БАЛТА. Костел св. Станіслава єп. мч. (176?). Одеська обл., Подільський р-н

66100 Балта,
вул. Ярослава Мудрого, 2,
+380 (4866) 220-93, 246-27,
f.b.: 100084458839588

У 30-х роках XVIIст. заснували селище Палієве (Палієве Озеро), а в 60-х роках Юзеф Любомирський розпочав будівництво на лівому березі Кодими фортеці Юзефград (навпроти на правому березі ще з XVIст. існувало турецьке укріплення «Балта»). 1776 року Юзефград отримав магдебурзьке право. У 1797р. Юзефград (з 1793р. - Єленськ) об'єднали з Балтою в одне місто, яке стало центром повіту. У 1849р. у Балті проживало 9810 мешканців, 1860 року - близько 14000, 1897 року - 23363, 1914 року - понад 28000, нині - майже 18 тисяч осіб. Із 1923р. було райцентром (у 1924-1929рр. - столицею Молдавської АРСР), а 2020 року увійшло до Подільського району.

У 60-х роках XVIIIст. коштом місцевого власника Станіслава Любомирського за проектом львівського архітектора Себастіяна Фесінґера збудували мурований храм для католиків-вірмен, які переселились в Юзефград із Криму, втікаючи від релігійного переслідування. Фундатор надав парафії належне фінансово-матеріальне забезпечення, у томі числі три села.

Важливі події
історії святинь та служіння архіпастирів
Поточна дата: червень, 24
1599 - закладено наріжний камінь костелу св. Йоана Хрестителя в Ізяславі на Хмельниччині;
1928 - освячено наріжний камінь храму Імені Пресвятої Діви Марії у Підвисокому на Тернопільщині;
1987 - майбутній єпископ-помічник Кам'янець-Подільський Ян Нємєц висвячений на священника єпископом Ігнатієм Токарчуком у Перемишлі (Польща);
1989 - майбутній єпископ о. Ян Ольшанський освятив костел Христа Царя в Івано-Франківську;
1991 - костел Преображення Господнього у Куманові на Хмельниччині освятив єпископ Ян Ольшанський;
1992 - у Бердичеві на Житомирщині відправили першу після повернення костелу cв. Варвари Месу;
1995 - архієпископ Мар'ян Яворський освятив відтворену капличку Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії в Острозі на Рівненщині ;
2003 - майбутнього єпископа-помічника Мукачівського Миколу Лучка рукоположив в священники єпископ Антал Майнек у Мукачівській катедрі;
2005 - єпископ Маркіян Трофим'як освятив новий костел свв. Архангела Михаїла i Антонія у Камені-Каширському на Волині;
2014 - архієпископ Мечислав Мокшицький повторно освятив відновлений костел Різдва св. Йоана Хрестителя у Куропатниках на Тернопільщині;
2017 - о. Віталій Кривицький, номінований ординарієм Київсько-Житомирським, висвячений на єпископа Апостольським нунцієм в Україні архієпископом Клаудіо Ґуджеротті у співкатедрі в Києві;
2018 - архієпископ Мечислав Мокшицький освятив новий головний вівтар костелу Різдва св. Йоана Хрестителя у Галущинцях на Тернопільщині;
2019 - єпископ Броніслав Бернацький у Доброславі на Одещині освятив земельну ділянку під будівництво костелу та хрест, встановлений на ній;
Наступна дата: червень, 25
1758 - у костелі св. Валентина в Наварії на Львівщині єпископ Перемишльський Вацлав Сераковський вручив митрополичий палій новопризначеному Львівському митрополиту Владиславу Лубенському;
1826 - майбутній архієпископ-митрополит Львівський Франциск Вежхлейський висвячений на священника у Відні (Австрія);
1858 - призначений титулярним єпископом Танасієнським та єпископом-помічником Кам'янець-Подільської дієцезії о. Антоній Фіалковський;
1882 - здійснено консекрацію костелу Пресвятої Трійці у Бариші на Тернопільщині;
1950 - висвячений на священника у Кальварії Зебжидовській (Польща) Львівським архієпископом Євгенієм Базяком майбутній архієпископ-митрополит Львівський кардинал Мар'ян Яворський;
1994 - відремонтований храм у Фельштині на Хмельниччині консекрував єпископ Ян Ольшанський під титулом св. Адальберта (Войтеха);
1996 - о. Владислав Дажицький освятив земельну ділянку під будівництво костелу Матері Божої Фатімської у Ганнополі на Вінничині;
2001 - Папа Йоан Павло ІІ відвідав собор св. Олександра у Києві;
2016 - храм Матері Божої Святого Розарію у Шаровечці на Хмельниччині консекрував єпископ Леон Дубравський;

