35645 Птича
Вперше у документах Птича згадується 1545 роком. Була містечком. У 1906 році тут проживало лише трохи більше тисячі мешканців, переважно українців, а станом на сьогодні їх чисельність майже не змінилась. Нині є селом, яке належить до Дубенського району.
Фундація першого (дерев'яного) костелу у Птичі відбулась 2 жовтня 1632 року Владиславом Заславським-Острозьким, який 13 квітня 1636 року збільшив свої пожертви на парафію. Цей храм освятили 14 серпня 1641 року. 2 жовтня 1642 року Заславський-Острозький обдарував парафію додатковим фінансово-матеріальним забезпеченням. Проте під час козацько-польських військових протистоянь ця святиня зазнала руйнування.
Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів |
|
---|---|
Поточна дата: квітень, 22 | |
1765 | - о. Ігнатій Оссолінський, майбутній ординарій Київський, призначений коад'ютором з правом наступництва ординарія
Баківського Станіслава Єзєрського; - майбутній єпископ Луцький о. Фелікс Турський призначений правлячим єпископом Холмським; |
1922 | - освячено головний вівтар костелу Пресвятої Трійці у Старому Селі на Львівщині; |
2004 | - призначено Апостольським нунцієм в Україні архієпископа Івана Юрковича; |
Наступна дата: квітень, 23 | |
1719 | - у Кракові єпископ-помічник Краківський Михаїл Шембек рукоположив в єпископи о. Станіслава Гозія, майбутнього ординарія Кам'янець-Подільського; |
1736 | - єпископ Київський Самуель Ожга консекрував новозбудований храм св. Миколая і св. Софії у Тисмениці на Івано-Франківщині; |
1753 | - єпископ Миколай Дембовський освятив наріжний камінь костелу Успіння Пресвятої Діви Марії у Збрижі на Хмельниччині; |
1933 | - архієпископ Болеслав Твардовський консекрував відновлений після пошкоджень Ісв. вівйни костел Матері Божої Неустанної Допомоги у Тернополі; |
1996 | - освятили залитий фундамент костелу св. Емеріха у Великому Бичкові на Закарпатті; |
2005 | - єпископ Станіслав Падевський освятив ікону св. Адальберта (Войтеха) у присвяченій цьому святому каплиці у Новомосковську на Дніпропетровщині; |
2017 | - звершено першу післявоєнну Месу у костелі cв. Станіслава Костки у Чемеринцях на Львівщині; |
5 січня 1726 року черговий місцевий власник Олександр Любомирський підтвердив надані раніше дотації парафії у Птичі та додав нові, за рахунок яких завдяки зусиллям настоятеля (від 1716 року) о. Якова Шиманського храм повністю відбудували. Він мав три різьблені дерев'яні вівтарі з кам'яними порталами: головний (Пресвятої Трійці) та бокові - Ісуса Христа і св. Анни. А також п’ятиголосий орган, дерев’яну, оздоблену малюнками підлогу та розписані зображеннями святих і релігійних подій стіни. Було також збудовано поруч парафіяльний будинок та інші споруди. Парафія, яку єпископ Луцький Стефан Рупневський відновив 20 травня 1726 року, забезпечувала свою діяльність завдяки доходам із наданих фундаторами чисельних земельних наділів, що охоплювали містечко з усіх сторін, а також з прибутків від позик під проценти.
Нову дерев'яну святиню на мурованому фундаменті у Птичі збудував 1787 року настоятель парафії о. Матвій Лєблас. Храм мав також три вівтарі, у тому числі головний із образом Пресвятої Трійці, що коронує Матір Божу, та іконою із старого костелу св. Франциска Ксаверія. 1827 року парафія мала чотири каплиці - у Березі, Стовпці, Повчі і Боремелі. У 70-х - 80-х роках ХІХ століття від тисячі до майже двох тисяч парафіян обслуговував адміністратор о. Йосиф Багінський, а філіальні каплиці мали Берег, Верба і Козин. Принаймні, від 1906 року до І світової війни парафією у Птичі опікувався куратор о. Віктор Орачевський (чисельність вірян збільшилась до 2200 осіб, а каплиця залишилась лише у Козині). Від 1921 року адміністатором, а потім і настоятелем, у Птичі служив о. Олександр Пузиревич, якого у 30-х роках замінив о. Казимир Соколовський.
Останній настоятель о. Вікентій Ях виїхав із Птичі після попередження про напад вояків УПА, що відбувся 4 серпня 1943 року. Тоді ж вони і спалили костел. Пізніше на його місці було встановлено православний хрест.