|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
68552 Красне
У 1814р. колонію заснували німецькі переселенці із утвореного Наполеоном 1807 року Варшавського герцогства. Спочатку називалась Степом №7 або Католицькою колонією (на відміну від переважної більшості протестантських), і лише 1817 року отримала назву Красне. У 1886р. тут проживало 1890 мешканців, 1930 року - 2495, у тому числі 2416 німців, 1940 року - 3600, з них 3511 німців, нині - приблизно 1300 осіб. Восени 1940 року німці виїхали до Німецького рейху. До 2020 року входило до Таратинського району.
Вже 1818 року німецькі колоністи у Красному, які були переважно римо-католиками, збудували під керівництвом о. Пашковського мурований молитовний будинок, вкритий очеретяним дахом, з окремою дерев'яною дзвіницею. Поруч цей же душпастир збудував власним коштом парафіяльний будинок, який парафіяни придбали у його спадкоємців 1821 року. Красне спочатку належало до Кам'янецької дієцезії, а в середині XIXст. перейшло до новоутвореної Тираспольської дієцезії.
| Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів |
|
|---|---|
| Поточна дата: червень, 14 | |
| 1619 | - освячено під титулом Матері Божої Умиління костел бернардинів у Сокалі на Львівщині; |
| 1868 | - архієпископ Франциск Вежхлейський консекрував костел св. Миколая у Соколові на Львівщині; |
| 1903 | - архієпископ Йосиф Більчевський освятив оновлений головний вівтар костелу св. Станіслава єп. мч. у Фірлеєві (Липівці) на Івано-Франківщині; - єпископ Кароль Фішер повторно освятив костел св. Миколая єп. у Дублянах на Львівщині; |
| 1992 | - повернений храм Пресвятої Трійці у Любомлі на Волині освятив о. Людвіг Камілєвський; |
| 1996 | - костел Успіння Пресвятої Діви Марії у Кам‘янці-Бузькій на Львівщині проголосили санктуарієм Умираючого Господа Ісуса з Милятина; |
| 2014 | - єпископ Леон Дубравський у співлужінні єпископа Леона Малого консекрував костел Пресвятої Трійці в Окопах на Тернопільщині; |
| Наступна дата: червень, 15 | |
| 1895 | - освячено наріжний камінь костелу Преображення Господнього у Семаківці на Тернопільщині; |
| 1913 | - архієпископ Йосиф Більчевський урочисто коронував образ Матері Божої Неустанної Допомоги головного вівтаря костелу Матері Божої Неустанної Допомоги у Тернополі; |
| 1962 | - помер у Варшаві колишній архієпископ-митрополит Львівський Євгеній Базяк, похований в Кракові у Вавельській катедрі; |
| 2011 | - ординарій Київсько-Житомирський єпископ Ян Пурвінський зрікся з уряду, призначено ординарієм дієцезії з наданням титулу архієпископа ad personam єпископа Петра Мальчука; |
| 2019 | - єпископ Броніслав Бернацький впровадив реліквії св. Антонія Падуанського до костелу св. Антонія Падуанського
у Южноукраїнську на Миколаївщині; - єпископ Едуард Кава впровадив мощі св. Антонія Падуанського до костелу св. Антонія Падуанського у Косові-Хом'яківці на Тернопільщині; |
| 2021 | - о. Вісвалдаса Кулбокаса призначено Апостольським нунцієм в Україні і титулярним архієпископом Мартани; |
Спорудження мурованого костелу у Красному, яке велось за настоятеля о. Адама Кюмовіча коштом місцевих вірян із вапняка-черепашника і обпаленої цегли, завершили 1866 року, вони того ж року збудували також муровану цвинтарну каплицю Пресвятої Діви Марії (завдяки Мартину Дірку та іншим вірним). Храм отримав, зокрема, три вівтарі, два бічних були присвячені Марії (зліва) і Йосифу (справа), фісгармонію, кришталеву люстру та три дзвони. 18 (6 за юліанським календарем) жовтня 1874 року достатньо оснащений костел консекрував єпископ Вікентій Ліпський, Апостольський адміністратор Тираспольської дієцезії. У 1881 році ліворуч від святині було споруджено новий парафіяльний будинок.
В середині 70-х років парафію у Красному, що нараховувала приблизно півтори тисячі римо-католиків і також охоплювала вірян у протестантських колоніях Аккерманського повіту, адміністрував о. Йоган Шнель, а наприкінці XX століття - о. Алоїзій Оккс. На початку ХХст. понад 2200 вірних обслуговував настоятель о. Людвиг Рислінг. 1906 року було придбано та освячено орган. Принаймні, у 1912-1930 роках тут служив о. Бернард Лейбхем, під опікою якого перебувало понад 2300 вірян. У 1930 році спільнота придбала новий дзвін на заміну старому, який тріснув наприкінці 20-х років. Тоді ж було також відремонтовано костел, а 1938 року замінили його дах.
Під час ІІ світової війни красненський храм було частково пошкоджено. У 1949р. хрест на костельній вежі все ще стояв, але дзвонів вже не було. Двері святині замурували, ніхто не міг потрапити всередину, тому храм не осквернили. Проте 1955 року хрест з нього таки скинули, а будівлю розібрали. У 1965 році на території колишнього костелу збудували два будинки. У 1980 році старе кладовище затопила вода, тому після її сходження його зруйнували повністю разом із цвинтарною каплицею.
У 2000-х роках в Красній завдяки колишнім місцевим мешканцям постали пам'ятні камені російською та німецькою мовами, а також каплиця поблизу.
Головна сторінка