|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
35600 Дубно
Дубно (Дубен) вперше згадується 1100 року, є також згадка 1149 року. В червні 1498 року отримало статус міста, 1507 року - магдебурзьке право. 1609 року стало осередком майорату, до якого входило 24 міста і 592 села, 1795 року - центром повіту. 1860 року тут проживало 8364 мешканців, 1897 року - 14257, 1937 року - понад 15 тисяч (29% - українці, 26% - поляки), нині місто є райцентром із населенням майже 37 тисяч осіб.
Першу католицьку святиню (замкову каплицю) у Дубні збудував 1560 року його власник православний Костянтин Василь Острозький для своїх дружини-католички та дворян-католиків.
У період 1608-1614рр. наступний власник Дубна Януш Острозький запросив до міста оо.-бернардинів, надавши їм цю замкову каплицю та оселивши їх поряд із нею, а 1614 року фундував спорудження для них костельно-монастирського комплексу. Збудувати його мали на теренах тодішнього парафіяльного храму, а парафія отримувала зайняту бернардинами територію поблизу замку. Цей обмін земельними ділянками єпископ у Луцьку затвердив лише 1625 року, тому спорудження бернардинських будівель не могло розпочатись раніше.
| Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів |
|
|---|---|
| Поточна дата: липень, 20 | |
| 1819 | - єпископ Францішек Мацкевич консекрував новоспоруджений та оснащений костел Пресвятої Трійці у Купині на Хмельниччині; |
| 1928 | - о. Стефан Вальчикевич номінований єпископом-помічником Луцьким; |
| 1996 | - єпископ Ян Пурвінський освятив новозбудований костел Пресвятого Серця Ісуса Христа у Биківці на Житомирщині; |
| 2011 | - єпископ Мар'ян Бучек освятив дзвони храму Святої Родини у Харкові; |
| 2018 | - архієпископ Мечислав Мокшицький за участю італійського архієпископа Ренато Боккардо освятив відновлену цвинтарну каплицю у Ямполі на Львівщині; |
| Наступна дата: липень, 21 | |
| 1711 | - заклали наріжний камінь мурованого костелу св. Йоана Хрестителя (та монастиря) у Берестечку на Волині; |
| 1760 | - номіновано архієпископом-митрополитом Львівським єпископа Вацлава Сераковського; |
| 1789 | - храм у Ляхівцях на Хмельниччині консекрував єпископ- помічник Луцький Хризостом Качковський під титулом Пресвятої Трійці; |
| 1823 | - у Друхові на теренах парафії св. Каетана у Березневому (Рівненщина) народився майбутній єпископординарій Луцько-Житомирський Кирило Любовидзький; |
| 1924 | - закладено фундамент та вмуровано і освячено наріжний камінь майбутнього костелу Різдва Пресвятої Діви Марії у Старих Петликівцях на Тернопільщині; |
| 2024 | - за участю Папського легата кардинала П’єтро Пароліна костел Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії у Бердичеві на Житомирщині проголошено малою базилікою; |
Будівництво костелу і монастиря бернардинів у Дубні здійснив після смерті фундатора, що наступила 1620 року, черговий місцевий власник Олександр Заславський-Острозький. 1629 року ченці вже переселились сюди, хоча було завершено лише спорудження пресбітерію костелу, який освятили під титулом Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії, то ж будівництво комплексу, у тому числі завершення спорудження і оснащення храму, продовжувалось ще два десятки років.
У 1720 році під час капітули бернардинів їх костел у Дубні знищила пожежа, а 1763 року згорів монастир. Відбудова костельно-монастирського комплексу відбулась коштом доброчинців, у тому числі Казимира Іллінського. У грудні 1853 року царським указом було ліквідовано бернардинський монастир, проте виконання царського розпорядження затягнулось до наступного року, а 1855 року храм передали православним. Грунтовне перебудування костелу на православну церкву вони розпочали 1869 року та завершили у 1875 році. Її освятили під титулом св. Миколая.
Восени 1921 року колишній бернардинський костельно-монастирський комплекс у Дубні повернули ченцям, які частково його перебудували, щоб усунути елементи православної архітектури. У 1928-1939 роках при монастирі діяла духовна семінарія візантійсько-слов’янського обряду.
У радянські часи в бернардинському монастирі у Дубні облаштували катівню НКВД, в’язницю, потім - фабрику художньої галантереї, а храм став складським приміщенням. Від 1993 року колишній костел (знову під титулом св. Миколая) належить православним Київського патріархату (нині - ПЦУ), які його відреставрували після нищень, завданих радянською владою.
У Дубні окрім вже згаданого парафіяльного костелу св. Йоана Непомуцького був також храм св. Йосифа сестер-кармеліток.
Головна сторінка