68600 Ізмаїл,
вул.Комсомольська, 43,
+380 (4841) 210-74
Ізмаїл стоїть на місці, де у IV–V сторіччях знаходилась грецька колонія Антиофілас, а потім виникло поселення «Сміл», яке у середньовіччі генуезькі купці називали «Сініл». Після XVI століття територію захопили турки і на цьому місці постала фортеця «Ішмаел» (можливо, що турки просто пристосували до своєї мови назву «Сміл»). Після відступу турків у 1812 році вона отримала статус міста і назву Тучков (назву Ізмаїл повернули у 40-х роках XIX сторіччя). З 1944 року був центром області, а від 1956 року є районним центром, в якому нині проживає майже 72 тисячі мешканців.
Після отримання у 1825 році дозволу на спорудження костелу римо-католики Ізмаїла збудували 1826 року через недостатність коштів лише невелику каплицю, яка вже 1840 року стала руїною. І тільки наприкінці 40-х - на початку 50-х років постав нарешті сучасний мурований храм. У 1915 році костел заново було відбудовано після пожежі. До революції парафію, як нараховувала 2215 вірних, обслуговував о. Йоан Хондру, а храм продовжував працювати і далі, оскільки Ізмаїл увійшов до складу Румунії.
| Ważne wydarzenia w historii świątyń i posłudze arcypasterzy |
|
|---|---|
| Bieżąca data: listopad, 09 | |
| 1834 | - інгрес до Львівської архікатедри митрополита-архієпископа Франциска Лушина; |
| 1924 | - вмуровано наріжний камінь костелу cв. Станіслава Костки у Чемеринцях на Львівщині; |
| 1996 | - храм Діви Марії Цариці у Кобелевиці на Закарпатті освятив єпископ Антал Майнек; |
| 1997 | - костел Різдва Пресвятої Діви Марії у Коростишеві на Житомирщині консекрував єпископ Станіслав Широкорадюк; |
| 2019 | - у Київській співкатедрі консекрований Апостольським нунцієм в Україні архієпископом Клаудіо Гуджеротті о. Олександр Язловецький, призначений єпископом-помічником Київсько-Житомирським; |
| 2020 | - у крипті Кам'янець-Подільської катедри поряд з єпископом-ординарієм Яном Ольшанським похоронено єпископа-помічника Яна Нємца; |
| Następna data: listopad, 10 | |
| 1717 | - храм у Тинній на Хмельниччині консекрував єпископ Стефан Рупневський під титулом Успіння Пресвятої Діви Марії i св. Войцеха; |
| 1850 | - Фердинанд Кан, номінований ординарієм Тираспольським, висвячений на єпископа в Санкт-Петербурзі Могильовським архієпископом Казимиром Дмоховським; |
| 1900 | - єпископ Болеслав Клопотовський консекрував головний вівтар костелу Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії в Городківці на Вінничині; |
| 2002 | - новозбудований храм Пресвятого Серця Господа Ісуса в Аристівці на Вінничині консекрував єпископ Броніслав Бернацький; |
У 1940 році у місто увійшла радянська армія, храм закрили, його багаторічного настоятеля о. Йоана арештували та зіслали у табори, де він і загинув. У другій половині 40-х років костел закрили повторно (храм працював під час війни), так святиня стала спортивним залом для дітей із сусідніх шкіл та дитячого дому.
Римсько-католицька спільнота Ізмаїла намагалась з 1993 року повернути колишній храм. Через поганий технічний стан будівлі міська влада 1995 року заборонила проводити тут спортивні заняття та виставила її на продаж. В кінцевому підсумку 3 жовтня 1996 року у присутності єпископа Станіслава Падевського OFM Cap, о. Яна Мухи SAC, Ванди Голуб, яка була ініціатором створення місцевої громади, та інших парафіян костел безоплатно повернули Церкві. Його було частково відремонтовано. А капітальний ремонт святині розпочався 2003 року з призначенням настоятелем о. Ромуальда Блевонзка. З 2008 року ремонтні роботи у храмі продовжив о. Адам Шихевич.
Парафію обслуговують дієцезіальні священники, тут працюють також черниці-бенедиктинки (згромадження Сестер Бенедиктинок Місіонерок).
Kościoły i kaplice Ukrainy