресну дорогу в костелі Різдва Пресвятої Діви Марії у Свидовцях на Закарпатті;
2017	- архієпископ Мечислав Мокшицький впровадив впровадив мощі св. єпископа Йосифа Пельчара до костелу Успіння Пресвятої Діви Марії у Рудках на Львівщині;
2018	- єпископ Леон Дубравський реконсекрував костел Пресвятого Серця Ісуса Христа у Кам'янці-Подільському на Хмельниччині;
2021	- костел Різдва Пресвятої Діви Марії у Мацьківцях на Хмельниччині проголошено санктуарієм Божої Матері Фатімської;
2022	- архієпископ Мечислав Мокшицький освятив відреставровану каплицю Різдва Пресвятої Діви Марії в Глиницях на Львівщині;
Następna data: wrzesień, 09
1923	- єпископ Кароль Фішер освятив на Львівщині перенесений до Вацевичів (від 1945р. - Залужани) липовецький дерев'яний костелик Благовіщення Пресвятої Діви Марії;
2001	- в костелі Різдва Пресвятої Діви Марії у Стрию на Львівщині кардинал Мар'ян Яворський коронував образ Матері Божої Стрийської короною, освяченою у Львові 26 червня 2001 року Святішим Отцем Йоаном Павлом ІІ;

Наприкінці 70-х років татари у відповідь на спустошення московітськими військами турецької частини Балти, яка прихистила барських конфедератів, знищили частину Юзефграду, у тому числі храм та парафіяльний будинок. У 1776 році завдяки Олександру Любомирському разом із містом відбудували також балтську святиню (і парафіяльний будинок). Вона отримала три дерев'яні вівтарі, головний з яких містив образ Матері Божої. У 1810р. при цьому храмі заснували також парафію для римо-католиків (настоятелем мав бути католик вірменського обряду, а вікарієм - латинського). 17 грудня 1826 року костел консекрував єпископ Франциск Мацкевич. Балта у підпорядкуванні Кам'янецької дієцезії стала садибою деканату, до якої увійшло ще 9 парафій, у тому числі Голованівськ, Кодима, Криве Озеро, М'ястківка (нині - Городківка), Ободівка, Саврань і Чечельник.

Źródło zdjęcia: facebook.com/100084458839588

У 50-х роках ХІХст. парафія в Балті нараховувала понад 2300 вірян, від 70-х років цього століття до початку І світової війни (адміністратором та пізінше настоятелем у цей період служив о. Станіслав Галузинський) чисельність вірян збільшилась від півтори тисячі до понад двох тисяч осіб. Наприкінці першого десятиліття ХХст. завдяки зусиллям о. Галузинського храм було розширено (справа і зліва від головного вівтаря), придбано додаткове костельне оснащення, оновлено орган та споруджено на кладовищі каплицю.

У 1930 році костел у Балті радянська влада зачинила, орган та інше оснащення, огорожу, дзвіницю було знищено. Храм спочатку використовували як танцювальну залу та їдальню педучилища, а в часи Голодомору - як зерносховище, яке охороняли від вмираючих з голоду місцеві активісти. У 1941-1944рр. (під час румунської окупації) святиня запрацювала завдяки о. Маршинському, який доїжджав із Чечельника, проте після війни костел зачинили знову та згодом передали школі №2 під спортзал. А після того, як на заняттях загинув учень, місцева влада перетворила храм на автостанцію, облаштувавши у ньому зал очікування, буфет, каси та перукарню.

На початку 90-х років до Балти із Чечельника стали приїджати священники. Вони звершували богослужіння на цвинтарях та в будинках місцевих жителів, яким вдалось 1993 року добитись повернення колишнього костелу. 25 серпня 1993 року єпископ Ян Ольшанський MIC освятив повернений храм, яким ще близько десяти років продовжували опікуватись чечельницькі душпастирі. Завдяки їм святиню було частково відремонтовано. Після 2002 року, коли заснували Одесько-Сімферопольської дієцезію, було також відновлено парафію у Балті та балтський деканат, а 2005 року призначено першого настоятеля, який вже стало проживав у місті. 2 вересня 2023 року єпископ Броніслав Бернацький реконсекрував відремонтований костел та освятив нові вівтар і орган (італійської марки Viscont).

Парафію у Балті обслуговують дієцезіальні священники, з 2007 року тут також працюють черниці-шаритки (згромадження Сестер Милосердя св. Вікентія де Поля), котрі утримують будинок для дітей з вулиці.