ДУБНО. Колишній костел св. Йосифа (174?). Рівненська обл., Дубенський р-н

35600 Дубно,
вул. Шевченко, 51

Дубно вперше згадується 30 серпня 1100 року, є також згадка 1149 року, проте, як свідчать археологічні рокопки, засноване ще раніше. 4 червня 1498 року отримало статус міста, а 1507 року - магдебурзьке право. Від 1795 року місто було центр повіту. 1860 року тут проживало 8364 мешканців, 1937 року - понад 15 тисяч (29% - українці, 26% - поляки), нині ж місто є райцентром із населенням понад 40 тисяч осіб.

Першу католицьку святиню (замкову каплицю) у Дубні збудував 1560 року його власник православний Костянтин Василь Острозький для своїх дружини-католички та дворян-католиків.

Дерев'яний костел св. Йосифа, Улюбленця Пресвятої Діви Марії, для кармеліток постав у Дубні коштом Єфросинії Острозької 1630 року. Проте вже 1690 року цей храм було збудовано заново (знову із дерева), але вже на кошти Анастасії Чернецькою та поруч із спорудженим 1688 року з ініціативи Теофіли Любомирської кармелітським дерев'яним монастирем. У 1721 році вищезгадана Анастасія Чарнецька виділила кошти на перетворення кармелітського дерев'яного костельно-монастирського комплексу на мурований, що і було здійснено протягом наступних двох десятиліть. Храм в стилі раннього бароко освятив Луцький єпископ Францішек Кобельський, проте упорядження як костелу, так і монастиря продовжувалось ще довго.

Важливі події
історії святинь та служіння архіпастирів
Поточна дата: жовтень, 04
1803 - о. Ігнатій Треттер освятив новоспоруджений храм Матері Божої Сніжної у Куткорі на Львівщині;
1846 - у Львівській катедрі з рук Львівського архієпископа вірменського обряду Самуеля Стефановича єпископські свячення отримав призначений на посаду Перемишльського єпископа о. Франциск Вежхлейський, майбутній митрополит Львівський;
1887 - костел cвв. Апп. Петра і Павла у Степовому (Карлсруе) на Миколаївщині консекрував єпископ Тираспольський Антон Церр;
1894 - освячено костел бл. Кінги у Стебнику на Львівщині;
1986 - освячено новоспоруджену каплицю св. Франциска у Вінниці;
1987 - о. Йосиф Легович звершив першу післявоєнну Месу у поверненому костелі св. Миколая у Пнікуті на Львівщині;
1998 - єпископ Ян Ольшанський освятив новозбудований храм cв. Владислава у Бедриківцях на Хмельниччині;
2003 - єпископ Мар'ян Бучек освятив відновлений розпис костелу св. Архангела Михаїла у Чернівцях-Садгорі;
- єпископ Мар'ян Бучек освятив відремонтований парафіяльний будинок при костелі св. Йоана Непомуцького у Боянах на Буковині;
2005 - єпископ Станіслав Падевський освятив новозбудовану каплицю св. Йосифа Обручника Пресвятої Діви Марії у Макіївці на Донеччині;
2013 - о. Владислав Лізун освятив відновлену протягом останніх 6 місяців каплицю Христа Розіп'ятого в костелі cв. Антонія Падуанського у Львові;
2014 - єпископ Антал Майнек консекрував костел св. Франциска у Мукачеві на Закарпатті;
- єпископ Ян Пурвінський освятив каплицю св. Агнеси у Соколові на Житомирщині;
2015 - єпископ Леон Дубравський освятив наріжний камінь храму св. Франциска в Андрійківцях на Хмельниччині;
- архієпископ Петро Мальчук освятив наріжний камінь майбутнього костелу св. Терези від Немовляти Ісуса в Ірпині біля Києва;
2020 - єпископ Віталій Кривицький освятив відновлений храм св. Терези від Немовляти Ісуса і нову Хресну дорогу у Кам'яному Броді на Житомирщині;
Наступна дата: жовтень, 05
1856 - костел св. Валентина у Раковці на Львівщині консекрував архієпископ Лукаш Баранецький;
1990 - Апостольський делегат в СРСР та Росії архієпископ Франческо Коласуонно освятив земельну ділянку під будівництво костелу у Довбиші на Житомирщині;
2008 - кардинал Мар'ян Яворський консекрував новозбудований храм Матері Божої Святого Розарію в Косові на Івано-Франківщині;
2013 - архієпископ Станіслав Будзік (Польща) за участі єпископів Мар'яна Бучека, Яна Собіло, Леона Дубравського, Станіслава Широкорадюка та Степана Менька (УГКЦ) консекрував костел Різдва Пресвятої Діви Марії в Бердянську на Запоріжжі;
2015 - єпископ Мар'ян Бучек в костелі Різдва Пресвятої Діви Марії у Бердянську на Запоріжжі освятив меморіальну таблицю, присвячену консекрації храму;
2017 - тимчасову каплицю cвв. Апп. Петра і Павла у Сокільниках під Львовом освятив архієпископ Мечислав Мокшицький;
2019 - єпископ Віталій Скомаровський на території колишнього кладовища освятив земельну ділянку під будівництво храму у Горохові на Волині;
- єпископ Леон Малий впровадив реліквії св. Йоана Павла ІІ до костелу Успіння Пресвятої Діви Марії у Рудках на Львівщині;

У XIX столітті костельно-монастирський комплекс двічі (у 1813 та 1844 роках) зазнав шкоди від пожежі, проте його кожного разу швидко відновлювали. У 1867 році розпочалась багаторічна судова тяганина між монастирем сестер ордену Пресвятої Діви Марії з гори Кармель та православною Хрестовоздвиженською чоловічою пустинню, що належала Почаївській Лаврі та знаходилась поруч. Через 23 роки царським указом православний монастир отримав в своє повне розпорядження все майно католицького жіночого монастиря. Нові господарі наприкінці XIX – на початку XX століть збудували високу дзвіницю над центральною брамою, перебудували костел в псевдоруськом стилі та обнесли територію цегляним парканом. Після модернізації храм отримав титул Йоана Почаївського. У 1921 році Католицька Церква повернула відібрану раніше кармелітську обитель, заселивши її сестрами Божого Провидіння. Костелу було повернено первісний вигляд.

У радянський післявоєнний час костельно-монастирський комплекс було пристосовано під потреби онкодиспансеру, який припинив своє існування 2011 року на користь хоспісу під опікою відкритого тут ще 2004 року монастиря св. Варвари Української Православної Церкви Київського патріархату.

У Дубні є парафіяльний костел св. Йоана Непомуцького і Євхаристійного Дива, а раніше був також храм Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії оо.-бернардинів.

ІНШІ СВЯТИНІ, ЯКІ МАЮТЬ ТАКІ Ж:

Костел (чеською kostel, словацькою kostol, польською kościół) — західнослов'янська назва римсько-католицького храму. Від старочеського 'kostel', утвореного латинським 'castellum' ('замок' - у ті часи святині будували укріпленими), походять словацьке 'kostol' та польське 'kościół'. На західноукраїнських землях слово костел вживалось ще у білохорватські та руські (давньоукраїнські) часи, коли ці терени належали до Празької дієцезії.