|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
67462 Щербанка,
вул. Центральна, 74
Поселення на місці вже існуючої з кінця XVIIIст. Бузіянівки (Шербанова) заснували 1808 року німецькі переселенці із суміжного із Німеччиною французького регіону Ельзас, назвавши його Ельзасом. У 1859р. тут проживало 1176 мешканців, 1887 року - 2011, 1897 року - 1886, 1916 року - 1641, нині - понад 1400 осіб. У 1944р. жителі німецького походження виїхали до Німецького рейху, а 1945 року село назвали Щербанкою (втім, ця назва зустрічається ще перед Ісв. війною).
Католики латинського обряду становили переважну більшість населення Ельзаса та належали до парафії Різдва Пресвятої Діви Марії в Мангеймі (нині - Кам'янка). Першу муровану святиню, яка вже тоді отримала титул св. Ангелів-Охоронців, збудували своїм коштом 1828 року ще в складі Кам'янецької дієцезії. Пізніше вже в рамках Тираспольської дієцезії вона стала філіальним храмом мангеймської парафії.
| Ważne wydarzenia w historii świątyń i posłudze arcypasterzy |
|
|---|---|
| Bieżąca data: lipiec, 20 | |
| 1819 | - єпископ Францішек Мацкевич консекрував новоспоруджений та оснащений костел Пресвятої Трійці у Купині на Хмельниччині; |
| 1928 | - о. Стефан Вальчикевич номінований єпископом-помічником Луцьким; |
| 1996 | - єпископ Ян Пурвінський освятив новозбудований костел Пресвятого Серця Ісуса Христа у Биківці на Житомирщині; |
| 2011 | - єпископ Мар'ян Бучек освятив дзвони храму Святої Родини у Харкові; |
| 2018 | - архієпископ Мечислав Мокшицький за участю італійського архієпископа Ренато Боккардо освятив відновлену цвинтарну каплицю у Ямполі на Львівщині; |
| Następna data: lipiec, 21 | |
| 1711 | - заклали наріжний камінь мурованого костелу св. Йоана Хрестителя (та монастиря) у Берестечку на Волині; |
| 1760 | - номіновано архієпископом-митрополитом Львівським єпископа Вацлава Сераковського; |
| 1789 | - храм у Ляхівцях на Хмельниччині консекрував єпископ- помічник Луцький Хризостом Качковський під титулом Пресвятої Трійці; |
| 1823 | - у Друхові на теренах парафії св. Каетана у Березневому (Рівненщина) народився майбутній єпископординарій Луцько-Житомирський Кирило Любовидзький; |
| 1924 | - закладено фундамент та вмуровано і освячено наріжний камінь майбутнього костелу Різдва Пресвятої Діви Марії у Старих Петликівцях на Тернопільщині; |
| 2024 | - за участю Папського легата кардинала П’єтро Пароліна костел Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії у Бердичеві на Житомирщині проголошено малою базилікою; |
Будівництво наступного мурованого костелу (теж коштом вірян) в Ельзасі розпочали, швидше за все, ще перед закладенням наріжного каменя, яке 25 (13 за юліанським календарем) травня 1891 року здійснив уродженець парафії св. Франциска Ксаверія у Раштадті (нині - Поріччя) о.-диякон Купріян (Кирияк) Рейхарт, який тоді ще навчався у Саратовській духовній семінарії. Святиня із вежею понад 40 метрів отримала три вівтарі, головний з яких містив образ св. Гариїла, Архангела (тому храму інколи приписують аналогічний титул), а бічні - Пресвятої Діви Марії і св. Йосифа, а також інше досить значне оснащення, яке до того ж було суттєво збільшене у наступні роки. 6 листопада (25 жовтня за юліанським календарем) наступного року новоспоруджений храм консекрував під старим присвяченням св. Ангелам-Охоронцям єпископ Тираспольський Антон Церр.
Від 1895 року по 1911 рік ельзаських вірян обслуговував вже згаданий та висвячений 1893 року на священника о. Рейхард. Спочатку він працював в якості вікарія-експозита, а потім і настоятеля-куратора, оскільки при ньому філія в Ельзаці стала парафією, яка охопила десяток навколишніх населених пунктів із філіальним костелом у Єреміївці та загальною чисельністю понад 2100 вірян. Принаймні, у 1912-1917 роках в Ельзасі служив о. Фердинанд Гірш. Від 1915 року єреміївську філію вже обслуговував не ельзаський настоятель, а окремий душпастир. Перед І світовою війною парафія разом із філією нараховувала понад 2300 вірних.
О. Рейхарда, який залишив глибокий слід в ельзаській парафії, радянська влада заарештувала 1935 року, 1936 року відправила на заслання в Казахстан, де його 1938 року повторно було арештовано та розстріляно. У радянські часи частину костелу перетворили на шкільний спортивний зал, потім використовували за різним призначенням. Нині пустує та руйнується.
Strona główna