BAŁTA. Kościół p.w. św. Stanisława B. M. (176?). Odesski obw., Podilski r-n

66100 Балта,
вул. Ярослава Мудрого, 2,
+380 (4866) 220-93, 246-27,
f.b.: 100084458839588

У 30-х роках XVIIст. заснували селище Палієве (Палієве Озеро), а в 60-х роках Юзеф Любомирський розпочав будівництво на лівому березі Кодими фортеці Юзефград (навпроти на правому березі ще з XVIст. існувало турецьке укріплення «Балта»). 1776 року Юзефград отримав магдебурзьке право. У 1797р. Юзефград (з 1793р. - Єленськ) об'єднали з Балтою в одне місто, яке стало центром повіту. У 1849р. у Балті проживало 9810 мешканців, 1860 року - близько 14000, 1897 року - 23363, 1914 року - понад 28000, нині - майже 18 тисяч осіб. Із 1923р. було райцентром (у 1924-1929рр. - столицею Молдавської АРСР), а 2020 року увійшло до Подільського району.

У 60-х роках XVIIIст. коштом місцевого власника Станіслава Любомирського за проектом львівського архітектора Себастіяна Фесінґера збудували мурований храм для католиків-вірмен, які переселились в Юзефград із Криму, втікаючи від релігійного переслідування. Фундатор надав парафії належне фінансово-матеріальне забезпечення, у томі числі три села.

Ważne wydarzenia
w historii świątyń i posłudze arcypasterzy
Bieżąca data: listopad, 03
1596 - єпископ Павло Волуцький консекрував новоспоруджений костел св. Флоріана у шаргороді на Вінничині;
1935 - о. Михайло Завадецький освятив новоспоруджену каплицю-пам'ятник полеглим польським воїнам на цвинтарі у Зборові на Тернопільщині;
2009 - храм св. Станіслава у Чорткові на Тернопільщині проголошено санктуарієм Матері Божої Святого Розарію;
- костел св. Миколая у Лановичах на Львівщині проголошено санктуарієм Матері Божої Салетинської;
2018 - єпископ Яцек Пиль освятив новий вівтар в каплиці Всіх Святих у Феодосії в Криму;
Następna data: listopad, 04
1832 - помер у Деражному єпископ-помічник Луцько-Житомирський о. Ян Підгороденський, похований у Луцьку;
1863 - освячено каплицю сестер-непорочниць у Язловці на Тернопільщині;
1995 - архієпископ Мар'ян Яворський та єпископ Курт Кренн (Санкт-Пельтен) освятили фундамент майбутнього костелу бл. Якова Стрепи у Галичі на Івано-Франківщині;
2006 - єпископ Мар’ян Бучек освятив у Кіцмані на Буковині відновлені костел Матері Божої Цариці, парафіяльний будинок і приміщення для катехизації;
2007 - кардинал Мар'ян Яворський вмурував освячений Папою Бенедиктом XVI наріжний камінь храму Матері Божої Святого Розарію в Косові на Івано-Франківщині;

Наприкінці 70-х років татари у відповідь на спустошення московітськими військами турецької частини Балти, яка прихистила барських конфедератів, знищили частину Юзефграду, у тому числі храм та парафіяльний будинок. У 1776 році завдяки Олександру Любомирському разом із містом відбудували також балтську святиню (і парафіяльний будинок). Вона отримала три дерев'яні вівтарі, головний з яких містив образ Матері Божої. У 1810р. при цьому храмі заснували також парафію для римо-католиків (настоятелем мав бути католик вірменського обряду, а вікарієм - латинського). 17 грудня 1826 року костел консекрував єпископ Франциск Мацкевич. Балта у підпорядкуванні Кам'янецької дієцезії стала садибою деканату, до якої увійшло ще 9 парафій, у тому числі Голованівськ, Кодима, Криве Озеро, М'ястківка (нині - Городківка), Ободівка, Саврань і Чечельник.

Źródło zdjęcia: facebook.com/100084458839588

У 50-х роках ХІХст. парафія в Балті нараховувала понад 2300 вірян, від 70-х років цього століття до початку І світової війни (адміністратором та пізінше настоятелем у цей період служив о. Станіслав Галузинський) чисельність вірян збільшилась від півтори тисячі до понад двох тисяч осіб. Наприкінці першого десятиліття ХХст. завдяки зусиллям о. Галузинського храм було розширено (справа і зліва від головного вівтаря), придбано додаткове костельне оснащення, оновлено орган та споруджено на кладовищі каплицю.

У 1930 році костел у Балті радянська влада зачинила, орган та інше оснащення, огорожу, дзвіницю було знищено. Храм спочатку використовували як танцювальну залу та їдальню педучилища, а в часи Голодомору - як зерносховище, яке охороняли від вмираючих з голоду місцеві активісти. У 1941-1944рр. (під час румунської окупації) святиня запрацювала завдяки о. Маршинському, який доїжджав із Чечельника, проте після війни костел зачинили знову та згодом передали школі №2 під спортзал. А після того, як на заняттях загинув учень, місцева влада перетворила храм на автостанцію, облаштувавши у ньому зал очікування, буфет, каси та перукарню.

Źródło zdjęcia: facebook.com/100084458839588

На початку 90-х років до Балти із Чечельника стали приїджати священники. Вони звершували богослужіння на цвинтарях та в будинках місцевих жителів, яким вдалось 1993 року добитись повернення колишнього костелу. 25 серпня 1993 року єпископ Ян Ольшанський MIC освятив повернений храм, яким ще близько десяти років продовжували опікуватись чечельницькі душпастирі. Завдяки їм святиню було частково відремонтовано. Після 2002 року, коли заснували Одесько-Сімферопольської дієцезію, було також відновлено парафію у Балті та балтський деканат, а 2005 року призначено першого настоятеля, який вже стало проживав у місті. 2 вересня 2023 року єпископ Броніслав Бернацький реконсекрував відремонтований костел та освятив нові вівтар і орган (італійської марки Viscont).

Źródło zdjęcia: facebook.com/100084458839588

Парафію у Балті обслуговують дієцезіальні священники, з 2007 року тут також працюють черниці-шаритки (згромадження Сестер Милосердя св. Вікентія де Поля), котрі утримують будинок для дітей з вулиці.

Źródło zdjęcia: facebook.com/100084458839588
INNE ŚWIATYNI Z TYMI SAMYMI: