|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
35600 Дубно,
вул. Шевченко, 51
Дубно (Дубен) вперше згадується 1100 року, є також згадка 1149 року. В червні 1498 року отримало статус міста, 1507 року - магдебурзьке право. 1609 року стало осередком майорату, до якого входило 24 міста і 592 села, 1795 року - центром повіту. 1860 року тут проживало 8364 мешканців, 1897 року - 14257, 1937 року - понад 15 тисяч (29% - українці, 26% - поляки), нині місто є райцентром із населенням майже 37 тисяч осіб.
Першу католицьку святиню (замкову каплицю) у Дубні збудував 1560 року його власник православний Костянтин Василь Острозький для своїх дружини-католички та дворян-католиків.
Дерев'яний костел св. Йосифа, Улюбленця Пресвятої Діви Марії, для кармеліток постав у Дубні коштом Єфросинії Острозької 1630 року. Проте вже 1690 року цей храм було збудовано заново (знову із дерева), але вже на кошти Анастасії Чернецькою та поруч із спорудженим 1688 року з ініціативи Теофіли Любомирської кармелітським дерев'яним монастирем. У 1721 році вищезгадана Анастасія Чарнецька виділила кошти на перетворення кармелітського дерев'яного костельно-монастирського комплексу на мурований, що і було здійснено протягом наступних двох десятиліть. Храм в стилі раннього бароко освятив Луцький єпископ Францішек Кобельський, проте упорядження як костелу, так і монастиря продовжувалось ще довго.
| Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів |
|
|---|---|
| Поточна дата: серпень, 19 | |
| 1753 | - єпископ Перемишльський Вацлав Сераковський консекрував костел св. Станіслава Костки у Самборі на Львівщині; |
| 1900 | - у Римі висвячений на священника майбутній єпископ-помічник Львівський Франциск Лісовський; |
| 1902 | - висвячений на священника у Римі майбутній єпископ-помічник Львівський Франциск Лісовський; |
| 1972 | - в Одесі народився майбутній єпископ Віталій Кривицький, ординарій Київсько-Житомирський; |
| 2006 | - єпископ Мар’ян Бучек відслужив першу після війни Месу у костелі Успіння Пресвятої Діви Марії в Скоморохах на Львівщині; |
| Наступна дата: серпень, 20 | |
| 1738 | - єпископ Франциск Кобельський консекрував костел Пресвятої Трійці у Хмільнику на Вінничині; |
| 1804 | - призначений єпископом-помічником Луцько-Житомирським о. Ян Підгороденський; |
| 1933 | - освячено наріжний камінь каплиці у Матеушівці на Тернопільщині; |
| 1991 | - єпископ Рафал Керницький освятив повернений костел св. Мартина у Семенівці на Львівщині; |
| 2000 | - єпископ Антал Майнек в костелі св. Стефана, короля у Солотвині на Закарпатті освятив скульптурну групу святих з династії Арпадів; |
| 2021 | - єпископ Антал Майнек освятив неподалік костелу св. Стефана, короля в Косоні на Закарпатті пам'ятник святому Стефану, королю; |
У XIX столітті костельно-монастирський комплекс двічі (у 1813 та 1844 роках) зазнав шкоди від пожежі, проте його кожного разу швидко відновлювали. У 1867 році розпочалась багаторічна судова тяганина між монастирем сестер ордену Пресвятої Діви Марії з гори Кармель та православною Хрестовоздвиженською чоловічою пустинню, що належала Почаївській Лаврі та знаходилась поруч. Через 23 роки царським указом православний монастир отримав в своє повне розпорядження все майно католицького жіночого монастиря. Нові господарі наприкінці XIX – на початку XX століть збудували високу дзвіницю над центральною брамою, перебудували костел в псевдоруськом стилі та обнесли територію цегляним парканом. Після модернізації храм отримав титул Йоана Почаївського. У 1921 році Католицька Церква повернула відібрану раніше кармелітську обитель, заселивши її сестрами Божого Провидіння. Костелу було повернено первісний вигляд.
У радянський післявоєнний час костельно-монастирський комплекс було пристосовано під потреби онкодиспансеру, який припинив своє існування 2011 року на користь хоспісу під опікою відкритого тут ще 2004 року монастиря св. Варвари Української Православної Церкви Київського патріархату.
У Дубні є парафіяльний костел св. Йоана Непомуцького і Євхаристійного Дива, а раніше був також храм Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії оо.-бернардинів.
Головна сторінка