Наприкінці 70-х років татари у відповідь на спустошення московітськими військами турецької частини Балти, яка прихистила барських конфедератів, знищили частину Юзефграду, у тому числі храм та парафіяльний будинок. У 1776 році завдяки Олександру Любомирському разом із містом відбудували також балтську святиню (і парафіяльний будинок). Вона отримала три дерев'яні вівтарі, головний з яких містив образ Матері Божої. У 1810р. при цьому храмі заснували також парафію для римо-католиків (настоятелем мав бути католик вірменського обряду, а вікарієм - латинського). 17 грудня 1826 року костел консекрував єпископ Франциск Мацкевич. Балта у підпорядкуванні Кам'янецької дієцезії стала садибою деканату, до якої увійшло ще 9 парафій, у тому числі Голованівськ, Кодима, Криве Озеро, М'ястківка (нині - Городківка), Ободівка, Саврань і Чечельник.

Джерело фотознімка: facebook.com/100084458839588

У 50-х роках ХІХст. парафія в Балті нараховувала понад 2300 вірян, від 70-х років цього століття до початку І світової війни (адміністратором та пізінше настоятелем у цей період служив о. Станіслав Галузинський) чисельність вірян збільшилась від півтори тисячі до понад двох тисяч осіб. Наприкінці першого десятиліття ХХст. завдяки зусиллям о. Галузинського храм було розширено (справа і зліва від головного вівтаря), придбано додаткове костельне оснащення, оновлено орган та споруджено на кладовищі каплицю.

У 1930 році костел у Балті радянська влада зачинила, орган та інше оснащення, огорожу, дзвіницю було знищено. Храм спочатку використовували як танцювальну залу та їдальню педучилища, а в часи Голодомору - як зерносховище, яке охороняли від вмираючих з голоду місцеві активісти. У 1941-1944рр. (під час румунської окупації) святиня запрацювала завдяки о. Маршинському, який доїжджав із Чечельника, проте після війни костел зачинили знову та згодом передали школі №2 під спортзал. А після того, як на заняттях загинув учень, місцева влада перетворила храм на автостанцію, облаштувавши у ньому зал очікування, буфет, каси та перукарню.

Джерело фотознімка: facebook.com/100084458839588

На початку 90-х років до Балти із Чечельника стали приїджати священники. Вони звершували богослужіння на цвинтарях та в будинках місцевих жителів, яким вдалось 1993 року добитись повернення колишнього костелу. 25 серпня 1993 року єпископ Ян Ольшанський MIC освятив повернений храм, яким ще близько десяти років продовжували опікуватись чечельницькі душпастирі. Завдяки їм святиню було частково відремонтовано. Після 2002 року, коли заснували Одесько-Сімферопольської дієцезію, було також відновлено парафію у Балті та балтський деканат, а 2005 року призначено першого настоятеля, який вже стало проживав у місті. 2 вересня 2023 року єпископ Броніслав Бернацький реконсекрував відремонтований костел та освятив нові вівтар і орган (італійської марки Viscont).

Джерело фотознімка: facebook.com/100084458839588

Парафію у Балті обслуговують дієцезіальні священники, з 2007 року тут також працюють черниці-шаритки (згромадження Сестер Милосердя св. Вікентія де Поля), котрі утримують будинок для дітей з вулиці.

Джерело фотознімка: facebook.com/100084458839588
ІНШІ СВЯТИНІ, ЯКІ МАЮТЬ ТАКІ Ж:

Костел (чеською kostel, словацькою kostol, польською kościół) — західнослов'янська назва римсько-католицького храму. Від старочеського 'kostel', утвореного латинським 'castellum' ('замок' - у ті часи святині будували укріпленими), походять словацьке 'kostol' та польське 'kościół'. На західноукраїнських землях слово костел вживалось ще у білохорватські та руські (давньоукраїнські) часи, коли ці терени належали до Празької дієцезії.