ЛИСИН. Колишній костел Преображення Господнього (1792 - 1800). Рівненська обл., Дубенський р-н

35220 Лисин

Вперше Лисин у документах згадується 1512 роком, проте оборонне городище тут з'явилось значно раніше. У першій половині ХVIІст. був одним із осередків розвитку аріанства, мав аріанський храм (на місці колишнього городища), який пізніше замінив костел. Лисин належав до Демидівського району, а тепер входить до Дубенського. Населення - близько двох сотень мешканців.

Після заборони аріанства у другій половині ХVIІст. на місці аріанської святині постала католицька дерев'яна каплиця, яку 1724 року замінив дерев'яний костел, збудований коштом родини Древньовських. Є інформація, що 1761 року Святіший Отець Климентій ХІІІ встановив для місцевого храму відпуст 6 серпня. У 1777 році тут була заснована самостійна парафія, яка охопила також сусідні села та налічувала до тисячі вірян.

Важливі події
історії святинь та служіння архіпастирів
Поточна дата: вересень, 07
1739 - чудотворний образ Матері Божої урочисто внесли до костелу Різдва Пресвятої Діви Марії у Золотому Потоці на Тернопільщині;
1824 - єпископ Франциск Мацкевич консекрував перебудований храм св. Йосифа у Чечельнику на Вінничині;
1905 - костел cвв. Архангела Михаїла і Софії у Джуринській Слобідці на Тернопільщині консекрував архієпископ Йосиф Більчевський;
1934 - греко-католицький єпископ Миколай Чарнецький консекрував відновлений костел св. Франциска Асизького у Любешові на Волині;
2003 - нову каплицю Святого Духа у Вінниці освятив єпископ Леон Дубравський;
2013 - освятили новий вівтар костелу Різдва Пресвятої Діви Марії у Свидовцях на Закарпатті;
2014 - костел Різдва Пресвятої Діви Марії у Гайсині на Вінничині освятив єпископ Леон Дубравський;
2015 - архієпископ Мечислав Мокшицький освятив пам'ятну таблицю на честь св. Йоана Павла ІІ в костелі св. Станіслава єп. мч. у Кременці на Тернопільщині;
Наступна дата: вересень, 08
1724 - коронація чудотворної ікони Сокальської Богоматері у бернардинському костелі Матері Божої Умиління у Сокалі на Львівщині;
1824 - костел св. Казимира у Кузьмівці (Казимирівці) на Рівненщині консекрував єпископ Мінський Яків Дедерко;
1829 - костел Пресвятої Трійці у Ржищеві на Київщині освятив київський архідиякон о. Павло Петровський;
1853 - архієпископ Лука Баранецький консекрував костел св. Миколая у Повітні на Львівщині;
1860 - інгрес до Кам'янець-Подільської катедри єпископа-ординарія Антонія Фіалковського;
1901 - новоспоруджений та оснащений храм у Криниці (Коростятині) на Тернопільщині консекрував під титулом Різдва Пресвятої Діви Марії архієпископ Йосиф Вебер, єпископ-помічник Львівський;
1909 - освячено черговий костел св. Софії у Підволочиську на Тернопільщині;
1911 - помер у Кракові кардинал Ян Пузина, колишній єпископ-помічник Львівський; похований у Краківській катедрі;
1930 - новоспоруджений костел св. Антонія Падуанського у Малих Голобах на Волині консекрував єпископ-ординарій Луцький Адольф Шельонжек;
1931 - освячено костел Різдва Пресвятої Діви Марії у Старих Петликівцях на Тернопільщині;
1995 - храм Різдва Пресвятої Діви Марії у Стрию на Львівщині оголошено санктуарієм Матері Божої Хранительки Людських Надій;
2001 - повернену та відремонтовану каплицю у Чорному Лісі на Тернопільщині повторно освятили (під титулом Різдва Пресвятої Діви Марії);
2003 - єпископ Станіслав Падевський освятив каплицю Божого Милосердя у костелі Різдва Пресвятої Діви Марії в Бердянську на Запоріжжі;
2013 - єпископ Ян Собіло заклав наріжний камінь у стіну костелу Різдва Пресвятої Діви Марії в Бердянську на Запоріжжі;
2014 - освячено подаровану благодійником нову Хресну дорогу в костелі Різдва Пресвятої Діви Марії у Свидовцях на Закарпатті;
2017 - архієпископ Мечислав Мокшицький впровадив впровадив мощі св. єпископа Йосифа Пельчара до костелу Успіння Пресвятої Діви Марії у Рудках на Львівщині;
2018 - єпископ Леон Дубравський реконсекрував костел Пресвятого Серця Ісуса Христа у Кам'янці-Подільському на Хмельниччині;
2021 - костел Різдва Пресвятої Діви Марії у Мацьківцях на Хмельниччині проголошено санктуарієм Божої Матері Фатімської;
2022 - архієпископ Мечислав Мокшицький освятив відреставровану каплицю Різдва Пресвятої Діви Марії в Глиницях на Львівщині;

У 1792-1880 роках завдяки зусиллям та коштам тодішнього настоятеля о. Станіслава Карповіча та парафіян Якубовського, Моссаковського і Стрильницького на місці дерев'яного костелу, який розібрали, спорудили мурований, у стилі ампір. 6 серпня 1800 року у ньому відправили першу Месу. Тут була чудодійна ікона із зображенням Ісуса Христа і тридцяти трьох хрестів пензля художника італійської школи, вивезена із Італії під час Італійської компанії французьких військ наприкінці XVIIIст. Цей образ потрапив до генерала Вікентія Шептицького, котрий подарував його філіальному костелу Пресвятої Трійці у Боремлі, звідки завдяки тодішньому настоятелю о. Домініку Завадському і опинився у Лисині у 30-х роках XIXст. після передачі православним цього храму. Паломництво до чудотворної ікони було настільки чисельним, що о. Завадський, щоб його не звинуватили в окатоличенні населення та не відібрали костел, ініціював 1849 року будівництво у Лисині православної церкви, яке частково профінансували католики.

Відомо, що наступними настоятелями у Лисині були оо. Антоній Йонас, Вікентій Калькус та Корнелій Рутковський, а 1923 року - адміністратором о. Францішек Топольський. У 30-х роках настоятелем служив о. Болеслав Стасевич, а парафія охоплювала понад три десятка сусідніх сіл (близько півтори тисячі вірних). Її діяльність була припинена в липні 1943 року, коли костел був спалений бойовиками УПА разом із чудотворною іконою. Після війни мури храму розібрали місцеві жителі на льохи та хліви.

ІНШІ СВЯТИНІ, ЯКІ МАЮТЬ ТАКІ Ж:

Костел (чеською kostel, словацькою kostol, польською kościół) — західнослов'янська назва римсько-католицького храму. Від старочеського 'kostel', утвореного латинським 'castellum' ('замок' - у ті часи святині будували укріпленими), походять словацьке 'kostol' та польське 'kościół'. На західноукраїнських землях слово костел вживалось ще у білохорватські та руські (давньоукраїнські) часи, коли ці терени належали до Празької дієцезії.