|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
3600? Полтава
Іпатіївський список «Повісті минулих літ» 1174 року згадує сіверське місто під назвою «Лтава» (ймовірно, що від назви річечки Лтава, правої притоки Ворскли). Згодом місто назвали «По-Лтава», як таке, що розташоване по Лтаві. За останніми дослідженнями часом заснування Полтави вважається 899 рік, а сучасна назва міста зафіксована у документах 1430 року. З 1648 до 1775 роки Полтава була військово-адміністративним центром Полтавського полку в складі Гетьманської України. У 1802р. стала губернським центром, а в радянські часи - обласним. Населення - понад 288 тисяч мешканців.
Наприкінці XVIIIст. полтавець І. Котляревський на основі полтавського діалекту народної мови створив українську літературну мову. Але нині полтавці все частіше відмовляються від корінної мови Русі на користь так званої 'російської', яку штучно створили у Московії наприкінці XVIII - на початку XIX століть на основі місцевого діалекту церковно-слов'янської мови - православної латині. Століттями русинів-українців лякали жупелом КАТОЛИЦЬКОЇ ЛАТИНІЗАЦІЇ, проте навіть в Західній Україні, де зберігся найбільший католицький вплив, розмовляють досі корінною мовою, тоді як інша частина Русі, особливо Лівобережжя, все більше переходить на модернізований варіант ПРАВОСЛАВНОЇ ЛАТИНІ!
З 1843 по 1851 рік римо-католики Потави відправляли богослужіння у найманому приміщенні колишнього будинку училища садівництва, який пізніше перейшов до Полтавського інституту благородних панянок. На початку 1850-х років помічник губернського архітектора Семко-Савойський виконав проект римсько-католицької каплиці у вигляді класичної однонавної римської базиліки на високому цоколі, з двосхилим дахом, який 23 червня 1852 року був затверджений Полтавською губернською будівельною та дорожньою комісією. Наріжний камінь під будівництво костелу на розі вулиць Новосадової та Стрітенської (нині Короленка та Комсомольської) вмурували 27 вересня 1852 року. Будувався храм майже сім років (його проект суттєво відкорегували) і був урочисто освячений лише 12 червня 1859 року. Святиню збудували завдяки графу Якову Ламберту, першому настоятелю парафії о. Гялимському та добровільним пожертвам парафіян.
| Ważne wydarzenia w historii świątyń i posłudze arcypasterzy |
|
|---|---|
| Bieżąca data: sierpień, 16 | |
| 1853 | - новозбудований костел Успіння Пресвятої Діви Марії в Одесі консекрував єпископ Тираспільський Фердінанд Канн; |
| 1995 | - освячено тимчасову каплицю св. Роха у Борині на Львівщині; |
| 1992 | - звершену першу після ІІсв. війни Месу в поверненому костелі Різдва Пресвятої Діви Марії у Комарні на Львівщині, який пізніше віддали греко-католикам; |
| 2008 | - єпископ Мар'ян Бучек освятив наріжний камінь майбутньої каплиці Пресвятого Серця Ісуса Христа у придбаному будинку у Мічуріному на Донеччині; |
| Następna data: sierpień, 17 | |
| 1841 | - єпископ Франциск Мацкевич консекрував костел (Зіслання) Святого Духа у Дзигівці на Вінничині; |
| 1788 | - в Галичині народився майбутній єпископ-ординарій Тираспольський Фердинанд Кан; |
| 1958 | - в парафії св. Анни у Барі на Вінничині народився майбутній єпископ-помічник Львівський Леон Малий; |
| 1962 | - у селі Гарволін (Польща) народився майбутній єпископ-помічник Одесько-Сімферопольський Яцек Пиль; |
| 2013 | - архієпископ Мечислав Мокшицький консекрував новоспоруджений костел св. Роха у Борині на Львівщині; - єпископ Антал Майнек у Рахові-Ціпцарай на Закарпатті освятив новозбудований парафіяльний будинок при каплиці Успіння Пресвятої Діви Марії; |
| 2014 | - єпископ Антал Майнек відновлений ззовні та зі середини храм Успіння Пресвятої Діви Марії у Рахові на Закарпатті; |
У 1936 році радянська влада костел закрила, а 1937 року - повністю знищила (згодом на його фундаменті було збудовано медичну школу). Нині полтавські римо-католики послуговуються новим храмом Воздвиження Хреста Господнього.
Strona główna