ДУБНО. Костел св. Йоана Непомуцького і Євхаристійного Дива (1817 - 1832). Рівненська обл., Дубенський р-н

35600 Дубно,
вул. Острозького, 16,
+380 (3656) 325-63,
www: parafiadubno.wixsite.com/ukraina,
f.b.: 100036429823432

Дубно вперше згадується 30 серпня 1100 року, є також згадка 1149 року, проте, як свідчать археологічні рокопки, засноване ще раніше. 4 червня 1498 року отримало статус міста, а 1507 року - магдебурзьке право. Від 1795 року місто було центр повіту. 1860 року тут проживало 8364 мешканців, 1937 року - понад 15 тисяч (29% - українці, 26% - поляки), нині ж місто є райцентром із населенням понад 40 тисяч осіб.

Першу католицьку святиню (замкову каплицю) у Дубні збудував 1560 року його власник православний Костянтин Василь Острозький для своїх дружини-католички та дворян-католиків.

У XVII столітті (ймовірно, 1612 року) тут було збудовано дерев'яний храм та засновано парафію коштом князя Я. Острозького. Другий дерев’яний костел простояв з 1749 року до 1811 року, коли його повністю знищила пожежа. У цьому храмі 6 січня 1789 року Луцьким (Брестським) єпископом-помічником Яном Качковським був рукоположений в священники майбутній єпископ Франциск Мацкевич. Богослужіння перенесли до бернардинського храму Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії. У 1817-1832 роках на місці згорілого споруджено мурований костел завдяки зусиллям місцевого пароха о. Алойзія Осинського на кошти Д. Вишнівецького, о. В. Заславського, Т. Любомирської, о. Я. Сангушко, М. Любомирського та парафіян.

Важливі події
історії святинь та служіння архіпастирів
Поточна дата: червень, 14
1619 - освячено під титулом Матері Божої Умиління костел бернардинів у Сокалі на Львівщині;
1868 - архієпископ Франциск Вежхлейський консекрував костел св. Миколая у Соколові на Львівщині;
1903 - архієпископ Йосиф Більчевський освятив оновлений головний вівтар костелу св. Станіслава єп. мч. у Фірлеєві (Липівці) на Івано-Франківщині;
- єпископ Кароль Фішер повторно освятив костел св. Миколая єп. у Дублянах на Львівщині;
1992 - повернений храм Пресвятої Трійці у Любомлі на Волині освятив о. Людвіг Камілєвський;
1996 - костел Успіння Пресвятої Діви Марії у Кам‘янці-Бузькій на Львівщині проголосили санктуарієм Умираючого Господа Ісуса з Милятина;
2014 - єпископ Леон Дубравський у співлужінні єпископа Леона Малого консекрував костел Пресвятої Трійці в Окопах на Тернопільщині;
Наступна дата: червень, 15
1895 - освячено наріжний камінь костелу Преображення Господнього у Семаківці на Тернопільщині;
1913 - ще недобудований храм Матері Божої Цариці Польщі в Раштівцях на Тернопільщині освятив єпископ Владислав Бандурський;
1962 - помер у Варшаві колишній архієпископ-митрополит Львівський Євгеній Базяк, похований в Кракові у Вавельській катедрі;
2011 - ординарій Київсько-Житомирський єпископ Ян Пурвінський зрікся з уряду, призначено ординарієм дієцезії з наданням титулу архієпископа ad personam єпископа Петра Мальчука;
2019 - єпископ Броніслав Бернацький впровадив реліквії св. Антонія Падуанського до костелу св. Антонія Падуанського у Южноукраїнську на Миколаївщині;
- єпископ Едуард Кава впровадив мощі св. Антонія Падуанського до костелу св. Антонія Падуанського у Косові-Хом'яківці на Тернопільщині;
2021 - о. Вісвалдаса Кулбокаса призначено Апостольським нунцієм в Україні і титулярним архієпископом Мартани;

У 1948-1958 роках до храму доїжджав о. Серафін Кашуба OFM Cap. З 21 жовтня 1959 року по 9 лютого 1994 року костел було закрито владою (спортшкола для дітей). 28.07.1990р. будинок святині отримав статус пам'ятки архітектури. 21 травня 1997 року єпископ Маркіян Трофим'як урочисто освятив вівтар і амвон храму, а 22 вересня 1997 року - його пресвітерій.

Дубно обслуговують дієцезіальні священники. Колись місто мало також вже згаданий бернардинський костел Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії та храм св. Йосифа сестер-кармеліток.


Костел (чеською kostel, словацькою kostol, польською kościół) — західнослов'янська назва римсько-католицького храму. Від старочеського 'kostel', утвореного латинським 'castellum' ('замок' - у ті часи святині будували укріпленими), походять словацьке 'kostol' та польське 'kościół'. На західноукраїнських землях слово костел вживалось ще у білохорватські та руські (давньоукраїнські) часи, коли ці терени належали до Празької дієцезії.