ПТИЧА. Колишній костел Пресвятої Трійці (1787). Рівненська обл., Дубенський р-н

35645 Птича

Вперше у документах Птича згадується 1545 роком. Була містечком. У 1906 році тут проживало лише трохи більше тисячі мешканців, переважно українців, а станом на сьогодні їх чисельність майже не змінилась. Нині є селом, яке належить до Дубенського району.

Фундація першого (дерев'яного) костелу у Птичі відбулась 2 жовтня 1632 року Владиславом Заславським-Острозьким, який 13 квітня 1636 року збільшив свої пожертви на парафію. Цей храм освятили 14 серпня 1641 року. 2 жовтня 1642 року Заславський-Острозький обдарував парафію додатковим фінансово-матеріальним забезпеченням. Проте під час козацько-польських військових протистоянь ця святиня зазнала руйнування.

Важливі події
історії святинь та служіння архіпастирів
Поточна дата: січень, 15
1812 - архієпископ-митрополит Львівський Каетан Кіцький помер в резиденції в Оброшиному, де його і поховали;
1842 - ординарій Кам'янець-Подільський єпископ Франциск Мацкевич помер, похований у крипті місцевої катедри;
1885 - колишній ординарій Луцько-Житомирський єпископ Каспер Боровський помер у Плоцьку (Польща), похоронений у місцевій катедрі;
2016 - єпископ Станіслав Широкорадюк освятив каплицю Божого Милосердя у новоспорудженій будівлі монастиря у Маріуполі на Донеччині;
Наступна дата: січень, 16
1978 - народився в селі Корначівка Ярмолинецького району на Хмельниччині майбутній єпископ Павло Гончарук, ординарій Харківсько-Запорізький;
1991 - відновлено церковні структури в Україні; єпископ Львівської архідієцезії у Любачеві Мар'ян Яворський призначений Львівським архієпископом-митрополитом, о. Ян Ольшанський - єпископом-ординарієм відновленої Кам'янець-Подільської дієцезії, о. Ян Пурвінський - єпископом-ординарієм відновленої Житомирської дієцезії, оо. Владислав Керницький і Маркіян Трофим'як - Львівськими єпископами-помічниками;

5 січня 1726 року черговий місцевий власник Олександр Любомирський підтвердив надані раніше дотації парафії у Птичі та додав нові, за рахунок яких завдяки зусиллям настоятеля (від 1716 року) о. Якова Шиманського храм повністю відбудували. Він мав три різьблені дерев'яні вівтарі з кам'яними порталами: головний (Пресвятої Трійці) та бокові - Ісуса Христа і св. Анни. А також п’ятиголосий орган, дерев’яну, оздоблену малюнками підлогу та розписані зображеннями святих і релігійних подій стіни. Було також збудовано поруч парафіяльний будинок та інші споруди. Парафія, яку єпископ Луцький Стефан Рупневський відновив 20 травня 1726 року, забезпечувала свою діяльність завдяки доходам із наданих фундаторами чисельних земельних наділів, що охоплювали містечко з усіх сторін, а також з прибутків від позик під проценти.

Нову дерев'яну святиню на мурованому фундаменті у Птичі збудував 1787 року настоятель парафії о. Матвій Лєблас. Храм мав також три вівтарі, у тому числі головний із образом Пресвятої Трійці, що коронує Матір Божу, та іконою із старого костелу св. Франциска Ксаверія. 1827 року парафія мала чотири каплиці - у Березі, Стовпці, Повчі і Боремелі. У 70-х - 80-х роках ХІХ століття від тисячі до майже двох тисяч парафіян обслуговував адміністратор о. Йосиф Багінський, а філіальні каплиці мали Берег, Верба і Козин. Принаймні, від 1906 року до І світової війни парафією у Птичі опікувався куратор о. Віктор Орачевський (чисельність вірян збільшилась до 2200 осіб, а каплиця залишилась лише у Козині). Від 1921 року адміністатором, а потім і настоятелем, у Птичі служив о. Олександр Пузиревич, якого 1929 року замінив о. Казимир Соколовський. 1936 року додалась каплиця в Онишківцях.

Останній настоятель о. Вікентій Ях виїхав із Птичі після попередження про напад вояків УПА, що відбувся 4 серпня 1943 року. Тоді ж вони і спалили костел. Пізніше на його місці було встановлено православний хрест.

СВЯТИНІ,
ЯКІ МАЮТЬ ТАКІ Ж:
Костел (чеською kostel, словацькою kostol, польською kościół) — західнослов'янська назва римсько-католицького храму. Від старочеського 'kostel', утвореного латинським 'castellum' ('замок' - у ті часи святині будували укріпленими), походять словацьке 'kostol' та польське 'kościół'. На західноукраїнських землях слово костел вживалось ще у білохорватські та руські (давньоукраїнські) часи, коли ці терени належали до Празької дієцезії.
Фільми